Рішення № 33239839, 27.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2013 Справа № 5021/1586/12

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 5021/1586/12

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми,

до відповідача: Сумської районної державної адміністрації, м. Суми,

за участю прокурора Сумського району Сумської області, м. Суми,

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник Семененко Є.А. (дов. № 1712 від 04.07.2013 року);

від прокуратури: Риженко О.С.;

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 від 30.12.2010 року «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008 року № 934» «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради».

Рішенням господарського суду Сумської області від 13 лютого 2013 року у справі № 5021/1586/12 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2013 року рішення господарського суду Сумської області від 13 лютого 2013 року у справі № 5021/1586/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 липня 2013 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі № 5021/1586/12 скасовано повністю. Справу № 5021/1586/12 передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

17.07.2013 року справа № 5021/1586/12 повернута на адресу господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.07.2013 року справу № 5021/1586/12 призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, матеріалів витребуваних ухвалою господарського суду Сумської області від 05.08.2013 року у справі № 5021/1586/12, не подав.

05.08.2013 року представник відповідача подав пояснення № 2045 від 02.08.2013 року, у яких просить врахувати положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року, рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 та відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у позові.

У судовому засіданні 27.07.2013 року прокурор зауважив, що вважає рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2013 року у справі № 5021/1586/12 законним та просить суд відмовити позивачеві у задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача та оцінивши надані докази, суд встановив:

29.08.2008 року розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації № 934 було: 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради; 2) надано в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 2,3846 га пасовищ для сільськогосподарського використання переможцю аукціону із земель запасу на території Косівщинської сільської ради; 3) встановлено орендну плату в розмірі 10,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за згодою сторін; визначено необхідність укладення договору оренди землі з переможцем аукціону; 4) стартову вартість отримання права оренди земельних ділянок встановлено в розмірі 100% від нормативої грошової оцінки земельної ділянки; 5) шаг аукціону визначено в розмірі 5% від стартової вартості отримання права оренди земельних ділянок; 6) аукціон визначено провести в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону. Але відповідно до витягу з журналу реєстрації розпоряджень Сумської районної державної адміністрації (а.с.130), розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації за № 934 фактично прийняте та зареєстроване 29.09.2008 року, тобто справжня дата цього розпорядження - 29.09.2008 року.

Розпорядженням № 934 від 29.09.2008 року голова Сумської райдержадміністрації крім іншого вирішив провести аукціон в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону.

Доказів виходу (опублікування) оголошення про проведення аукціону на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008 року суду надано не було.

Аукціон на виконання розпорядження № 934 від 29.09.2008 року мав бути проведений в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про його проведення, був проведений 30.09.2008 року (наступного дня після прийняття вищезгаданого розпорядження).

Протоколом від 30.09.2008 року № 9/3009 про хід Аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, яка належить Сумській районній державній адміністрації зазначено, що переможцем біржових торгів є фізична особа - підприємець ОСОБА_1. Відповідно до вищезазначеного протоколу не пізніше трьох робочих днів після підписання протоколу, продавець і учасник -переможець земельного конкурсу укладають договір оренди земельної ділянки.

27.10.2008 року між Сумською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,3846 га., у тому числі 2,2447 га пасовищ та 0,1399 га господарських шляхів, яка розташована на території Косівщинської сільської ради.

30.10.2008 року договір оренди землі від 27.10.2008 року зареєстровано у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за № 040861305830.

Акт встановлення та закріплення в натурі (на місцевості) існуючих меж земельної ділянки складено 22.09.2008 року на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008 року № 934.

27.10.2008 року сторонами підписано акт про передачу та прийом земельних ділянок на підставі розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008 року № 934 та договору оренди від 27 жовтня 2008 року. Відповідно до вищезазначеного акту відповідач передав, а позивач прийняв земельну ділянку загальною площею 2,3846 га.

Прокурором 17.12.2010 року було винесено протест № 124-5005 на вищевказане розпорядження, згідно якого прокурор вимагав скасування як незаконного розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 934 від 29.09.2008 року (фактична дата розпорядження) «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду на території Косівщинської сільської ради».

Прокурором в протесті було зазначено, що під час прийняття головою Сумської РДА розпорядження № 934 від 29.09.2008 року не було чітко зазначено за рахунок якої категорії земель відводиться земельна ділянка, оскільки до категорії земель «сільськогосподарського призначення» також відносяться землі з цільовим використанням «пасовища», що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 19 Земельного кодексу України. Також проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства України порядку законності здійснення затвердження Сумською райдержадміністрацією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водоохоронної зони навколо Косівщинського водосховища площею 2,3846 га з'ясовано, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» зазначений вище проект не проходив обов'язкову державну землевпорядну експертизу та не отримав відповідний висновок. Також у протесті зазначено, що орган виконавчої влади Сумська РДА не мала права здійснювати процедуру затвердження проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,3846 га без наявності обов'язкового висновку державної землевпорядної експертизи, що в свою чергу є недотриманням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 17 Земельного кодексу України.

Крім того, під час прокурорської перевірки встановлено, що в розпорядженні голови Сумської РДА від 29.08.2008 року № 934 була допущена помилка при його реєстрації, оскільки згідно журналу реєстрації розпоряджень голови Сумської райдержадміністрації за 2008 рік зазначене вище розпорядження зареєстроване від 29.09.2008 року за № 934. За вказаних підстав, в порушення вимог ст.137 Земельного кодексу України щодо здійснення процедури проведення земельних торгів у строк не раніше 30 днів з моменту опублікування в пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок було проведено незаконний аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку площею 2,3846 га на території Косівщинської сільської ради.

Як вбачається з матеріалів справи 30.12.2010 року розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 (а.с. 97) на виконання протесту прокурора Сумського району Сумської області від 17.12.2010 року № 124-5005 розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008 року № 934 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради» скасовано.

Таким чином, скасованим є розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008 року (фактична дата розпорядження), на підставі якого відповідачем передано позивачеві в оренду вищезгадану земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі від 27 жовтня 2008 року.

В зв'язку з вищезазначеним прокурор в інтересах відповідача звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2011 року у справі № 5021/2450/2011 було визнано недійсним договір оренди землі загальною площею 2,3846 га від 27 жовтня 2008 року, укладений між Сумською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований Сумським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 30.10.2008 року за № 040861305830, зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Сумській районній державній адміністрації земельну ділянку загальною площею 2,3846 га на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області. Рішення суду оскаржено не було та набрало законної сили.

Приписами статті 17 земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Приписами статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» визначено що, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Як вбачається з приписів ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» (редакція чинна на момент винесення протесту прокурора) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; 2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; 5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» (редакція чинна на момент винесення протесту прокурора) встановлено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Як вбачається з матеріалів справи 17.12.2010 року в.о. прокурора Сумського району було винесено протест на розпорядження № 934 від 29.08.2010 року, а 30.12.2010 року голова районної державної адміністрації розпорядженням № 1284 на виконання вимог прокурора скасував розпорядження № 934 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради».

Приписами статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Накази керівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Як вбачається з приписів ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 вищезазначеного рішення Конституційного суду України, системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України «Про прокуратуру»).

У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку з одночасним зверненням до суду.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

За таких обставин суд визнає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Повне рішення складено 30.08.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА