Рішення № 33234678, 27.08.2013, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.08.2013 Справа № 554/6516/13-ц Провадження № 2/554/2753/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Материнко М.О.,

при секретарі - Парасоцькій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства до обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про захист прав споживачів, визнання договору № 042303 про надання послуг недійсним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір про надання послуг № 042303 від 14 листопада 2011 року, що був укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План», та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» реєстраційний платіж в сумі 30 000 грн. та платежі в сумі 6 253 грн. 71 коп., сплачені відповідно до даного договору.

На підтвердження своїх вимог вказував, що 14 листопада 2011 року в м. Полтава, між ним та відповідачем було укладено Договір про надання послуг № 042303, спрямованих на придбання будівельних матеріалів вартістю 150 000 грн. На виконання умов договору позивачем був сплачений реєстраційний платіж у розмірі 30 00 грн. та 15 щомісячних чистих платежів по 416 грн. 67 коп. на загальну суму 6 253 грн. 71 коп. Останній платіж позивач вніс у лютому місяці 2013 року. При укладанні договору менеджером компанії йому було роз'яснено, що після сплати вступних платежів та кількох щомісячних платежів він отримає кредит у розмірі 150 000 грн. Протягом 2012 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з проханням про отримання кредиту, але представник компанії, що знаходилась в м. Полтаві за вказаною адресою, відмовилась назвати йому точну дату отримання кредиту, посилаючись на проведення розподільчих актів, та спонукала його до внесення ним чистого щомісячного платежу у восьмикратному розмірі, після чого, як вона запевнила, позивач отримає очікувану суму кредиту. Приблизно з жовтня місяця 2012 року відповідач за місцем оренди офісного приміщення в м. Полтаві був вже відсутній, всі спроби встановити його місцезнаходження виявилися марними. На письмову заяву з вимогою про розірвання спірного договору та повернення йому сплачених на користь ТОВ «Авто Житло План» в розмірі 36 253 грн. 71 коп. коштів позивач відповіді не отримав. Позивач вважає, його ошукали, договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька діяльність, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, містить дисбаланс між правами та обов'язками сторін, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Позивач у судове засідання не прибув. Його представник за довіреністю ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про день, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечень, пояснень чи заяв по даній справі на адресу суду не надсилав.

Відповідно до ст. ст. 169 та 224 ЦПК України суд розглядає справу по суті у відсутність відповідача на підставі наявних по справі доказів та ухвалює заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 14 листопада 2011 року між ОСОБА_1 до Товариством до обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» був укладений Договір про надання послуг № 042303, предметом якого є надання учаснику Програми «Авто-Житло» послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/ об'єкту нерухомості, земельної ділянки та іншого товару, через Програму «Авто-Житло», організовану Товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги Учасників Програми «Авто-Житло». П.1.3 була визначена вартістю товару у розмірі 150 000 гривень (а.с. 8).

Відповідно до п.п. 2 та п.2.1. відповідач зобов'язувався перед позивачем зареєструвати його як учасника Програми «Авто-Житло», організовувати і проводити Розподільчі акти щодо надання Права на отримання обраного Товару, забезпечувати отримання Товару згідно з умовами діяльності Програми «Авто-Житло», надавати послуги в порядку та строки, передбачені в умовах діяльності Програми «Авто-Житло», здійснювати оплату Товару, зазначеного в Додатку № 1 до цього Договору, та забезпечувати отриманні Товару Учасником Програми «Авто-Житло», суворо дотримуватися даних умов.

У свою чергу позивач зобов'язувався сплатити реєстраційний платіж, що становить 20% в т.ч. ПДВ від суми, визначеної в п. 1.3 цього Договору, яка сплачується авансом, при підписанні цього Договору. Щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, розмір яких визначений у Додатку №1 до Договору, дотримуватися Умов діяльності Програми «Авто-Житло» (стаття 3 Договору). Строк дії договору встановлено з 14.11.2011 року до 14.11.2041 року, або до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань (п.п. 5.4, 8.9 договору).

Діяльність ТОВ «Авто Житло План» регламентована умовами діяльності, що є Додатком №2 до вищевказаного договору (а.с. 9 -12).

Відповідно до Додатку №2 до Договору у розділі «Терміни та визначення» вказано, що Розподільчий акт - це захід, на якому надається Право на отримання Товару на підставах передбачених цими умовами.

Згідно з ст. 4. п.4.5. Додатку № 2 до Договору вказано, що кількість учасників Програми «Авто - Житло», яким надається Право на отримання Товару, відповідає кількості Товарів, що можуть бути придбані на кошти фонду Учасників, сформованого в поточному місяці. Фонд Учасників Програми «Авто - Житло» формується за рахунок Чистих платежів, сплачених Учасниками Програми «Авто - Житло». До фонду не належать Реєстраційний платіж та штрафи.

Згідно ст. 4.п.4.8. Додатку №2 до Договору право на отримання товару надаватиметься особі шляхом підрахунку Чистих платежів, з урахуванням Графіку платежів. Приорітетне становище має той Учасник Програми «Авто - Житло», у якого сплачена найбільша кількість чистих платежів, з урахуванням Графіка платежів. Відповідно до п. 5.4 програми діяльності «Авто - Житло», кількість партнерів, яким надається право на отримання товару під час проведення чергового Розподільчого акту відповідає кількості товарів, що можуть бути придбані за кошти Фонду товариства Партнерів, сформованого у поточному місяці. Фонд товариства Партнерів формується за рахунок щомісячних платежів сплачених партнерами. Надання коштів на придбання товарів здійснюється виключно за рахунок залучених у поточному місяці від інших партнерів щомісячних платежів.

На виконання умов п. 3.1. договору позивач сплатив відповідачу реєстраційний платіж в розмірі 20 %, від суми, визначеної в п.1.3. Договору, що становить 30 000 грн., та визначені п.3.3. умов Договору щомісячні чисті платежі, зазначені в Графіку внесків (додаток №1 до Договору) в розмірі 416 грн. 67 коп., а всього 15 платежів на загальну суму 6 253 грн. 71 коп., що підтверджується копія квитанцій, що наявні в матеріалах справи (а.с. 14 - 18). Останній платіж внесений позивачем у лютому місяці 2013 року.

Таким чином, позивач сумлінно виконував взяті на себе зобов'язання по Договору.

Згідно з умовами статті 4 договору про надання послуг № 042303 від 14 листопада 2011 року Товариство зобов'язується надавати клієнту інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно клієнта по даному договору; інформація щодо інших клієнтів Програми «Авто Житло» не надається і є конфіденційною. Наведені умови договору відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» є обмеженням прав споживача та є несправедливими, оскільки споживачу достовірно невідомо, чи порушені його права при складанні розподільчих актів.

Крім того, відповідно до умов та змісту договору про надання послуг №042303 від 14 листопада 2011 року у ньому не визначено назву, тип, вид об'єкту нерухомості для придбання якого ТОВ «Авто Житло План» зобов'язується надавати позивачу послуги

Ст. 8 розділу «Розірвання Договору» п.8.1. передбачено, що тільки той Учасник Програми «Авто-Житло», який не отримав Товар, має право достроково та в односторонньому порядку розірвати Договір. Учасник Програми «Авто-Житло» зобов'язаний письмово повідомити про розірвання Договору шляхом надсилання через відділення поштового зв'язку до центрального офісу Товариства. У заяві має бути чітко зазначено рішення Учасника щодо розірвання договору, прохання про повернення суми, що підлягає поверненню на момент подання заяви. До зазначеної заяви Учасник Програми «Авто-Житло» долучає примірник підписаного Договору та додатки до нього. Тільки за таких умов Товариство здійснює повернення сплачених Учасником Програми «Авто-Житло» коштів.

Відповідно до п. 8.3. виплата та повернення коштів Учаснику програми, що виявив бажання розірвати договір та повернути сплачені ним кошти передбачає наступний порядок: враховуючи, що сплачені кожним Учасником програми «Авто-Житло» чисті платежі були використані для оплати Товарів, які були придбані відповідними Учасниками Програми «Авто-Житло» Товариство може здійснити повернення сплачених Чистих платежів Учаснику Програми «Авто-Житло», з яким розірвано Договір, по мірі повернення платежів Учасниками Програми «Авто-Житло», які вже отримали Товар, але не пізніше строку, на який було укладено даний Договір. У цьому випадку Товариство здійснює повернення Чистих платежів, сплачених Учасником програми «Авто-Житло», з яким розірвано Договір за такою процедурою:

а) із загальної суми сплачених Чистих платежів утримується штраф у розмірі (трьох) Чистих платежів. Поверненню підлягає сума, яка отримана в результаті описаного вище розрахунку.

П. 8.4. передбачено, що при розірванні Договору Товариство не відшкодовує Учаснику Програми «Авто-Житло» сплачений ним Реєстраційний платіж ні за яких умов.

Ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (ч.1). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача (ч. 2), зокрема, надання можливості виконавцеві можливості не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем у разі відмови споживача виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця, у зв'язку з розірванням договору (п. 4 ч. 3). Перелік несправедливих умов у договорах із споживачем не є вичерпним (ч. 4).

Положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

У разі, якщо споживач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а суб'єкт підприємницької діяльності без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, укладений між сторонами договір не є угодою про посередницьку діяльність; діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року звернуто увагу на те, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим Законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право лише кредитна установа на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнано судом недійсним.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, що встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

На підставі вимог ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Авто Житло План» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, умови спірної угоди є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, містить лише жорсткі обов'язки споживача послуг, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом відповідача, у вказаному договорі відсутні конкретні строки та порядок виконання відповідачем своїх обов'язків, а характер діяльності даного договору є недобросовісним і «пірамідальним», спірний договір суперечить вимогам цивільного законодавства та ЗУ «Про захист прав споживачів», суд приходить до висновку, що спірний договір порушує права позивача, а діяльність ТОВ «Авто Житло План» є такою, що вводить споживача даних послуг в оману.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимог підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

В силу ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від судового збору звільняються cпоживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Керуючись ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216, ч. 1 ст. 227 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, ст.ст.18, 19, Закону України від «Про захист прав споживачів» ст. ст. 5, 10,11, 14, 57 - 59, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 224, 227, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства до обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про захист прав споживачів, визнання договору № 042303 про надання послуг недійсним та стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про надання послуг № 042303 від 14 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» (04655, м. Київ, Московський проспект, 21, р/р 26008001001663 ПАТ «Радикал Банк» м. Київ, МФО 319111, ЄДРПОУ 37509207) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), реєстраційний платіж в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, платежі в сумі 6 253 (шість тисяч двісті п'ятдесят три ) гривні 71 копійку, сплачені відповідно до договору про надання послуг № 042303 від 14 листопада 2011 року, а разом - 36 253 (тридцять шість тисяч двісті п'ятдесят три ) гривень 71 копійку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» (04655, м. Київ, Московський проспект, 21, р/р 26008001001663 ПАТ «Радикал Банк» м. Київ, МФО 319111, ЄДРПОУ 37509207) на користь держави судовий збір у розмірі 362 (триста шістдесят два) гривні 53 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів зо дня отримання його копії.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів зо дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зо дня отримання копії цього рішення.

СуддяМ. О. Материнко