Постанова № 33237340, 28.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2013 р. Справа №820/3696/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ГУМВС України в Харківській області та третьої особи -

Вишневської Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, третя особа - начальник ГУМВС України в Харківській області Демченко Олег Михайлович про поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУМВС України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, третя особа - начальник ГУМВС України в Харківській області Демченко Олег Михайлович, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 р., яким ОСОБА_1 звільнений згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за ст. 64 п. "Є" (за порушення дисципліни);

- поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України у Харківській області з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з ГУМВС України в Харківській області 10000 грн. завданої незаконним звільненням моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 02.04.2013 р. був звільнений згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за ст. 64 п. "Є" (за порушення дисципліни) на підставі наказу ГУМВС України в Харківській області від 25.03.2013 р. № 228, про що отримав 10.04.2013 р. через поштове відділення "Укрпошта" повідомлення про звільнення з органів внутрішніх справ від 02.04.2013 р. № 40/797 та витяг з наказу № 92 о/с від 02.04.2013 р.

Позивач вважає своє звільнення незаконним з огляду на те, що зазначені підстави звільнення не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, роботодавцем у порушення ст. 47 КЗпП України та ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, (затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІУ) вчасно не видано копії з наказу на звільнення та трудової книжки, не отримано пояснень стосовно правопорушення.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ГУМВС України в Харківській області, проти позову заперечував.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача, ГУМВС України в Харківській області та третьої особи, начальника ГУМВС України в Харківській області Демченка Олега Михайловича зазначив, що при проведенні службового розслідування та звільненні ОСОБА_1 відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства України, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного наказу та поновленні позивача на роботі. Посилаючись на викладені обставини, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позову представник другого відповідача, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача, ГУМВС України в Харківській області та третьої особи, в судове засідання прибув, заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити.

Представник другого відповідача, ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що неприбуття представника другого відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2007 р. З 11.12.2012 р. перебував на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 48 - 50).

До ГУМВС України в Харківській області 20.03.2013 р. надійшла інформація про те, що прокуратурою Харківської області 06.03.2013 р. внесено відомості до ЄРДР за № 42013220000000088 про відкриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 364 КК України відносно оперуповноваженого СДСБЕЗ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 (а.с. 60, 74).

20.03.2013 р. ОСОБА_1 затримано працівниками УСБУ та прокуратури Харківської області в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 55 - 56).

У зв'язку з вказаним фактом в ГУМВС було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено наступне.

19.03.2013 ОСОБА_1, вступивши в позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА_4, збув йому наркотичну речовину каннабіс та надав вказівку використати його для втягнення до вживання своїм знайомим, про що повідомити та вказати місце та час незаконного вживання цієї наркотичної речовини. В цей же день близько 20 години після одержання повідомлення від гр. ОСОБА_4 про адресу вживання наркотичного засобу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули за адресою - АДРЕСА_1 та, порушуючи право на недоторканість житла, за відсутності відповідного дозволу суду, незаконно проникли у житло, де знаходились громадянка ОСОБА_7, орендар цього житла, і громадянин ОСОБА_8, та вимагали у них гроші у сумі 24 тис. грн. за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу. Під час отримання частини грошових коштів у сумі 1000 доларів США та 4300 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 були затримані.

Слідчим з ОВС прокуратури Харківської області 20.03.2013 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 368 КК України.

20.03.2013 р. за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області начальником призначено проведення службового розслідування.

25.03.2013 р. складено висновок за матеріалами службового розслідування (а.с. 61 - 65).

На виконання висновку службового розслідування 25.03.2013 р. начальником ГУМВС України в Харківській області видано наказ № 228 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області"(а.с. 66 - 69).

У зв'язку з цим наказом ГУМВС України в Харківській області видано наказ від 02.04.2013 р. № 92 о/с про звільнення позивача з ОВС (а.с. 54).

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.03.2013 р. по справі № 646/2672/13-к ОСОБА_1 відсторонений від посади, яку обіймав, строком на 2 місяці з дня оголошення про підозру (а.с. 75).

18.04.2013 р. до ГУМВС України в Харківській області надійшла постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.03.2013 р. про відсторонення від посади оперуповноваженого СДБЕЗ Комінтернівськог РВ ОСОБА_1

На час отримання зазначеної постанови ОСОБА_1 було звільнено з ОВС згідно наказу № 92 о/с від 02.04.2013 р.

Суд зазначає, що дозвіл на проведення оперативних заходів оперуповноваженим працівникам міліції надає начальник райвідділу, чи інші уповноважені керівники. В ході службового розслідування були опитані начальник Комінтернівського РВ ОСОБА_9, заступник начальника Комінтернівського РВ ХМУ ОСОБА_10, начальник СДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ОСОБА_11, які пояснили, що про здійснення лейтенантом міліції ОСОБА_1 злочинної діяльності їм нічого невідомо.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 стверджував, що до часу подання позову не знає за який дисциплінарний проступок його звільнено. Зауважував, що при накладенні на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не було дотримано у повній мірі порядку накладення такого стягнення, не враховано його прав, а саме на дачу пояснень стосовно правопорушення.

З цього приводу суд зазначає, що з метою отримання пояснень від ОСОБА_1 про вчинені кримінальні правопорушення працівником, що проводив службове розслідування, до Прокуратури Харківської області 22.03.2013 р. було направлено відповідний запит за № 7/1262, проте позитивної відповіді на нього не отримано (а.с. 105). Також, згідно наданої на запит суду відповіді Прокуратури Харківської області від 27.08.2013 р. № 21/3-88-13, під час досудового слідства ОСОБА_1 від надання свідчень та пояснення відмовився, посилаючись на вимоги ст. 63 Конституції України та п. 5 ст. 42 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Таким чином, Дисциплінарний статут ОВС України передбачає необхідність зажадати від порушника надання пояснень, наявність пояснень при проведенні службового розслідування не є обов'язковою.

Отже, небажання ОСОБА_1 надавати пояснення, чи відсутність його пояснень, не перешкоджає проведенню службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Відповідно до своїх функціональних обов'язків (а.с. 57-58), ОСОБА_1, зокрема, серед іншого: здійснює заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості; за розпорядженням керівництва очолює оперативну групу, яка працює на одному з напрямів боротьбі із злочинністю; використовуючи технічні засоби, здійснює комплекс оперативно - розшукових заходів із залученням можливостей спеціалізованих підрозділів у взаємодії з іншими силовими структурами; забезпечує документування виявлення відповідних видів злочинної, діяльності; виконує наставницьку роботу із стажування та адаптації молодих фахівців, забезпечує необхідне соціально-психологічне середовище; виконує роботи з дотримання принципів законності, дисципліни, режиму секретності, прав та свобод людини та громадянина; здійснює оперативне обслуговування лінії "хабарництво та корупція".

Виявлення та припинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотиків входить до компетенції відповідних підрозділів управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Вказане свідчить, що позивач діяв поза межами своїх службових повноважень.

При вступі на службу до органів внутрішніх справ ОСОБА_1 надавав зобов'язання, зокрема серед іншого, не використовувати службове положення в корисливих цілях, в особистих інтересах або інтересах інших осіб. Підписано власноруч позивачем 10.05.2007 р.

ОСОБА_1 присягав з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно удосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ; мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадянський порядок (Присяга підписана 22.09.2007 р.).

ОСОБА_1 22.11.2012 р. особисто підписав пам'ятку - застереження працівника органів внутрішніх справ України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України. В ній, зокрема серед іншого, зазначено, що згідно із Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" працівники органів та підрозділів внутрішніх справ України незалежно від займаної посади або спеціального звання є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто представниками влади, діяльність яких пов'язана з виконанням завдань у сфері запобігання і протидії злочинності та забезпечення правопорядку. У зв'язку з цим на осіб рядового і начальницького складу, які за посадою виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, поширюється дія норм вказаного Закону, якими встановлюються спеціальні обмеження, спрямовані на забезпечення протидії та запобігання корупції.

Відповідно до п. 2.2 розд. 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. № 155 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 р. за № 628/20941 (далі - Правила № 155), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.

Згідно п. 3.2 зазначених Правил № 155, службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до таких моральних принципів: гуманізму, який проголошує людину, її життя і здоров'я вищими цінностями, захист яких становить сенс і моральний зміст правоохоронної діяльності; законності, визнання працівником верховенства права, а також його обов'язкового виконання у службовій діяльності; об'єктивності, що виражається в неупередженості при прийнятті службових рішень; справедливості, що означає відповідність міри покарання характеру і тяжкості проступку чи правопорушення; колективізму і товариства, що виявляються у відносинах, заснованих на дружніх стосунках, взаємній допомозі та підтримці; лояльності, що передбачає вірність державі, МВС, повазі і коректному ставленні до державних та громадських інститутів, державних службовців; нейтральності, що означає рівне, неупереджене ставлення до всіх політичних партій і рухів, що передбачає відмову працівника від участі в їх діяльності в будь-яких формах; толерантності, що полягає в поважному, неконфліктному ставленні до людей з урахуванням соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв.

Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ (п. 3.3 Правил № 155).

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Харківській області, розглянувши матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області, 25.03.2013 р., був складений висновок, затверджений начальником ГУМВС України в Харківській області, пунктом 2 якого зазначалось, що за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2, 3.2 розділу 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. № 155, оперуповноваженого СДСБЕЗ Комінтернівського ХМУ ГУМВС в області лейтенанта міліції ОСОБА_1 та оперуповноважених СК Фрунзенського РВ ХМУ Головного управління старших лейтенантів міліції ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ України звільнити кожного (а.с. 61-65).

Наказом ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 р. ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України (а.с. 66-69).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно пояснень відповідача, крайня міра дисциплінарного стягнення відносно позивача, а саме звільнення з органів внутрішніх справ, обрана керівництвом ГУМВС у зв'язку з тим, що скоєний ним дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення оперуповноваженим СДСБЕЗ Комінтернівського ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Згідно ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Матеріали справи містять рапорт ОСОБА_1 про ознайомлення з Наказом ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 р. (а.с. 52).

ГУМВС України в Харківській області був виданий наказ № 92 о/с від 02.04.2013 р. (а.с. 54), яким ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ України у Запас збройних сил за ст. 64 п. "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, - за порушення дисципліни.

Листом ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 40/797 від 02.04.2013 р. позивачу було направлено витяг з наказу № 92 о/с від 02.04.2013 р. для ознайомлення (а.с. 53).

08.04.2013 р. позивачеві були видані всі необхідні документи при звільненні, про що ним власноручно складено розписку (а.с. 54).

Крім того, згідно отриманих судом відомостей від Прокуратури Харківської області від 27.08.2013 р., досудове слідство у кримінальному провадженні № 42013220000000088 завершено, у справі складено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування від 06.03.2013 р., які направлені до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності дій ГУМВС України в Харківській області при проведенні службового розслідування відносно ОСОБА_1 та його звільненні, а тому суд не вбачає підстав для поновлення позивача на посаді та виплаті йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки оспорюваний наказ № 228 від 25.03.2013 р. є обґрунтованим та законним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачами у наданих суду запереченнях надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачі при виконанні своїх обов'язків діяли з урахуванням принципів, закріплених ст. 2 КАС України та в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69, 71, 72, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУМВС України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, третя особа - начальник ГУМВС України в Харківській області Демченко Олег Михайлович про поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 02.09.2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв