Рішення № 33234525, 20.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/3107/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені В.Н.Каразіна, с. Кручик до Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, с. Павлівка про визнання права власності за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив імені В.Н.Каразіна (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (відповідач) згідно якого просив суд визнати за ним право власності на гідротехнічну споруду дамбу з водоскидною трубою діаметром 200 мм. загальною площею 565 м.кв. по вул. Гайова, 1 в с. Миролюбівка, Богодухівського району, Харківської області.

В обґрунтування позову по справі позивач вказував що, ним самостійно, за власні кошти повністю було побудовано вищевказану гідротехнічну споруду, а згідно ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Ухвалою суду по справі від 26.07.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "08" серпня 2013 р. о(об) 10:40, зобов'язано позивача надати до суду відповідні докази.

Ухвалою суду по справі від 08.08.2013 р. розгляд справи було відкладено на "20" серпня 2013 р. о(об) 11:40.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися.

Позивач витребувані докази до суду не надав, про причини неявки в призначене судове засідання свого представника суд не повідомив.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 20.08.2013 р. за вх. № 30481, надав інформацію про відкриті рахунки, яка судом долучена до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 20.08.2013 р. за вх. № 30478, надав письмові пояснення щодо слухання справи, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно письмових пояснень відповідач вказував, що він проти позовної заяви та слухання справи без представника сільської ради не заперечує.

Крім того, відповідач, через канцелярію господарського суду 20.08.2013 р. за вх. № 30480, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, яке судом було задоволено. Також, у наданому клопотанні відповідач вказував, що проти позовних вимог позивача він не заперечує, оскільки КСП «Шлях Леніна», правонаступником якого є СВК імені В.Н.Каразіна, господарським способом було побудовано дамбу та відповідно з 1955 року вона перебуває на балансі позивача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до технічного паспорту на гідротехнічну споруду КП "Богодухівське бюро технічної інвентаризації" виготовленого 10.04.2013 р. на замовлення СВК імені В.Н.Каразіна, гідротехнічна споруда знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Миролюбівка, вул. Гайова, 1 та представляє собою земляний насип з водоскидною трубою d 200 мм.

Позивачем була надана до суду його довідка № 09 від 01.03.2013 р. у якій ним було зазначено, що ставок (гідротехнічна споруда) с. Миролюбівка знаходиться на балансі СВК імені В.Н.Каразіна Богодухівського району, Харківської області з 1955 року, та копія виписки з протоколу № 2 загальних зборів членів КСП "Шлях Леніна" від 29.12.1999 р.

Згідно позову позивач зазначав, що Сільськогосподарський виробничий кооператив імені В.Н.Каразіна є правонаступником КСП «Шлях Леніна», однак, в зв'язку з реорганізацією КСП «Шлях Леніна» у СВК імені В.Н.Каразіна, яке відбулось 29.12.1999 р. згідно витягу з протоколу, документи про право власності на дамбу втрачені.

Проте, суд зазначає, що на вимогу суду оригіналу виписки з протоколу № 2 загальних зборів членів КСП "Шлях Леніна" від 29.12.1999 р. позивачем до суду не було надано у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що надана позивачем до суду копія виписки з протоколу № 2 загальних зборів членів КСП "Шлях Леніна" від 29.12.1999 р. не може бути належним доказом по справі.

Крім того, вивченням статуту позивача, судом було встановлено, що у п.1.1. статуту було зазначено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив імені В.Н.Каразіна створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, на підставі рішення установчих зборів, а інформація з приводу того, що Сільськогосподарський виробничий кооператив імені В.Н.Каразіна є правонаступником КСП "Шлях Леніна" у вказаному статуті була відсутня.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що посилання позивача на те, що він є правонаступником КСП «Шлях Леніна» не підтверджуються матеріалами справи у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Вивченням водогосподарського паспорту на ставок біля с. Миролюбівка на території Павлівської сільської ради Богодухівського району, Харківської області судом було встановлено, що даним паспортом не підтверджувалося те, що спірний об'єкт перебуває у володінні позивача або знаходиться у його користуванні.

Крім того, позивачем не було доведено суду того, що спірна гідротехнічна споруда не несе захисного характеру та вона не має загальнодержавного значення. Проте дані обставини потребують обов'язкового доведення.

При цьому суд зазначає, що така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2011 р. у справі № 11/555.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення тощо.

Загальнодержавне значення, з огляду на положення п. "г" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", зокрема, мають:

акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Правилами технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 р. № 251, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 р. за № 932/9531 (із змінами та доповненнями) берегоукріплювальна споруда визначається як гідротехнічна споруда для захисту берега від розмивання і обвалів, а гідротехнічна споруда (ГТС) - як споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод (п. 1.4).

Враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи не підтверджуються вимоги позивача викладені у позові, суд дійшов до висновку, що позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.