Постанова № 33234831, 27.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р.Справа № 916/1423/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: О.Л. Воронюка

Суддів: Г.А. Єрмілова, В.В.Лашина

При секретарі: С.В. Гавричкові

За участю представників сторін:

Від Одеського державного університету внітрішніх справ - Лисюк Ю.В., довіреність № 5149 від 18.12.12;

Від ТОВ "Центр-Будінвест" - Чумаченко І.І., довіреність № б/н, від 19.04.13;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ

на рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р.

у справі № 916/1423/13

за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ

до ТОВ "Центр-Будінвест"

про зобов`язання щодо виконання умов договору

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 27.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Будінвест" про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п. 2.2.1, 4.2 Договору від 22.11.2003 №1 та п. 1, 3, 4 Додатку №1 до договору від 22.11.2003 №1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. по справі №916/1423/13 (суддя Зайцев Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено з посиланням на безпідставність позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Одеський державний університет внутрішніх справ посилається на те, що господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи , що в свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого та неправильного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Будінвест" вважає, що оскаржуване рішення є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеського державного університету внутрішніх справ не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2003р. між Університетом, як замовником-забудовником та ТОВ "Центр-Будінвест", як Інвестором, укладено Договір №1 щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для Університету на території Університету (надалі - Договір).

Згідно до умов підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Договору, після закінчення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію Замовнику-забудовнику передається у власність критий гараж площею, яка дорівнює повній площі "плями забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3-х % від загальної площі житлового будинку.

У відповідності до п. 4.2 Договору, по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється наступним чином: замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири у відповідності до п.п. 2.2.1.

При цьому, умовами п.п. 3.2.11 Договору, передбачено обов'язок Інвестора по закінченню будівництва об'єкту оформити акт вводу в експлуатацію та передати житловий будинок та гараж, а також інженерні мережі до них в експлуатацію відповідним організаціям.

Згодом сторонами був укладений Додаток №1 до Договору №1 від 22.11.2003 р. (надалі - Додаток), у відповідності до умов якого сторонами за взаємною згодою було змінено порядок виконання зобов'язання Інвестором, передбаченого п.п. 2.2.1 Договору в частині надання житла.

Згідно п. 1 зазначеного Додатку, Інвестор за рахунок власних коштів придбає для Університету квартири загальною площею до 360 кв.м.

Пунктом 2 Додатку встановлено, що кількість 1-2-3 кімнатних квартир у межах площі, зазначеної в п. 1, визначається Університетом.

При цьому, згідно умов п. 3 Додатку, придбання усіх квартир зазначених в п.п. 1 та 2 повинно бути здійснено не пізніше 01.06.2007 р.

Умовами п. 4 Додатку встановлено, що у випадку не виконання чи неналежного виконання п. 3 даного Додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003р., Інвестор сплачує пеню Університету у розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що надаються для робітників правоохоронних органів за кожний прострочений цілий місяць.

Крім того, згідно п. 5 Додатку, після виконання усіх пунктів даного Додатку зобов'язання Інвестора по відношенню до Університету в частині надання житла (п.п. 2.2.1 та 4.2 Договору №1 від 22.11.2003 р.) вважаються повністю виконаними, про що складається відповідний акт.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує відповідач та не заперечує позивач, фактично житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Жуковского, 9, побудований, однак на момент розгляду справи в господарському суді Одеської області ще не введений в експлуатацію.

Умовами п.п. 3.2.11 Договору №1 від 22.11.2003 року, передбачено обов'язок відповідача по закінченню будівництва об'єкту оформити акт вводу в експлуатацію та передати житловий будинок та гараж, а також інженерні мережі до них в експлуатацію відповідним організаціям.

Отже, момент виконання ТОВ «Центр-Будінвест» зобов'язання перед Одеським державним університетом внутрішніх справ в частині передачі гаражу ще не настав, крім того, п. 2.2 Договору № 1 від 22.11.2003 року (положення якого не змінювались щодо порядку надання у власність гаражу) було визначено, що гараж надається Замовнику-забудовнику після закінчення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію.

З огляду на викладене, як правильно встановлено господарським судом Одеської області, ТОВ «Центр-Будінвест не мав правових підстав для передачі вказаного гаражу позивачу, оскільки згідно діючого законодавства та умов договору це можливо лише після введення будинку в експлуатацію, в зв'язку з чим позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ в зазначеній частині правомірно визнані такими, що зяавлені передчасно та не підлягають задоволенню

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому він вважає за необхідне застосувати строки позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині надання житла та сплати пені.

Частиною 1 статті 223 ГК України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України та складає три роки. Відповідно до ст. 258 цього кодексу встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

За змістом Договору №1 від 22.11.2003 р., з урахуванням положень п. 3 Додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003 р., строк надання житла (картир) був визначений не пізніше 01.06.2007 року. Отже, строк позовної давності щодо зобов'язання ТОВ «Центр-Будінвест» стосовно надання житла (квартир) сплив - 01.06.2010 року, між тим, відповідний позов подано Одеським державним університетом внутрішніх справ лише 30.05.2013 року.

Отже, враховуючи, що строк позовної давності для звернення з вимогами в частині надання житла та сплати пені, передбачений ст..257,258 ЦКУ, сплив, господарським судом Одеської області було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ.

Крім цього, судова колегія зазначає наступне.

Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з вимогами про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п.2.2.1,4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.1,3,4 Додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору №1 від 22.11.2003 відповідач зобов'язувався передати позивачу житло у будинку, який будується по вул. Жуковського 9. Відповідно до Додатку №1 договору №1 від 22.11.2003р. відповідач зобов'язаний придбати для позивача квартири в районах міста, які будуються. Отже позивач ставить питання про зобов'язання відповідача виконати обов'язки, які не можуть бути об'єднаними, оскільки виконання одного зобов'язання за договором буде суперечити змісту зобов'язання згідно Додатку. Тобто, вимоги позовної заяви мають елементи юридичної невизначеності.

Крім того, вимоги викладені у позовній заяві не відображають обставини того, що відповідачем зобов'язання за додатком до договору №1 від 22.11.2003р. частково виконані.

Зазначене свідчить про те, що такий позов не може бути задоволений.

Твердження скаржника, що судом першої інстанції не перевірено відповідність копії Додатку до договору №1 від 22.11.2003р. його оригіналу, а це в свою чергу ставить під сумнів взагалі існування зазначеного Додатку, судовою колегією не приймається, оскільки у судовому засіданні був оглянутий наданий відповідачем оригінал Додатку до договору №1 від 22.11.2003р. та встановлена відповідність копії Додатку його оригіналу.

Крім йЬого, з матеріалів справи вбачається, що сам позивач надав до суду копію зазначеного Додатку до договору №1 від 22.11.2003р. та посилався на нього.

. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. по справі № 916/1423/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин