Постанова № 33239501, 19.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа №805/10402/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:10

Постановлено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» (м. Маріуполь)

до

Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (м. Маріуполь)

про

скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711502 від 04.07.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача: Волков Г.В. за дов. № 9 від 30.07.2013 року, Моторжин Л.Ю.- наказ № 20від 25.02.2013 р.

від відповідача: Єрамакова Ю.І. за дов. № 69 від 04.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» звернулось до суду з позовною заявою до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711502 від 04.07.2013 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на думку відповідача він порушив п. 192.2 ст. 192 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 40970,00 грн. та у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у сумі 10242,50 грн.

На думку позивача, вказане не відповідає дійсності, оскільки, між СТОВ «Декоративні культури» та ТОВ «Іетерсіті груп» був укладений договір постачання №23/04 від 23.04.2013 р., але товар не був відвантажений, а аванс був повернений позивачем ТОВ «Іетерсіті груп». На підставі повернення авансу, позивач надав корегування в якому відобразив повернення авансу, проте відповідач нарахував зобов'язання та штрафні санкції.

Враховуючи викладене, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у постачальника можливо лише за умови повернення товару та наданні повної грошової компенсації їх вартості.

Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Маріупольської міської ради з 11.05.2000р., включене до ЄДРПОУ за номером 03362063 (арк. справи 47-63), перебуває на податковому обліку в Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200110942 серія НБ № 196193 (арк. справи 46).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органам, ст. 76 Податкового кодексу України, передбачено здійснення камеральної перевірки платника податків. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 8-11) Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено камеральну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» щодо виявлення помилок по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерсіті груп». За результатами складений акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1457/15-214-18/03362063 від 19.06.2013 року в якому встановлені порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

В результаті чого, керівником податкового органу 04.07.2013р. згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 192.2, ст. 192 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення-рішення № 00027115020, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40970,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 10242,50 грн. (арк. справи 7).

В акті перевірки зазначено, що СТОВ «Декоративні культури» 26.04.2013 року було отримано грошові кошти у сумі 260420,00 грн., відвантажено 26.04.2013 року на адресу ТОВ «Інтерсіті груп» товар на суму 12166,55 грн. в тому числі ПДВ 2433,33 грн., виписана податкова накладна №27 від 26.04.2013 року на суму 217016,67 грн., в тому числі ПДВ 43403,33 грн. Товар повернуто на суму 14599,98 грн., грошові кошти у сумі 260420,00 грн. повернуті на підставі платіжного доручення №17 від 29.04.2013 року. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки встановлено порушення п. 192.2, ст. 192, та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено суму податку на додану вартість за звітній період - квітень 2013 грн. на 43403,00 грн.

23.04.2013 року між СТОВ «Декоративні культури» та ТОВ «Інтерсіті груп» підписаний договір поставки № 23/04 від 23.04.2013 року та специфікація до нього від 23.04.2013 року на суму 260420,00 грн., яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Позивачем отримано від ТОВ «Інтерсіті груп» попередню оплату за чагарники і дерева згідно рахунку №19 від 26.04.2013 року за договором №23/04 від 23.04.2013 року, в тому числі ПДВ 43403,33 грн.(ар.спр. 14)

Згідно видаткової накладної № 26 від 26.04.2013 року позивач на підставі договору поставки № 23/04 від 23.04.2013 року видано рахунок на оплату покупцеві товару (ялинка, клен, липа) у кількості 14 шт. на 14 599,98 грн. в тому числі ПДВ 2 433,33 грн. Згідно повернення постачальнику за №1 від 29.04.2013 року постачальнику СТОВ «Декоративні культури» покупцем ТОВ «Інтерсіті груп» повернуто товар в тому самому складі на суму 14 599,98 грн.

29.04.2013 року за вих. №1-04 на адресу ТОВ «Інтерсіті груп» позивачем направлено лист,щодо неможливості виконати умови договору поставки, в зв'язку з несприятливими погодними умовами (ар.спр.22)

29.04.2013 року між позивачем та ТОВ «Інтерсіті груп» укладено додаткову угоду до Договору поставки № 23/04 від 23.04.2013 року, щодо розірвання вказаного договору (ар.спр.41)

Позивачем повернуто ТОВ «Інтерсіті груп» попередню оплату за чагарники і дерева згідно листа від 29.04.2013 року за договором № 23/04 від 23.04.2013 року, в тому числі ПДВ 43403,33 грн.(ар.спр. 15).

20.05.2013 року до податкового органу подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року з доданим розрахунком коригування сум податку на додану вартість по податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року ( ар.спр.10-13, податковою накладною № 27 від 26.04.2013 року ( ар. спр.20) та розрахунком № 28 від 29.04.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, де сума коригування зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту визначена в розмірі - 43 403,33 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі необхідні відомості відображено в податковій накладній від 26.04.2013 р. № 27 виданої позивачем ТОВ «Інтерсіті груп».

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 200, 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи першою подією при здійсненні господарської операції було перерахування передплати за договором постачання №23/04 від 23.04.2013 року. Проте контрагент позивача відмовився від замовлення та просив повернути сплачену передплату, в зв'язку з поверненням авансу, податкові зобов'язання були відкориговані позивачем. Факт відвантаження товару покупцю на дату повернення частини попередньої оплати позивачу не знайшов свого підтвердження.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

Відповідно до п. 192.2 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п. 192.2 ст. 192 Кодексу встановлено, зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Як вбачається з матеріалів справи всі вимоги другого абзацу п. 192.2 ст. 192 Кодексу виконанні позивачем в повному обсязі, що також підтверджується актом камеральної перевірки № 1457/15-214-18/03362063 від 19.06.2013 року - грошові кошти сплачені на користь СТОВ «Декоративні культури» повернуті контрагенту позивача в повному обсязі, а товар поставлений на адресу контрагента повернутий (знаходився на складі) на адресу СТОВ «Декоративні культури».

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з помилками, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на додану вартість на суму 40970 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з ПДВ є безпідставним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711502 від 04.07.2013 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002711502 від 04.07.2013 року Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість 40 970,00 грн. та штрафних санкцій 10 242,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» судовий збір у розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 00 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 серпня 2013 року.

Повний текст постанови буде складений 23 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.