Постанова № 33238669, 29.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м.Львів № 813/4487/13-а

16 год. 05 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Борис А.С., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 6318,97 грн., виплачених як допомога по безробіттю. На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач 04.11.2011 року отримала статус безробітної, у зв'язку з чим їй виплачувалась відповідна допомога. Внаслідок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що відповідачу надано статус безробітного, призначено та отримано допомогу по безробіттю на підставі поданих нею неправдивих відомостей. Отже, за час перебування на обліку ОСОБА_2 за період з 04.11.2011 року по 10.04.2012 року безпідставно отримала матеріальне забезпечення в сумі 6318,97 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити позов.

Відповідач позов не заперечує, однак пояснює, що їй не було відомо, що перебуваючи у договірних відносинах із ТОВ «Гербалайф Україна», будучи дистриб'ютором продукції, вона не може отримувати допомогу по безробіттю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ст.1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до вимог п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

04.11.2011 року ОСОБА_2 на підставі власноручно підписаної нею заяви зареєстрована у Львівському міському центрі зайнятості та отримала статус безробітного.

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 05.04.2013 року № 413встановлено, що гр. ОСОБА_2 виконувала роботи в ТОВ «ГЕРБАЛАЙФ Україна» згідно договору про дистриб'юторську діяльність від 04.02.2011р. № НОМЕР_1 та отримала винагороду згідно актів виконаних робіт від 15.05.2012р. №1 та від 15.06.2012р. №2 у другому кварталі 2012 року (а.с 7).

В акті від 05.04.2013 року містяться пояснення роботодавця, про те, що на момент здійснення перевірки договір є чинним.

Вказана сума виплат підлягає поверненню, про що Львівський міський центр зайнятості повідомив відповідача, направивши на його адресу претензію від 19.04.2013 року №13/2447 щодо повернення незаконної отриманої допомоги по безробіттю за період з 01.11.2011р. до 30.04.2012р. у сумі 6318,97 грн. у зв'язку із неподанням відомостей про обставини, що впливали на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не повернула кошти Львівському міському центру зайнятості, останній звернувся до суду про примусове стягнення коштів. З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн. Ольги,122; код ЄДРПОУ 25555035; р/р 37170001000584) кошти у сумі 6 318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 97 коп.

Судові витрати з відповідача не стягуються.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.