Вирок № 33234970, 02.09.2013, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/648/13-к

Провадження № 1-кп/378/50/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.,

при секретарі: Карабань З. І.,

з участю прокурора: Чугаєва В. Ю.,

потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, жителя АДРЕСА_1, освіта повна загальна середня, не працюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 25 квітня 2013 року, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Шкільній в с. Торчиця Ставищенського району Київської області , на грунті раптово виниклих неприязних відносин наніс ОСОБА_1 кілька ударів ногами та руками в голову та тулуб, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в потиличній області голови, струсу головного мозку, саден на верхніх та нижніх кінцівках, які згідно висновку судово-медичного експерта № 57 Д від 20.06.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше 6 днів.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, суду показав, що 25 чи 26 квітня 2013 року ввечері вони із ОСОБА_1 сиділи в барі с. Торчиця, де останній придбав спиртне. Пізніше прийшов ОСОБА_4, якого ОСОБА_1 почав гонити додому, так як не хотів бути разом з ним. Коли вийшли на вулицю, ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_4, він розборонив їх, і вони знову повернулися до бару. Коли бар закрився, і він з ОСОБА_4 йшов до дому, їх наздогнав ОСОБА_1, який знову почав бити ОСОБА_4 Заступившись за останнього, він вдарив ОСОБА_1 ногою в область голови та ще наніс декілька ударів руками в область голови та тулуба. ОСОБА_1 впав, вдарився головою. Побачивши, що в того пішла кров з голови, він разом з ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_5, щоб взяти цигарок, так як їхні погубилися під час бійки. Прийшовши до будинку, де проживає ОСОБА_5 він піднявся на другий поверх до квартири останнього. Почувши крик на вулиці, вибіг та побачив, що ОСОБА_1 сидить зверху на ОСОБА_4 Він знову вдарив ОСОБА_1 ногою. У вчиненому обвинувачений щиро кається. Цивільний позов про стягнення з нього на користь медичного закладу витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в сумі 4672 гривень 91 копійок визнає.

Крім повного визнання своєї вини підсудним його вина підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 25.04.2013 року, близько 22 години, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 перебував у приміщенні бару в с. Торчиця по вул. Шкільній, де вживали алкогольні напої. До них підійшов ОСОБА_4, який вже перебував в нетверезому стані, підсів до них за столик, почав говорити якісь нісенітниці та чіплятися до нього. Коли втрьох вийшли на вулицю, він попросив ОСОБА_4, щоб той вже йшов до дому, але останній не послухав, повернувся разом з ними до приміщення бару. Коли бар закрили, вони пішли до іншого бару по цій же вулиці. По дорозі ОСОБА_4 знову почав чіплятись до нього та намагався вдарити його. Коли він намагався відкинути ОСОБА_4, відчув ззаду сильний удар в потиличну частину голови, після чого він впав на землю, на деякий час втратив свідомість. Прийшовши до тями, став підніматись, почув попередження ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 хоче вдарити його цеглиною. Відійшовши, він уникнув удару. Після цього він зайшов до будинку ОСОБА_6, звідки невдовзі вийшов, став шукати телефон, який загубив із запальничкою. Не знайшовши телефон, пішов до будинку ОСОБА_5, щоб від того по телефону викликати батька. Підійшовши до будинку ОСОБА_5 по вул. Шкільній, помітив на сходах ОСОБА_4, який почав відразу кликати ОСОБА_2 З будинку вибіг ОСОБА_2, від поштовху якого він впав на землю і його знову стали бити по різних частинах тулуба, по голові вже не били. В цей час на вулицю вийшов ОСОБА_5, забрав від нього ОСОБА_2 та викликав батька;

- показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що 25.04.2013 року до нього ввечері прийшов ОСОБА_2, взяв сигарети. Коли той вийшов, він почув на вулиці крики. Вийшовши, побачив, що ОСОБА_2 лежав на землі, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 стояли неподалік. У ОСОБА_2 була рана на голові. Про вказане він по телефону повідомив батька останнього;

- показами свідка ОСОБА_4, який суду показав, що 25 квітня 2013 року ввечері в барі в с. Торчиця вони з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сиділи за одним столом та вживали спиртні напої, ОСОБА_1 почав до нього висловлювати претензії, пізніше вони вийшли на вулицю, де останній почав бити його. Невдовзі знову повернулися до бару. Коли вийшли з нього, ОСОБА_1 знову почав бити його, ОСОБА_2 розборонив їх і вони з останнім пішли додому. По дорозі додому по вул. Шкільна їх наздогнав ОСОБА_1 який повалив його на землю. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 ногою по затилку голови, після чого той встав і кудись побіг. Він бачив, що в ОСОБА_1 на голові була кров. Вони з ОСОБА_2 пішли до квартири ОСОБА_5 по цигарки. Коли підійшли до будинку останнього, ОСОБА_2 зайшов в приміщення будинку, а до нього знову підійшов ОСОБА_1, який повалив його на землю. На його крик вибіг ОСОБА_2, який вдарив ОСОБА_1, після чого вони пішли додому.

Винність обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_1 про спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень 25 квітня 2013 р. близько 22 год. 30 хв. в с. Торчиця по вул. Шкільна (а. с. 101);

- протоколом огляду місця події від 26 квітня 2013 року з фототаблицею, відповідно до якого під час огляду проїжджої частини дороги по вул. Шкільна в с. Торчиця (навпроти будинку № 36) виявлено сліди боротьби, запальничку червоного кольору та цеглину зі слідами волосся, які постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26.04.2013 року визнані речовими доказами (а. с. 102-112).

- висновком судово-медичного експерта № 57 Д від 20.06.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: забійна рана в затилочній частині голови, струс головного мозку, садна на верхніх і нижніх кінцівках; вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета (предметів), і могли виникнути від дії рук, ніг людини, інших предметів (цеглини) в строк і при обставинах, викладених в постанові; вищевказані ушкодження в області голови не могли виникнути при падінні з висоти росту, про що свідчить характер пошкоджень. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_1, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше 6 днів.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинувачуваного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинувачуваному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу останнього, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, визнає вину в його скоєнні. Аналіз даних про його особу вказує на те, що він в даний час не працює, має на утриманні неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає скоєння злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, даних про особу обвинуваченого та обставини, що пом"якшує та обставини, що та обтяжує йому покарання, думки потерпілого, який на даний час претензій до обвинуваченого не має, суд вважає, що міру покарання ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора заявленого в інтересах комунального закладу „Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь вказаного медичного закладу витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 в сумі - 4672 гривні 91 копійка - з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а. с. 6-7, 136-137), суд бере до уваги, що вказаний позов визнається обвинуваченим в повному обсязі, і вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки внаслідок злочинних дій обвинуваченого лікувальному закладу спричинено матеріальну шкоду в зв'язку з витратами на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 на вказану суму, що підтверджується матеріалами справи: зокрема, довідкою КЗ „Ставищенська ЦРЛ" від 26.06.2013 р. № 755 (а. с. 69), випискою Ставищенської ЦРЛ з амбулаторної карти про лікування останнього в період з 26.04 по 17.05.2013 р. (а. с. 83-99), показами свідка ОСОБА_10, який показав, що весною 2013 року (точного періоду не пам"ятає) він лікував ОСОБА_1, який поступив в лікарню з черепно-мозковою травмою; показами потерпілого ОСОБА_1, який показав, що у вказаний період свого стаціонарного лікування двічі самовільно залишав лікарню в пероди з 07.05.13 по 10.05.13 та з 14.05.13 по 20.05.13 р. Суд вважає, що понесені вищевказаним медичним закладом витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в період з 26.04.13 по 06.05.13 та з 11.05.13 по 13.05.13 в сумі 4672 гривні 91 копійка слід стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального закладу відповідно до ст. 1206 ЦК України.

Речові докази: запальничку та цеглину слід знищити відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Цивільний позов прокурора заявленого в інтересах комунального закладу „Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального закладу „Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області (р/р 35427001000511 УДК в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994209) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 в сумі - 4672 гривні 91 копійка.

Речові докази: запальничку та цеглину знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Н. М. Марущак