Ухвала суду № 33240599, 29.08.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/2610/13-ц Головуючий у 1-й інст. Чернявський М.В.

Категорія 45 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

секретаря Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування завданих збитків

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2013 року

встановила:

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2013 року провадження в даній справі закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2012 року, залишеним у цій частині без змін рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування завданих збитків.

У червні 2013 року ОСОБА_1 знову звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в обґрунтування якого зазначала, що в жовтні місяці 2008 року ОСОБА_5, правонаступниками якого є відповідачі в справі, являючись суміжним користувачем земельної ділянки водного фонду, самовільно шляхом встановлення паркану зайняв її земельну ділянку площею 2,6 га. За повідомленням Житомирської районної державної адміністрації від 22.03.2013 року №Б-175/14 договір оренди з правонаступниками померлого ОСОБА_5 чи іншими особами на земельну ділянку водного фонду у с.Сінгури не укладався, земельна ділянка за актом приймання-передачі не передавалась. Враховуючи наведене, просила усунути перешкоди у користуванні її земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідачів знести самовільно встановлений дерев'яний паркан, стягнути з відповідачів на її користь заподіяну матеріальну шкоду, яка буде встановлена експертизою.

Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов заявлений з інших підстав.

За таких обставин, ухвала суду відповідно до п.1 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2013 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: