Рішення № 33237966, 20.08.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-881/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: представника позивача Чорного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року, за позовом ТзОВ "Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та за позовом ТзОВ "Торговий дім - Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11048059000 від 28.09.2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2010 року ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого на даний час є ПАТ "Дельта Банк", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року, підтримуючи який в судовому засіданні представник ПАТ "Дельта Банк" пояснив, що 06 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 (надалі відповідач-1) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И (10113925000) (надалі кредитний договір-1).

Відповідно до розділу 1 кредитного договору-1 банк зобов'язався надати відповідачеві-1 кредит ( грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 300 000 дол. США 00 цен., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору було еквівалентно 1515000 грн. 00 коп., а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах згідно із графіком погашення кредиту, але не пізніше 06 вересня 2021 року і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору-1 погашення заборгованості повинно відбуватись щомісячно протягом всього строку дії кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору-1 повинно відбуватись з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором-1 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 (надалі відповідач-2) був укладений договір поруки № 31-95V/09-2006И від 06 вересня 2006 року ( надалі договір поруки-1). Згідно з п.1.1 договору поруки-1 ОСОБА_3 відповідає перед банком за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору-1, як тих, що існували на момент укладення договору поруки-1, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. А згідно п. 1.3. договору поруки-1 ОСОБА_3 відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору-1. Відповідальність відповідачів є солідарною.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки-1 у випадку невиконання відповідачем-1 його зобов'язань за кредитним договором-1, позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до відповідача-2, які є обов'язковими до виконання відповідачем-2 на другий день з моменту невиконання своїх зобов'язань відповідачем-1 за кредитним договором-1.

Порушуючи свої зобов'язання за кредитним договором-1, ОСОБА_2 систематично не здійснює платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості та нарахованих по ньому процентам, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до п.п. 4.9, 5.7, 5.10, 7.1 та розділу ІІ кредитного договору-1 у випадку невиконання або неважного виконання його умов відповідачем-1, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісії і пені.

28 жовтня 2009 року відповідно до розділу ІІ кредитного договору -1 та п. 2.2 договору поруки-1 позивачем були направлені на адресу відповідачів вимоги № 26-12/17077 та 26-12/17078 про дострокове повернення кредиту, однак з боку відповідачів жодних дій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором-1 та договором поруки-1 вчинено не було.

28 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11048059000 (надалі кредитний договір-2).

Відповідно до розділу І кредитного договору-2 банк зобов'язується надати відповідачеві-1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 500000 дол. США 00 цен., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору було еквівалентно 2525000 грн. 00 коп., а відповідач-1 у свою чергу, зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах згідно із графіком погашення кредиту, але не пізніше 28 вересня 2027 року і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,3% річних.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору-2 погашення заборгованості повинно відбуватись щомісячно протягом всього строку дії кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору-2 повинно відбуватись з 01 по 15 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором-2 між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем-2 був укладений договір поруки № 45793 від 28 вересня 2006 року ( надалі договір поруки-2). Згідно з п.1.1 договору поруки-2 ОСОБА_3 відповідає перед банком за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору-2, як тих, що існували на момент укладення договору поруки-2, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. А згідно п. 1.3. договору поруки-2 ОСОБА_3 відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору-2. Відповідальність відповідачів є солідарною.

Порушуючи свої зобов'язання за кредитним договором-2, ОСОБА_2 систематично не здійснює платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості та нарахованих по ньому процентам, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до п.п. 4.9, 5.7, 5.10, 7.1 та розділу ІІ кредитного договору -1 у випадку невиконання або неналежного виконання його умов відповідачем-1, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісії і пені.

17 вересня та 28 жовтня 2009 року відповідно до розділу ІІ кредитного договору-2 та договору поруки-2 позивачем були направлені на адресу відповідачів вимоги № 34/614 та 26-12/17079 про дострокове повернення кредиту, однак з боку відповідачів жодних дій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором-2 та договором поруки-2 вчинено не було.

Станом на 21 вересня 2010 року заборгованість за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року становить 849 513 доларів США 87 центів, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 6 730 470 грн.. 15 коп., з яких: 253 333, 00 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 006 194,69 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 06.12.2006р. по 21.09.2010р.; 46 791,01 дол. США, що за курсом НБУ становить 370 547,37 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 10113925000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.; 4 184,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 33 139,70 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.; 5 690, 42 дол. США, що за курсом НБУ становить 45 063,55 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.; 444 442,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 519 632,13 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 28.09.2006р. по 25.02.2010р.; 80 453,51 дол. США, що за курсом НБУ становить 637 127,44 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 11048059000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.; 4 879,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 640,31 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р.; 9 738, 99 дол. США, що за курсом НБУ становить 77 125,02 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р.

Оскільки відповідачі ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами та договорами поруки, то просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року в загальному розмірі 849 513 доларів США 87 центів, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 6 730 470 грн.. 15 коп., 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 330 грн. за оголошення в газеті "Галичина".

20 квітня 2011 року ТзОВ "Кларс" подав до суду позов до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року, мотивуючи його тим, що 06 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И. Відповідно до даного кредитного договору банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 300000 доларів США на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умовах, викладених у договорі.

10 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "Кларс" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором був укладений договір про солідарну відповідальність.

Договір про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року вважає недійсним, оскільки під час укладення кредитного договору не були дотримані сторонами вимоги ст.,ст. 192, 524, 533 ЦК України, ст.35 Закону України "Про Національний банк України, Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007р., а тому в силу ст.,ст. 203, 215 ЦК України такий договір є недійсним.

Кредит наданий ОСОБА_2 в іноземній валюті, внаслідок чого усі розрахунки за користуванням кредитом (проценти) також проводились в доларах США.

Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007р., використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб - нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках: на територіях митниць; на територіях вокзалів, аеропортів та портів; використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентами з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті; використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Вказана індивідуальна ліцензія у сторін даного кредитного договору відсутня внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить приписам п. г) ч. 4 ст.5 Декрету КМУ, Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, а тому просить суд визнати договір про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року укладений АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 недійсним, судові витрати покласти на відповідачів.

28 лютого 2011 року ТОВ "Торговий дім - Кларс" подав до суду позов до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11048059000 від 28.09.2006 року, мотивуючи його тим, що 28 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11048059000.

03 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Торговий дім - Кларс" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором був укладений договір про солідарну відповідальність.

Відповідно до даного договору ТОВ "Торговий дім - Кларс" відповідає за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору перед кредитором АКІБ "УкрСиббанк" в межах 10000,00 доларів США. Усі правовідносини, що виникають з приводу виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору, а також оспорювання кредитного договору , його окремих частин стосуються ТОВ "Торговий дім - Кларс" як солідарного боржника.

Договір про надання споживчого кредиту № 11048059000 від 28.09.2006 року вважає недійсним, оскільки під час укладення кредитного договору не були дотримані сторонами вимоги ст.,ст. 192, 524, 533 ЦК України, ст.35 Закону України "Про Національний банк України, Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007р., а тому в силу ст.,ст. 203, 215 ЦК України такий договір є недійсним.

Кредит наданий ОСОБА_2 в іноземній валюті, внаслідок чого усі розрахунки за користування кредитом (проценти) також проводились в доларах США.

Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007р., використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб - нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках: на територіях митниць; на територіях вокзалів, аеропортів та портів; використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентами з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті; використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Вказана індивідуальна ліцензія у сторін даного кредитного договору відсутня внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить приписам п. г) ч. 4 ст.5 Декрету КМУ, Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р.

Відповідно до ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, а тому просить суд визнати договір про надання споживчого кредиту № 11048059000 від 28.09.2006 року укладений АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 недійсним, судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представники ТОВ "Торговий дім - Кларс" і ТзОВ "Кларс" в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в тому числі і через ЗМІ, і від них не надійшло повідомлень про причини неявки, тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов ПАТ "Дельта Банк" слід задовольнити, а у задоволенні позовів ТОВ "Торговий дім - Кларс" і ТзОВ "Кларс" відмовити з таких підстав.

Встановлено, що 06 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И (10113925000) /а.с.6-13 Т1/, а 28 вересня 2006 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11048059000 / Т.1 а.с.22-31 /.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору-1 банк зобов'язався надати відповідачеві-1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 300 000 дол. США 00 цен., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору було еквівалентно 1515000 грн. 00 коп., а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах згідно із графіком погашення кредиту, але не пізніше 06 вересня 2021 року і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору-1 погашення заборгованості повинно відбуватись щомісячно протягом всього строку дії кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору-1 повинно відбуватись з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти /а.с.14-18 Т1/.

Відповідно до розділу І кредитного договору-2 банк зобов'язується надати відповідачеві-1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 500000 дол. США 00 цен., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору було еквівалентно 2525000 грн. 00 коп., а відповідач-1 у свою чергу, зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах згідно із графіком погашення кредиту, але не пізніше 28 вересня 2027 року і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,3% річних.

Погашення заборгованості повинно відбуватись щомісячно протягом всього строку дії кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно п. 1.3.4 кредитного договору-2 повинно відбуватись з 01 по 15 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти /а.с.32-39 Т.1/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування ним.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором-1 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 31-95V/09-2006И від 06 вересня 2006 року. / Т.1 а.с.19-21 /, а за кредитним договором-2 був укладений договір поруки № 45793 від 28 вересня 2006 року / Т.1 а.с.40-41 /.

Згідно з п.1.1 договорів поруки ОСОБА_3 відповідає перед банком за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору-1, як тих, що існували на момент укладення договорів поруки, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. А згідно п. 1.3. договорів поруки відповідач-2 відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору-1. Відповідальність відповідачів є солідарною .

Відповідно до п. 2.2 договорів поруки у випадку невиконання відповідачем-1 його зобов'язань за кредитним договором-1, позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до відповідача-2, які є обов'язковими до виконання відповідачем-2 на другий день з моменту невиконання своїх зобов'язань відповідачем-1 за кредитними договорами.

Згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Порушуючи свої зобов'язання за кредитним договором-1 та кредитним договором-2, ОСОБА_2 систематично не здійснює платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості та нарахованих по них процентам, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до п.п. 4.9, 5.7, 5.10, 7.1 та розділу ІІ кредитних договорів у випадку невиконання або неважного виконання його умов відповідачем-1, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісії і пені.

28 жовтня 2009 року відповідно до розділу ІІ кредитного договору-1 та п. 2.2 договору поруки-1 позивачем були направлені на адресу відповідачів вимоги № 26-12/17077 та 26-12/17078 / Т.1 а.с.50-51 / про дострокове повернення кредиту, однак з боку відповідачів жодних дій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором-1 та договором поруки-1 вчинено не було.

17 вересня та 28 жовтня 2009 року відповідно до розділу ІІ кредитного договору-2 та договору поруки-2 позивачем були направлені на адресу відповідачів вимоги № 34/614 та 26-12/17079 / Т.1 а.с.52-53 / про дострокове повернення кредиту, однак з боку відповідачів жодних дій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором-2 та договором поруки-2 вчинено не було.

Крім цього, згідно п. 7.1 кредитних договорів за порушення відповідачем-1 термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором-1, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, позивач правомірно вимагає від відповідача-1 додатково сплатити в його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Станом на 21 вересня 2010 року заборгованість за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року становить 849 513 доларів США 87 центів, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 6 730 470 грн.. 15 коп., з яких: 253 333, 00 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 006 194,69 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 06.12.2006р. по 21.09.2010р.; 46 791,01 дол. США, що за курсом НБУ становить 370 547,37 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 10113925000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.; 4 184,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 33 139,70 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.; 5 690, 42 дол. США, що за курсом НБУ становить 45 063,55 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.; 444 442,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 519 632,13 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 28.09.2006р. по 25.02.2010р.; 80 453,51 дол. США, що за курсом НБУ становить 637 127,44 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 11048059000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.; 4 879,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 640,31 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р.; 9 738, 99 дол. США, що за курсом НБУ становить 77 125,02 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р. / Т.1а.с.42-49, 120-135 /

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.

Між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року, в тому числі за зобов'язаннями, які виникли на підставі договорів про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року, та замінено кредитора у зобов'язанні / Т.4 а.с.121-122 /.

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами та договорами поруки, то суд приходить до висновку, що необхідно стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року в загальному розмірі 849 513 доларів США 87 центів, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 6 730 470 грн.. 15 коп., 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 330 грн. за оголошення в газеті "Галичина".

У задоволенні позовів ТзОВ "Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та ТОВ "Торговий дім - Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11048059000 від 28.09.2006 року слід відмовити, оскільки їх позовні вимоги є безпідставними.

03 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Торговий дім - Кларс" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 11048059000 від 28.09.2006 року був укладений договір про солідарну відповідальність / Т.2 а.с.15 /.

Відповідно до даного договору ТОВ "Торговий дім - Кларс" відповідає за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору перед кредитором АКІБ "УкрСиббанк" в межах 10000,00 доларів США. Усі правовідносини, що виникають з приводу виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору, а також оспорювання кредитного договору, його окремих частин стосуються ТОВ "Торговий дім - Кларс" як солідарного боржника.

10 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "Кларс" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року був укладений договір про солідарну відповідальність / Т.3 а.с.13 /.

В судовому засіданні було встановлено, що посилання ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" на те, що в забезпечення зобов'язань за кредитним договорами було укладено договори про солідарну відповідальність не відповідає дійсності і вводить суд в оману. Насправді в забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитних договорів між банком та ОСОБА_3 06.09.2006р. та 28.09.2006р. були укладені договори поруки № 31-95V/09-2006И та № 45793. Жодних правочинів щодо забезпечення зобов'язань боржника між банком та ТзОВ "Кларс" або ТОВ "Торговий дім - Кларс" не укладалось.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 543 ЦК України солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Правовідносини за оспорюваними кредитними договорами виникли саме у сторін цього договору - АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2(двосторонній правочин). Саме у сторін договору в зв'язку з його укладенням виникли передбачені в ньому права і обов'язки кредитора та позичальника. ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" не має жодного правового відношення до банку як кредитора за цим договором.

В ч.3 ст. 215 ЦК України встановлено, що правочин може бути визнаний недійсним у разі, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність.

Але, ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" окрім того, що не є сторонами кредитних договорів, також не можуть бути віднесені до заінтересованих сторін, оскільки: на момент укладення кредитних договорів вони не мали жодних правовідносин з позичальником ОСОБА_2, договори про солідарну відповідальність були укладені лише у 2009 році, що виключає можливість порушення їх прав в зв'язку з укладення кредитних договорів; на момент звернення до суду права ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" не були порушені і не могли бути порушені не лише в зв'язку з укладенням кредитних договорів, а навіть з укладенням договорів про солідарну відповідальність, оскільки АТ "УкрСиббанк" не звертався до них з правом вимоги погашення заборгованості відповідача-1, оскільки навіть не знав про існування договорів про солідарну відповідальність, не є його стороною, а жодному іншому суб'єкту таке право вимоги не кореспондовано.

Таким чином, права ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" не могли бути порушені ні на момент укладення кредитних договорів, а ні на момент звернення до суду, а якщо представники ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" вважають незаконним кредитування в іноземній валюті апріорі, то їх правосуб'єктність у досліджуваних правовідносинах розповсюджується лише на можливість захисту свого права шляхом оспорювання договорів про солідарну відповідальність, який було ними укладено з ОСОБА_2 без участі банку.

Ст. 99 Конституції України встановлює, що грошовою одиницею України є гривня. Разом з тим, вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Таким чином, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (надалі - Декрет).

Відповідно до ст. 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.,ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Відповідно до статті 2 цього Закону кошти - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідної ліцензії здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик в іноземній валюті (кредитні операції"), які включають в себе як власне надання кредитів, так і отримання процентів та інших платежів за кредитом в іноземній валюті.

Спеціальне законодавство в сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентувати умови кредитування в іноземній валюті.

Що стосується валютного законодавства, то відповідно до вимог Декрету (стаття 1) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій. Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія, наданий у частині 4 цієї статті.

Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Пункт "в" ч. 4 ст. 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів встановлені законодавством межі.

Тобто, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не встановлено таких параметрів як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету є наявність у банка генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Що стосується необхідності отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України згідно з вимогами пункту "г" ч. 4 ст. 5 Декрету, то слід зазначити, що відповідно до цієї статті порядок і терміни видачі ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються НБУ.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

На виконання вказаних повноважень НБУ прийнято Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. № 483 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1.4 Положення використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів, що придбаються. Разом з тим, у пункті 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). Тобто операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик включають в себе не лише операції з надання кредиту, але й проведення інших платежів по кредиту (процентів, комісій тощо).

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів та інших платежів за кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії жодною із сторін договору, за умови якщо стороною договору є уповноважений банк, який має банківську ліцензію (генеральну ліцензію) та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій.

АТ "УкрСиббанк" 24 грудня 2001р. було отримано банківську ліцензію на право здійснення банківських операцій. Станом на дату укладення кредитних договорів і надання кредитів АТ "УкрСиббанк" мав Дозвіл № 75-2 від 19.11. 2002р. / Т.3 а.с.47-49 / з Додатком на право здійснення банківських операцій. В зв'язку з приведенням найменування банку у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", АТ "УкрСиббанк" 28 грудня 2009 р. отримано оновлену банківську ліцензію, Дозвіл на здійснення банківських операцій та Додаток до Дозволу / Т.3 а.с.50-52 /.

Таким чином, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відсутність у ТзОВ "Кларс" та ТОВ "Торговий дім - Кларс" правових підстав для визнання кредитних договорів недійсними (неналежний спосіб захисту) та безпідставність і необґрунтованість таких вимог, суд приходить до висновку, що дані позови не підлягають задоволенню.

На підставі ст.,ст. 203, 215, 525, 526, 530, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.,ст. 209, 214-216, 218, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_1, на користь ПАТ "Дельта Банк", 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, р/р 373980009, заборгованість за кредитними договорами № 31-95V/09-2006И (10113925000) від 06.09.2006 року та № 11048059000 від 28.09.2006 року в загальному розмірі 849 513 (вісімсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) доларів США 87 центів, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (21.09.2010р.) становить 6 730 470 ( шість мільйонів сімсот тридцять тисяч чотириста сімдесят) грн.. 15 коп., з яких:

- 253 333, 00 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 006 194,69 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 06.12.2006р. по 21.09.2010р.;

- 46 791,01 дол. США, що за курсом НБУ становить 370 547,37 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 10113925000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.;

- 4 184,73 дол. США, що за курсом НБУ становить 33 139,70 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.;

- 5 690, 42 дол. США, що за курсом НБУ становить 45 063,55 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 10113925000), нарахована за період з 22.09.2009р. по 21.09.2010р.;

- 444 442,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 519 632,13 грн. - заборгованість по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 28.09.2006р. по 25.02.2010р.;

- 80 453,51 дол. США, що за курсом НБУ становить 637 127,44 грн. - заборгованість по нарахованим процентам (КД: 11048059000), нарахована за період з 30.01.2009р. по 21.09.2010р.;

- 4 879,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 38 640,31 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по кредиту (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р.;

- 9 738, 99 дол. США, що за курсом НБУ становить 77 125,02 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості по процентах (КД: 11048059000), нарахована за період з 21.09.2009р. по 21.09.2010р.

та 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 330 грн. за оголошення в газеті "Галичина"

У задоволенні позовів ТзОВ "Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 31-95V/09-2006И від 06.09.2006 року та ТзОВ "Торговий дім - Кларс" до ОСОБА_2, ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту №11048059000 від 28.09.2006 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 2-881/2011.

Суддя: Хільчук І. І.