РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
______________
Справа №: 122/12904/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.№ провадження: 22-ц/190/3962/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"19" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І. Суддів:Берзіньш В.С., Руснак А.П. При секретарі:Таранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
за апеляційними скаргами Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за послуги теплопостачання. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6, який проживає в кв. АДРЕСА_1, не сплачує послуги з теплопостачання, у зв'язку із чим загальна сума заборгованості за надані послуги за період з 01.09.2000 року по 31.08.2011 року складає 6904,51 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію задоволений частково:
- стягнено з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року у розмірі 2394 грн. 46 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 грн. 29 коп., а всього у сумі 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 75 коп.
На вказане рішення представник Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» - Консманова Д.А. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про зміну рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а крім того судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд прийшов до невірного висновку про застосування строку позовної давності з моменту подачі позовної заяви та стягнув заборгованість за період з 01.02.2010 року по 31.08.2010 року у розмірі 2394,46 грн. Крім того вважають, що строк позовної давності повинен обчислюватися не з моменту пред'явлення позову, а з моменту пред'явлення заяви про видачу судового наказу (з 06.10.2011 року), а тому зазначають, що позовна давність перервалась саме в день подачі заяви про видачу судового наказу.
Відповідач ОСОБА_6 також приніс апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення спірної суми солідарно із ОСОБА_8 Посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною власністю подружжя, а тому відповідно до ст. 319 ЦК України ОСОБА_8 як співвласник квартири також повинна нести витрати.
До суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_6 не з?явився, належним чином повідомлений, що вбачається з повідомлення (а.с. 84) і письмових пояснень від 19 серпня 2013 року. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог місцевий суд виходив з того, що з ОСОБА_6 підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася у межах строку позовної давності, тобто за період з лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року в розмірі 2394,46 грн.
Колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2000 року був власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.28). Станом на 01.01.2013 року право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_8 на підставі рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2011 року (а.с.33-35).
У період з вересня 2000 року по серпень 2011 рік ОСОБА_6, як власником квартири, не вносилася оплата за надані позивачем послуги теплопостачання, у зв'язку із чим відповідно до наданого розрахунку виникла заборгованість у сумі 6904 грн. 51 коп. (а.с.4-5).
Відповідно до ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч.ч. 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
За змістом вказаних норм перебіг позовної давності переривається поданням заяви про видачу судового наказу та починається заново з поданням відповідного позову після скасування судового наказу.
На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що переривання позовної давності наступає лише у разі пред'явлення до суду саме позову.
Згідно із матеріалами справи встановлено, що 06.10.2011 року позивачем ОП «Кримтеплокомуненерго» було подано до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_6, що підтверджується супровідним листом (а.с.49-52).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 року ОП «Кримтеплокомуненерго» було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за послуги теплової енергії у розмірі 6904 грн. 51 коп. (а.с.36).
07.02.2013 року позивач відповідно до ч.2 ст. 101 ЦПК України звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за послуги теплової енергії у розмірі 6904 грн. 51 коп. (а.с.2-3), тому рішенням суду заборгованість за послуги теплопостачання була стягнута з ОСОБА_6 саме за період з лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року у розмірі 2394 грн. 46 коп.
Проте, колегія суддів вважає, що заборгованість за послуги теплопостачання необхідно стягувати з ОСОБА_6 з 06.10.2008 року по 31 серпня 2011 року у розмірі 3941 грн. 33 коп., тобто від дня пред'явлення до суду заяви про видачу судового наказу.
Доводи апелянта ОСОБА_6 які зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи у зв'язку з чим рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 06 жовтня 2008 року по 31 серпня 2011 року у розмірі 3941 грн. 33 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Судове рішення № 33238310, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь) було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 122/12904/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: