Постанова № 33238618, 29.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа № 805/11765/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Старосуд І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій за неподання звітності у загальному розмірі 5 936,45 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області звернулось до Донецького кружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 766,45 гривень та фінансових санкцій за неподання звітності у розмірі 170,00 гривень, на загальну суму 5 936,45 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у відповідності до пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі за текстом - Закон № 2464-VІ), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України.

Згідно вимог пункту 2 статті 6 Закону № 2464-VI, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При перевірці дотримання страхувальником вимог Закону № 2464-VІ встановлено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 утворилася сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 766,45 гривень.

Крім того, за неподання звітності щодо єдиного соціального внеску, рішенням управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області від 16.04.2013 № 184 до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 гривень.

Оскільки, зазначена сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

До початку розгляду справи представником позивача було надано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

У відповідності до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 (далі за текстом - Положення).

Відповідно до цього Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому порядку в якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Відповідач перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону № 2464-VІ. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 статті 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 11 статті 8 вказаного Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 7 зазначеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до пункту 4 части 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2012 році складав: з 1 січня 2012 року - 372,33 гривні (1073 гривні х 34,7%), з 1 квітня 2012 року - 379,62 гривень (1094 гривень х 34,7%), з 1 липня - 382,39 гривні (1102 гривні х 34,7%),), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 гривень (1118 гривень х 34,7%), з 1 грудня 2012 року - 393,50 гривні (1134 гривні х 34,7%).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2013 році складає з 1 січня 2013 року - 398,01 гривні (1147 гривня х 34,7%), з 1 грудня 2013 року - 422,65 гривень (1218 гривень х 34,7).

Згідно з розрахунком суми заборгованості від 27.08.2013 № 3550/07, наданим позивачем, загальна сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 5 766,45 гривень.

З картки особового рахунку вбачається, що сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягала сплаті становить 5 766,45 гривень (арк. справи 6).

Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 направлялась вимога про сплату недоїмки від 03.05.2013 № Ф129 у розмірі 5 766,45 гривень (арк. справи 8).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону № 2464-VІ, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У порушення зазначених вимог, відповідач суму єдиного внеску за період 01.01.2012 по 01.04.2013 не сплатив, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 5 766,45 гривень.

Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області було прийнято рішення від 16.04.2013 № 184 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 170,00 гривень (арк. справи 14).

В рішенні зазначено, що штрафні санкції протягом десяти робочих днів з дня одержання цього рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області.

Також, зазначено, що оскарження рішення платником єдиного внеску може бути здійснене до вищого органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів з дня отримання цього рішення у порядку, визначеному частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VI.

Однак, відповідач у встановлений строк рішення від 16.04.2013 № 184 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності не оскаржив.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI, при нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Згідно з пунктом 15 статті 25 Закону № 2464-VI, рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

У порушення зазначених вимог Закону, відповідач не сплатив застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 170,00 гривень, яка підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій за неподання звітності у загальному розмірі 5 936,45 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій за неподання звітності у загальному розмірі 5 936,45 гривень - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (ЄДРПОУ 23413087, р/р 256083012034 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Донецьк, МФО 335106) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 45 копійок та суму штрафних санкцій за неподання звітності у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, а всього 5 936 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 45 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.