ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 серпня 2013 р. Справа № 902/1045/13
Провадження № 14/902/73/13
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників сторін:
відповідача: Борисюк О.В.- довіреність №б/н від 23.08.2013 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.03.2004 р.,
у відсутності представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до: відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Миру, 84, м. Козятин, Вінницька область, 22100)
про стягнення 104113,05 грн. заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області 104113,05 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1045/13 з призначенням її до розгляду. Крім того, ухвалою суду від 23.07.2013р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову: на суму 104113 грн. 05 коп.
08.08.2013р. ухвалою суду розгляд справи відкладено 27.08.2013р. через неявку представників сторін та неподання ними витребуваних судом доказів.
В судовому засіданні (27.08.2013р.) представник відповідача (Борисюк О.В.) щодо позову заперечила. При цьому, остання не спростовувала факту виконання позивачем підрядних робіт обумовлених договорами.
Натомість, представник позивача в судове засідання повторно не з'явився не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відсутність представника позивача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи, відтак суд ухвалив провести розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12.08.2011р. між відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець, підрядник) укладено договори №1/8 та №2/8 на виконання підрядних робіт (а.с. 14-15, 24-25).
Відповідно до п. 1.1.,1.2. договору №1/8 підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника поточний ремонт підлоги та стін приміщення Кордишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться в с. Кордшівка Козятинського району Вінницької області, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи згідно актів виконаних робіт.
Згідно із п. 1.1.,1.2. договору №2/8 підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника поточний ремонт та гідродинамічну очистку системи каналізації ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться в с. Дубові Махаринці Козятинського району Вінницької області, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи згідно актів виконаних робіт.
Відповідно до п.2.1. договору №1/8 ціна Договору складає 62516 грн. Згідно із п.2.1. договору №2/8 ціна Договору складає 16746 грн.
Положеннями п.2.2. договорів визначено, що кінцева вартість визначається по фактично виконаним об'ємам роботи відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.3.1., 3.2. договорів оплата проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми КБ-2в, КБ-3, не пізніше 30 днів після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.
На виконання взятих на себе зобов'язань по виконанню робіт по поточному ремонту підлоги і стін приміщення Кордишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та поточному ремонту і гідродинамічній очистці системи каналізації Махаринецької ЗОШ І-ІІІ ступенів позивач виконав, а відповідач прийняв підрядних робіт на загальну суму 79262 грн. (62516 грн. згідно договору №1/8 та 16746 грн. згідно договору №2/8), що стверджується: актом приймання виконаних будівельних робіт за період з 18.08.2011р. по 30.08.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за період з 18.08.2011р. по 30.08.2011р. на суму 62516 грн.(а.с. 16-23); актом приймання виконаних будівельних робіт за період з 22.08.2011р. по 23.08.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за період з 22.08.2011р. по 23.08.2011р. на суму 16746 грн.(а.с. 26-31)
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно вищевказаних актів не виконав, відтак у останнього виникла заборгованість щодо оплати вказаних робіт в сумі 79262 грн.
01.03.2013 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно вищевказаних договорів становить 79262 грн. (а.с. 32).
Таким чином , за відповідачем станом на час подання позову рахується борг в сумі 79262 грн., що складається із 62516 грн. заборгованості згідно договору №1/8 від 12.08.2011р. та 16746 грн. заборгованості згідно договору №2/8 від 12.08.2011р.
Не проведення відповідачем розрахунків за виконанні підрядні роботи, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ст.886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 79262 грн. (62516 грн. заборгованість згідно договору №1/8 від 12.08.2011р. + 16746 грн. заборгованість згідно договору №2/8 від 12.08.2011р.) правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16316 грн. 68 коп. пені і 3237 грн. 13 коп. 3% річних згідно договору №1/8 від 12.08.2011р. та 4420 грн. 48 коп. пені і 876 грн. 76 коп. 3% річних згідно договору №2/8 від 12.08.2011р., в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п. 6.4. договорів сторони обумовили, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.
Що стосується прострочення виконання зобов'язань згідно договору №1/8 від 12.08.2011р.
В наданому розрахунку пені та 3% річних позивачем вказано період нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань з 30.09.2011р. по 22.03.2013р., з 23.03.2011р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 20.06.2013р.
Однак, суд надаючи оцінку правильності визначеного позивачем періоду нарахування пені з урахуванням положень ч.2 ст.232 ГПК України, згідно із якими пеня не може нараховуватися більше ніж 6 місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та положень п.3.1, 3.2 договору підряду №1/8 від 12.08.2011р., згідно із якими оплата по договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми КБ-2в, КБ-3 не пізніше 30 днів після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, встановив, що вказані періоди нарахування пені позивачем визначено невірно, оскільки пеня має нараховуватися в період з 30.09.2011р. по 30.03.2012р. Відтак, здійснивши обрахунок пені у правильному періоді за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд визначив її розмір в сумі 4850 грн. 85 коп., яка в сукупності є меншою ніж та, що заявлена позивачем, а тому решта заявлених до стягнення пені в розмірі 11465 грн. 83 коп. задоволенню судом не підлягає.
При цьому, суд погоджується із визначеним позивачем періодом для стягнення 3% річних з 30.09.2011р. по 20.06.2013р., оскільки його визначення узгоджується з положеннями чинного законодавства. Відтак здійснюючи перевірку обрахунку позивачем суми 3% річних у суду не виникло розбіжностей, у зв'язку із чим до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем розмірі - 3237 грн. 13 коп.
Що стосується прострочення виконання зобов'язань згідно договору №2/8 від 12.08.2011р.
З аналогічних підстав розмір заявленої до стягнення пені є більшим, ніж мав би бути насправді, оскільки позивачем також невірно вказано періоди (з 23.09.2011р. по 22.03.2013р., з 23.03.2011р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 20.06.2013р.), відтак правомірним є стягнення пені в розмірі 1301 грн. 37 коп. за період з 23.09.2011р. по 23.03.2012р. В решті суми заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 3119 грн. 11 коп. слід відмовити.
Натомість, вірно позивачем визначено період нарахування 3% річних (з 23.09.2011р. по 20.06.2013р.), у зв'язку із чим вказані вимоги судом задовольняються саме у заявленому ним розмірі в сумі 876 грн. 76 коп.
Таким чином, до стягнення підлягають 6152 грн. 22 коп. пені (4850 грн. 85 коп. пені згідно договору №1/8 від 12.08.2011р. + 1301 грн. 37 коп. пені згідно договору №2/8 від 12.08.2011р.) та 4113 грн. 89 коп.- 3% річних (3237 грн. 13 коп.- 3% річних згідно договору №1/8 від 12.08.2011р. + 876 грн. 76 коп.- 3% річних згідно договору №2/8 від 12.08.2011р.).
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені та 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Миру, 84, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 02141348) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 79262 грн. основного боргу; 6152 грн. 22 коп. пені; 4113 грн. 89 коп.- 3% річних та 1790 грн. 56 коп. витрат зі сплати судового збору.
В задоволенні 14584 грн. 94 коп. пені відмовити.
Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 30 серпня 2013 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
Судове рішення № 33239580, Господарський суд Вінницької області було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1045/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: