Постанова № 33237367, 23.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року № 826/12520/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматика" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401710/31456899 від 15.03.2013

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 березня 2013 року № 0000401710/31456899.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що висновки відповідача про не оподаткування доходів, виплачених працівникам підприємства в вересні 2012 року на загальну суму 2 322,42 грн. за оренду транспортних засобів та не оподаткування доходів, отриманих платником податку від його працедавця за оренду комп'ютерної техніки є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях співпадають з висновками акту перевірки від 21 лютого 2013 року № 110-22-20-31456899 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 21 лютого 2013 року № 110-22-20-31456899.

Як висновок проведеної перевірки встановлено серед іншого, порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, статті 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 750,00 грн.

Такі доводи перевіряючих мотивовані наступним: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» не оподатковано доходи, виплачені працівникам підприємства в вересні 2012 року на загальну суму 2 322,42 грн. (ОСОБА_5 - 212,50 грн., ОСОБА_1 - 212,50 грн., ОСОБА_2 - 834,92 грн., ОСОБА_3 - 637,50 грн., ОСОБА_4 - 425,00 грн.) за оренду транспортних засобів та не оподатковано дохід, отриманий платником податку від його працедавця за оренду комп'ютерної техніки.

Не погоджуючись із такими висновками акту перевірки, позивачем подані заперечення від 05 березня 2013 року № 1/26, які за результатом розгляду залишені без задоволення.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві від 15 березня 2013 року № 0000401710/21456899 згідно із підпунктом 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України за порушення підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, статті 171 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 937,50 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача від 29 березня 2013 року та від 06 червня 2013 року - без задоволення (копії рішення Державної податкової служби у місті Києві від 27 травня 2013 року № 449/10/12-3-03 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 10 липня 2013 року № 6605/6/66-99-10-01-0315 містяться в матеріалах справи).

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Вирішуючи адміністративну справу по суті в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) виплати працівникам підприємства в вересні 2012 року на загальну суму 2 322,42 грн. (ОСОБА_5 - 212,50 грн., ОСОБА_1 - 212,50 грн., ОСОБА_2 - 834,92 грн., ОСОБА_3 - 637,50 грн., ОСОБА_4 - 425,00 грн.) коштів за оренду транспортних засобів та оподаткування доходу, отриманого платником податку від його працедавця за оренду комп'ютерної техніки.

Як неодноразово зазначалось у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, договори оренди автомобілів між ТОВ «Нафтогазавтоматика» та наступними працівниками: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також договір оренди комп'ютерної техніки були вилучені 04 вересня 2012 року в процесі проведення обшуку співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Водночас, як зазначено у судовому засіданні, позивачем отримано другі примірники договорів оренди автомобілів та комп'ютерної техніки, які долучені до матеріалів справи, за результатом їх дослідження встановлено наступне:

27 жовтня 2010 року між позивачем та працівником ОСОБА_4 був укладений Договорів оренди автомобіля, згідно умов якого орендодавець передає, а Орендар приймає за плату в користування транспортний засіб. Фактична передача транспортного засобу підтверджується актом приймання-передачі від 27 жовтня 2010 року.

Аналогічні за змістом Договори укладались між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а саме Договори оренди автомобіля від 13 березня 2011 року, 23 жовтня 2009 року, 30 червня 2011 року, 08 квітня 2011 року, 31 березня 2011 року, 14 вересня 2010 року, 05 травня 2009 року, 20 липня 2009 року.

Матеріали справи містять копії актів приймання - передачі автомобілів за вищезазначеними Договорами оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.180 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1.), фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.2.), податковий агент (пп.162.1.3.).

У відповідності до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. (пп.164.1.1 ст.164 Податкового кодексу України)

Пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп.164.2.1.), суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп.164.2.2.).

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 163.1. статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 14.1.54. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: зокрема, заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Як вже зазначалось, за умовами Договорів оренди автомобілів та договорів оренди комп'ютерної техніки, які укладались із працівниками позивача, останній виплачував винагороду за користування майном.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем під час перевірки не надано первинні документи, а саме договори оренди, чеки, що підтверджують надання в оренду майна, та як наслідок утримання (сплату) податку з доходів фізичних осіб.

Як неодноразово зазначалось у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, договори оренди автомобілів між ТОВ «Нафтогазавтоматика» та наступними працівниками: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також договір оренди комп'ютерної техніки були вилучені 04 вересня 2012 року в процесі проведення обшуку співробітниками ГВПМ ДПІ У Шевченківському районі м. Києва.

Водночас, як зазначено у судовому засіданні, позивачем отримано другі примірники договорів оренди автомобілів та комп'ютерної техніки, які долучені до матеріалів справи.

При цьому, позивачем не спростовується обов'язок утримання податку із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

На підтвердження нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за Договорами оренди автомобіля та комп'ютерної техніки від 13 березня 2011 року, 23 жовтня 2009 року, 30 червня 2011 року, 08 квітня 2011 року, 31 березня 2011 року, 14 вересня 2010 року, 05 травня 2009 року, 20 липня 2009 року надано копії банківських виписок, зокрема: копія банківської виписки за 14 березня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля за січень, лютий 2012 року; копія банківської виписки за 19 березня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля за січень, лютий 2012 року; копія банківської виписки за 27 вересня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля; копія банківської виписки за 28 вересня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля та оренді техніки; копія банківської виписки за 26 жовтня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля та оренді техніки за 3 квартал 2012 року; копія банківської виписки за 25 жовтня 2012 року про сплату податку з доходів фізичних осіб по оренді автомобіля та оренді техніки за серпень, вересень 2012 року.

У відповідності до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, матеріали справи містять підтвердження того, що позивач неодноразово повідомляв податковий орган про вилучення 04 вересня 2012 року в процесі проведення обшуку співробітниками ГВПМ ДПІ У Шевченківському районі м. Києва договорів оренди автомобілів між ТОВ «Нафтогазавтоматика» та наступними працівниками: ОСОБА_5, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також договорів оренди комп'ютерної техніки.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, директор ТОВ «Нафтогазавтоматика» підписав акт від 11 лютого 2013 року із зауваженнями, зазначивши, що решта запитуваних документів були вилучені співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва під час проведення обшуку.

За таких обставин, податковим органом неправомірно не прийнято до уваги посилання позивача на той факт, що усі договори, первинні документи, податкові накладні, рахунки, регістри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, за період з січня 2010 року по серпень 2012 року були вилучені в процесі проведення обшуку, а враховуючи, що матеріали справи містять підтвердження належного нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, відтак збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 937,50 грн. є необґрунтованим, а податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві від 15 березня 2013 року № 0000401710/21456899 таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві від 15 березня 2013 року № 0000401710/21456899.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник