Постанова № 33237259, 28.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року /14:24/Справа № 2а-3147/10/0870 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Тягушева Д.О., представника відповідача Харламової О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0.

В позовній заяві позивач зазначив, що протягом вересня 2009 року позивач в рахунок сплати своїх поточних зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2009 року, перерахував до бюджету кошти на загальну суму 7 480 078,00 грн. наступними платіжними дорученнями: № 11268 від 28.09.2009 року, № 11289 від 28.09.2009 року, № 11399 від 30.09.2009р., однак сплату позивачем поточних зобов'язань з ПДВ вищезазначеними платіжними дорученнями відповідач розцінив як часткову сплату (погашення) позивачем суми податкового боргу відповідно до податкового повідомлення - рішення від 07.10.2004 № 0000210203/2 по строку сплати 11.09.2009, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009.

Вказує, що норми Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

У зв'язку з тим, що сума сплаченого податку в розмірі 7 480 078,00 грн. була направлена податковим органом самовільно на погашення податкового зобов'язання за інший період, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0, яким до ВАТ «Запоріжжяобленерго» застосовано штрафну санкцію (10%) в сумі 747 807,67 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що він не здійснював погашення податкового боргу, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0, як протиправне.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Відповідача з позовними вимогами не погодився, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є прийнятим відповідно до чинного законодавства та дії відповідача правомірні з урахуванням вимог п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, яким передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку черговості його виникнення.

Обов'язок контролюючого органу самостійно здійснювати розподіл сплаченої платником суми податкових платежів встановлено нормою пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, а саме, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу або не визначає її окремо у платіжному документі, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу, та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідач стверджує, що контролюючий орган жодним чином не змінює призначення платежу в платіжному дорученні платника податку, а лише здійснює проведення операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, як того вимагає Інструкція, діє при цьому виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає законними свої дії, спрямовані на погашення податкового боргу позивача, що виник в результаті узгодження сум податкових зобов'язань внаслідок прийняття Верховним Судом України відповідного судового рішення, шляхом проведення операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 17.11.2009 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Запоріжжяобленерго" з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 11.09.2009 р. по 11.10.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2009 р. № 175/08-05/00130926, яким встановлено порушення ВАТ "Запоріжжяобленерго" вимог п. п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме - товариством протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка виникла відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 р. по строку сплати 11.09.2009 року у сумі 7 478 076,73 грн. з затримкою до 30 календарних днів.

Постановою від 01.09.2009 у справі № 5/325-5/329 Верховний Суд України скасував судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які були прийняті на користь позивача і залишив в силі податкові повідомлення - рішення № 0000210203/2 від 07.10.2004, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 37 809 687,50 грн.

Згідно з актом перевірки, сплату позивачем поточних зобов'язань з ПДВ вищезазначеними платіжними дорученнями відповідач розцінив як часткову сплату (погашення) позивачем суми податкового боргу відповідно до податкового повідомлення - рішення від 07.10.2004 № 0000210203/2 по строку сплати 11.09.2009, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009.

На підставі Акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі винесено податкове повідомлення - рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0, яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 747 807,67 грн. грн. (10%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд вважає висновки, які викладені в Акті перевірки від 24.11.2009 р. № 175/08-05/00130926 необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, з наступних підстав.

Протягом вересня 2009 року позивач в рахунок сплати своїх поточних зобов'язань з ПДВ за серпень 2009 року перерахував до бюджету кошти на загальну суму 7 480 078,00 грн. наступними платіжними дорученнями:

№ 11268 від 28.09.2009 року на суму 3 000 000,00 з призначенням платежу - податок на додану вартість за серпень 2009 року,

№ 11289 від 28.09.2009 року на суму 80 000,00 з призначенням платежу - податок на додану вартість за серпень 2009 року,

№ 11399 від 30.09.2009р на суму 4 400 078,00 з призначенням платежу - податок на додану вартість за серпень 2009 року.

Однак, як вбачається з акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі направила 7 480 078,00 грн. на погашення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2004 року № 0000210203/2 з сумою узгодженого податкового зобов'язання, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 р.

Тобто своїми діями відповідач здійснив самостійне розпорядження коштами платника податків - позивача, і направив їх на погашення податкового боргу за іншим призначенням, всупереч волі позивача.

В матеріалах справи містяться копії Постанов Запорізького окружного адміністративного суду по аналогічним справам, зокрема, Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року по справі №2а-3301/10/0870, яка набрала законної сили 21.05.2013 року, за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000590805/0; та Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року по справі №2а-3298/10/0870, яка набрала законної сили 28.02.2013 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2010 року № 0000300805/0.

Вирішуваний спір та зазначені справи різняться між собою лише періодом, по якому сплачувалися позивачем поточні зобов'язання з ПДВ. В обох випадках податковим органом неправомірно, як встановлено судовими рішеннями, здійснювалася зміна призначення платежу та самостійно спрямовувалися суми сплачені позивачем на погашення податкового боргу іншого періоду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІ встановлено, що уразі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже підставою для застосування санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ є факт несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання.

Однак, як встановлено судом, позивач в даному випадку не здійснював погашення податкового боргу, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Саме дії відповідача, які виразилися у зміні призначення платежу та самостійному спрямуванню суми в розмірі 7 480 078,00 грн., зумовили виникнення факту прострочення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що стало єдиною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також з пояснень представника відповідача та наданого ним Рішення про списання боргу від 22.06.2012 року № 2071/10/19-010/3, судом встановлено, що сума податкового боргу з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № 00002100203/2 від 07.10.2004 в сумі 37 809 687,50 грн., на погашення якого податковий орган самовільно спрямовував платежі позивача по зазначеним вище платіжним дорученням, списана, а отже підстава нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № 00002100203/2 від 07.10.2004 у відповідача станом на 22.06.2012 року відсутня, що є ще однією підставою для скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні повноваження нараховувати позивачу штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № 00002100203/2 від 17.10.2004 року, на підставі платіжних доручень № 11268 від 28.09.2009 року, № 11289 від 28.09.2009 року, № 11399 від 30.09.2009р., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 72, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.12.2009 року № 0001030805/0, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відносно Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко