Рішення № 33234255, 23.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа № 911/2455/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", м. Боярка Києво-Святошинського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Пересувна механізована колона №12", смт. Баришівка

про стягнення 7569,43 грн.

за участю представників:

від позивача: Палькевич Н.С. за дов. від 26.12.2012 р. № 1-254;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю"Пересувна механізована колона №12" (надалі відповідач) про стягнення 7569,43 грн., з яких: 7362,71 грн. основний борг, 172,97 грн. пеня та 33,75грн. 3 % річних

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 2013/П-ПР-01010001354183-50177 від 20.12.2012 р. у частині здійснення оплати за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.07.2013 р. та попереджено відповідача, що повторна неявка його представника у судове засідання не буде підставою для відкладення розгляду справи.

23.07.2013 р. представник позивача через канцелярію господарського суду Київської області подав письмові пояснення у яких зазначив, що відповідач 09.07.2013 р. частково погасив наявну заборгованість, а саме у розмірі 1500,00 грн.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.06.2013 р. не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 25.06.2013 р. та 10.07.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103238230830.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

20 грудня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник, позивач у справі) та ТОВ "ПМК-12" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір № 2013/П-ПР-01010001354183-50177 (надалі договір) на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів відповідно до умов якого, постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.6. договору, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-перелачі газу що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Згідно з п. 4.2. договору ціна за 1000,0 м3 природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді кільової надбавки в розмірі 2%, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз", тарифів на транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами та постачання природного газу становить 3509,00грн., крім того ПДВ - 701,80 грн., разом 4210,80 грн.

Крім того, споживач сплачує постачальнику:

- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом -40,30грн., крім того ПДВ - 8,06 грн., разом 48,36 грн.,

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами ПАТ "Київоблгаз" 225,50 грн., крім того ПДВ - 45,10 грн., разом 270,60 грн.,

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз" 80,10 грн., крім того ПДВ - 16,02 грн.. разом 96,12грн.

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2 відсотків - 70,18 грн., крім того ПДВ - 14,036 гри., разом 84,216 грн.

Таким чином, сума до сплати за 1000 куб.м природного газу складає 4710,096грн. (чотири тисячі сімсот десять грн. 9,6 коп.)

Відповідно до п. 4.6.3 договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що останній набирає чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2013 р. та діє до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для на постачання природного газу для потреб промислових споживачів від: 28.02.2013 р. №50177 на суму 4628,14 грн. та від 30.04.2013 р. № 50177 на суму 5033,04 грн. - загалом на суму 9661,18 грн. (копії актів у матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до умов договору (п. 4.1), ТОВ "ПМК-12" повинно було остаточно розрахуватись за фактично отриманий газ на підставі актів приймання-передачі газу до 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Проте, як зазначає позивач, ТОВ "ПМК-12" здійснило лише часткову оплату, за поставлений газ в розмірі 2298,47 грн. Отже, за відповідачем, станом на дату подання позову рахувалась заборгованість в розмірі 7362,71 грн.

23.07.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав письмові пояснення у яких зазначив, що відповідачем 09.07.2013 р., (після порушення провадження у даній справі) було частково погашено наявну заборгованість, а саме у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується долученою до вказаних пояснень випискою з банківського рахунку позивача.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки відповідач частково сплатив суму боргу, господарський суд припиняє провадження у справі № 911/2255/13 у частині стягнення заборгованості у розмірі 1500,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У п. 5.1. Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р., № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Пунктом 4.6. Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України може бути покладений на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив витрати по сплаті судового збору у частині стягнення заборгованості у розмірі 1500,00 грн. покласти на відповідача.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "ПМК-12" своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором № 2013/П-ПР-01010001354183-5017 від 20.12.2012 р. у сумі 5862,71 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Належних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

У зв'язку з цим суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5862,71 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 172,97грн. пені, 33,75 грн. 3% річних.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені, за період з 06.03.2013 р. по 12.06.2013 р., включно по заборгованості за актом від 28.02.2013 р. №50177 та за період з 06.05.2013 р. по 12.06.2013 р. по заборгованості за актом від 30.04.2013 р. № 50177 (вказані у розрахунку позивача), суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 172,77 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 06.03.2013 р. по 12.06.2013 р., включно, по заборгованості за актом від 28.02.2013 р. №50177 та за період з 06.05.2013 р. по 12.06.2013р. по заборгованості за актом від 30.04.2013 р. № 50177 (вказані у розрахунку позивача), суд встановив, що сума відповідного розрахунку суду більша результату розрахунку позивача, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 33,75 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5862,71 грн. основного боргу, 33,75 грн. 3% річних та 172,77 грн. пені, загалом 6069,23 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 911/2455/13 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Пересувна механізована колона №12" про стягнення 7569,43 грн. у частині стягнення 1500,00 грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №12" (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Жовтнева, буд. 98; код ЄДРПО України 01354183) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178; код ЄДРПО України 20578072) - 5862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні) 71 коп. основного боргу, 172 (сто сімдесят дві гривні) 77 коп. пені, 33 (тридцять три гривні) 75 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 45 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін