Постанова № 33238710, 28.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4936/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - Письмака О.В., Білоуса О.М., Роздолянської О.В.,

представника відповідача - Хоміч Л.В.

представника третьої особи - Карнауха Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" до Державної екологічної інспекції у Полтавській області, третя особа: Приватне підприємство "Спецекологія" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2013 року позивач ТОВ "МГ Автомотів" (далі за текстом - позивач, підприємство, імпортер) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган, Інспекція, Держекоінспекція), третя особа: ПП "Спецекологія" (далі за текстом - третя особа, спеціалізоване підприємство) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив) відповідно до заяв від 25 липня 2013 року б/н, від 25 липня 2013 року б/н, від 05 серпня 2013 року № 274, від 05 серпня 2013 року № 275, від 05 серпня 2013 року № 276, від 06 серпня 2013 року № 279, від 06 серпня 2013 року № 280, від 06 серпня 2013 року № 281, від 06 серпня 2013 року № 282 з урахуванням положень "Прядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 (далі за текстом - Порядок № 1221), та наданих Договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № 3/ПЛ від 22 липня 2013 року (позовні вимоги в редакції від 28 серпня 2013 року, а.с. 67-68).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача, зазначаючи про затягування останнім строку розгляду зазначених вище заяв, оскільки місячний термін, після спливу якого Державна екологічна інспекція надала відповідь ТОВ "МГ Автомотів", чинним законодавством не передбачений. Крім того, вважає дії контролюючого органа щодо незавершення державного екологічного контролю вантажу з мотивів відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" права на здійснення певних заходів з відпрацьованими мастилами (оливами) - неправомірними, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити державний екологічний контроль вантажу ТОВ "МГ Автомотів".

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, наголошуючи на наявності у ПП "Спецекологія" статусу спеціалізованого підприємства, а також зазначав, що останнє, за виникнення необхідності, не обмежене чинним законодавством залучати третіх осіб для здійснення заходів з видалення та знешкодження небезпечних відходів, на здійснення яких ПП "Спецекологія" не має повноважень згідно ліцензійних умов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Інспекції вважає правомірними, та таким, що відповідають чинному законодавству, оскільки контролюючим органом встановлено відсутність компетенції у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" повноважень щодо видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що унеможливлює завершення здійснення державного екологічного контролю вантажу імпортера.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "МГ Автомотів" 21 квітня 2003 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 32461061) виконавчим комітетом Полтавської міської ради свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 790681 (а.с. 77). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

ТОВ "МГ Автомотів" як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, на підставі відповідних договорів імпортує мастила (оливи).

На виконання вимог "Прядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221, зокрема, пункту 4 Порядку, позивач, як імпортер мастил, забезпечив здійснення збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) шляхом укладення договору зі спеціалізованим підприємством - ПП "Спецекологія", яке має ліцензію на право поводження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

З метою розмитнення вантажу мастил (олив), для здійснення державного екологічного контролю відповідно до вимог пункту 16 "Прядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 (далі Порядок № 1221), з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1031 від 05 жовтня 2011 року "Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України", позивач звернувся до контролюючого органа з відповідними заявами від 25 липня 2013 року б/н, від 25 липня 2013 року б/н, від 05 серпня 2013 року № 274, від 05 серпня 2013 року № 275, від 05 серпня 2013 року № 276, від 06 серпня 2013 року № 279, від 06 серпня 2013 року № 280, від 06 серпня 2013 року № 281, від 06 серпня 2013 року № 282 (а.с. 13-22). До зазначених вище документів позивачем додано визначений законодавством пакет документів, зокрема, належним чином завірені копії Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), укладений з спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія" від 22 липня 2013 року № 3/ПЛ (а.с. 7-10), копію ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація) (а.с. 11-12), а також копії документів, що підтверджують факт оплати Замовником послуг спеціалізованого підприємства за Договором від 22 липня 2013 року № 3/ПЛ.

За результатами розгляду звернень імпортера відповідач листом від 21 серпня 2013 року № 3119/01-14/04-17 (а.с. 64) повідомив позивача про неможливість завершення державного екологічного контролю з підстав відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" компетенції щодо видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив).

Позивач, вважаючи дії відповідача в частині тривалого розгляду його заяв протиправними, а бездіяльність у здійсненні державного екологічного контролю вантажу з мотивів відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" права на здійснення певних заходів з відпрацьованими мастилами (оливами) - неправомірною, звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить суд визнати бездіяльність контролюючого органа протиправною та зобов'язати Інспекцію здійснити державний екологічний контроль вантажу ТОВ "МГ Автомотів".

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами пункту 4 Порядку № 1221 передбачено, що виробники та імпортери мастил (олив) самостійно забезпечують відповідно до законодавства збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними в Україну мастил (олив), або укладають договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія" (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) від 22 липня 2013 року № 3/ПЛ (а.с. 7-10). Згідно умов зазначеного договору Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив).

Матеріалами справи підтверджено, що контрагент позивача ПП "Спецекологія" здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація) серії АГ № 594524 від 12 квітня 2011 року (а.с. 11-12).

Законодавче закріплення визначення терміну "спеціалізоване підприємство" під яким слід розуміти суб'єкта господарювання, його філію, інший відокремлений підрозділ, які здійснюють операції поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та надають послуги, пов'язані із збиранням, видаленням, знешкодженням та утилізацією відпрацьованих мастил (олив), на підставі відповідної ліцензії /підпункт 8 пункту 2 Порядку № 1221/, дає підстави вважати ПП "Спецекологія" спеціалізованим підприємством, оскільки останнє має усі передбачені зазначеною нормою ознаки такого.

Відповідно до пунктів 16-19 Порядку № 1221 для здійснення державного екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон імпортер мастил (олив) надає державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції (далі - державний інспектор) завірені печаткою імпортера:

дві копії договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходам;

дві копії документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив);

у разі самостійного виконання зазначених робіт - дві копії підтвердних документів (ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами).

Після перевірки договорів на відповідність товаросупровідним документам державний інспектор вносить відповідні дані до журналу обліку договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією. На двох примірниках копій договорів державний інспектор проставляє відповідний штамп про внесення до бази даних.

За результатами проведення екологічного контролю мастил (олив), на товаросупровідних документах державний інспектор проставляє відповідний штамп.

Один примірник копії договору разом з копією платіжних документів (у разі укладення договорів) залишається у державного інспектора, а другий повертається імпортеру товару.

Аналізуючи викладене, державний екологічний контроль передбачає декілька етапів та розпочинається прийняттям державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції заяв та належним чином завірених документів від суб'єкта господарювання, а завершується поверненням імпортеру примірника договору з відбитком штампу про здійснення державного екологічного контролю. При цьому завершенню процедури державного екологічного контролю передують стадії перевірки документів, внесення відповідних даних до журналу та проставляння відповідного відбитку штампу на товаросупровідних документах.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивач при зверненні до Інспекції із заявами про здійснення державного екологічного контролю виконав в повному обсязі вимоги вищевказаних приписів Порядку № 1221, а саме: на виконання п.16 Порядку № 1221 надав копії договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та копії документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), внаслідок чого відповідачем розпочато процедуру державного екологічного контролю.

З листа Інспекції від 21 серпня 2013 року № 3119/01-14/04-17 (а.с. 64) вбачається позиція відповідача про неможливість завершення державного екологічного контролю з підстав відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" компетенції щодо видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), тобто державний екологічний контроль вантажу ТОВ "МГ Автомотів" зупинився на стадії перевірки документів, наданих імпортером для здійснення відповідного контролю.

Суд вважає доводи контролюючого органа про неможливість завершення державного екологічного контролю з підстав відсутності в Ліцензії ПП "Спецекологія" операцій з видалення та знешкодження відпрацьованих мастил необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 пункту 2 Порядку № 1221 відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що повністю або частково втратили свої первісні якості, не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 29, ст. 1217), і поводження з якими здійснюється за умови наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

Частиною 5 пункту 2 Порядку № 1221передбачено, що поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) - дії, спрямовані на збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив), включаючи нагляд за місцями видалення.

Таким чином, законодавством встановлена обов'язкова умова для поводження з відпрацьованими мастилами, а саме: наявність у суб'єкта господарювання ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами та встановлений перелік допустимих дій, вчинення яких відповідає терміну "поводження з відпрацьованими мастилами", унормованому Порядком, тобто встановлені види поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Аналізуючи норму закону, можна зробити висновок, що законодавець надає право сторонам регульованого ним правовідношення певну самостійність у визначенні обсягу та характеру своїх прав та обов'язків. Тобто суб'єкт правовідносин самостійно обирає та визначає ту чи іншу дію, яку буде вчинятиме з метою поводження з відпрацьованими мастилами.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1221 терміни "виробник відходів", "зберігання відходів", "збирання відходів", "перевезення відходів", "оброблення відходів", "утилізація відходів", "видалення відходів", "знешкодження відходів" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про відходи".

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Таким чином, аналізуючи визначення термінів "видалення відходів" та "знешкодження відходів" можна дійти висновку, що процедура видалення відходів взагалі виключає таку процедуру як утилізація, а знешкодження відходів - це дії, спрямовані на усунення небезпечних властивостей.

Тобто, утилізація є незалежним від знешкодження або видалення та не пов'язаним із знешкодженням та видаленням способом поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та, відповідно, при укладанні виробниками та імпортерами мастил (олив), на виконання п.4 Порядку № 1221, договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) може бути застосована як самостійний та остаточний вид поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що законодавець, встановлюючи перелік видів поводження з відпрацьованими мастилами (оливами), визначає не вичерпний єдиний та нерозривний комплекс послідовних або взаємопов'язаних дій, а встановлює перелік дій, в межах яких сторони правовідносин, регульованих Порядок № 1221, мають визначити свої права та обов'язки.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що пунктом 4 Порядку № 1221 встановлюється обов'язок виробників та імпортерів мастил (олив), зокрема, укладати договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Таким чином, даний факт вказує на можливість та допустимість залучення третіх осіб за відповідними договорами, що мають право здійснювати ті чи інші дії щодо поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Суд відзначає відсутність законодавчо встановленої компетенції відповідача щодо надання аналізу господарській діяльності спеціалізованого підприємства, оскільки останнє, як самостійний суб'єкт господарювання, не позбавлене права залучати до виконання робіт, на які не поширюється дія його ліцензії, компетентних третіх осіб.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо розгляду заяв імпортера протягом місячного строку, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що чинним законодавством не визначено терміну розгляду заяв суб'єктів господарювання щодо проведення державного екологічного контролю вантажу. З урахуванням вимог Конституції України, господарського та цивільного законодавства, логічно дійти висновку, що таким строком належить вважати найкоротший розумний строк, необхідний для здійснення Інспекцією заходів, визначених пунктами 17-19 Порядку № 1221, проте відповідачем самостійно встановлено та дотримано місячний строк розгляду звернень позивача, що судом оцінюється критично.

З урахуванням відсутності у відповідача доказів на підтвердження обґрунтованості та поважності місячного строку розгляду заяв позивача, а також, з урахуванням того факту, що бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні оформлення товаросупровідних документів на вантаж мастил (олив) згідно Порядку № 1221 та відсутності відмови щодо здійснення державного екологічного контролю, фактично зупинила господарську діяльність позивача, суд розцінює дії Інспекції як затягування строку розгляду звернень підприємства та вважає останні неприпустимими, оскільки вони призводять до порушення законних інтересів позивача.

Разом із тим, суд не може перебирати на себе функції контролюючого органа та приймати рішення щодо здійснення чи відмови у здійсненні державного екологічного контролю, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив) відповідно до заяв від 25 липня 2013 року б/н, від 25 липня 2013 року б/н, від 05 серпня 2013 року № 274, від 05 серпня 2013 року № 275, від 05 серпня 2013 року № 276, від 06 серпня 2013 року № 279, від 06 серпня 2013 року № 280, від 06 серпня 2013 року № 281, від 06 серпня 2013 року № 282 (позовні вимоги в редакції від 28 серпня 2013 року) з урахуванням положень "Прядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 та наданих Договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача здійснити дії по завершенню екологічного контролю вантажу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" до Державної екологічної інспекції у Полтавській області, третя особа: Приватне підприємство "Спецекологія" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Державної екологічної інспекції у Полтавській області протиправною стосовно непроведення екологічного контролю.

Зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Полтавській області здійснити дії щодо завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів", відповідно до заяв від 25 липня 2013 року б/н, від 25 липня 2013 року б/н, від 05 серпня 2013 року № 274, від 05 серпня 2013 року № 275, від 05 серпня 2013 року № 276, від 06 серпня 2013 року № 279, від 06 серпня 2013 року № 280, від 06 серпня 2013 року № 281, від 06 серпня 2013 року № 282 з урахуванням положень "Прядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221, та наданих Договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № 3/ПЛ від 22 липня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" (ідентифікаційний код 32461061) з Державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області (ідентифікаційний код 38019348) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова