Рішення № 33233753, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18917-2012 20.02.13

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал"

про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки 479 760,00 грн.

Суддя: Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Кобилянський О.М. за посвідченням.

від позивача: Уланов І.В. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 20.02.2013р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (відповідач - 2) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки 479 760,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі -продажу нежилого будинку № 69/12 в частині повноти сплати вартості об'єкту приватизації, що за твердженнями першого заступника прокурора є підставою для нарахування неустойки у розмірі 20 % від ціни купленого об'єкту та розірвання договору.

Враховуючи вищенаведене, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва просить Господарський суд міста Києва розірвати Договір купівлі -продажу нежилого будинку № 69/12 від 07.08.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" на користь Головного управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) неустойки за невиконання умов Договору у сумі 479 760, 00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-20/18917-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2013.

Ухвалою суду від 14.01.2013 розгляд справи було здійснено заміну назви позивача з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) та відкладено розгляд справи на 30.01.2013.

29.01.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2013, представники від позивача та прокуратури з'явились, вимоги ухвали не виконали, подане відповідачем клопотання підтримали.

Клопотання відповідача судом задоволено.

Ухвалою суду від 30.01.2013 розгляд справи відкладено на 20.02.2013.

В судове засідання з'явився представник прокуратури, через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

Представники від позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.

Представник відповідача, через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків її розгляду.

В задоволені клопотання представника відповідача судом відмовлено з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи відкладався в судовому засіданні, що відбувалося 31.02.2013, у зв'язку з тим, що у відповідача відсутні повноважні представники, так як вони перебувають за межами Києва.

Клопотання, що подане 20.02.2013 обґрунтоване також відсутністю представників у межах Києва.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того чинним законодавством особа не обмежена у праві мати декількох представників в судах.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки прокурором надано всі необхідні документи для вирішення

В судовому засіданні 20.02.2013р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону Україні «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у-відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати з відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Захищаючи інтереси держави перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу "Сигнал" (відповідач - 2) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки 479 760,00 грн.

Так, 07.08.12 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Позивач) та ТОВ «Редакція щомісячного, інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» (далі по тексту - Відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 69/12 (далі по тексту - Договір) нежилого будинку загальною площею 285,30 (двісті вісімдесят п'ять цілих тридцять сотих) кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 22 (літера «А») (далі по тексту - Об'єкт приватизації).

У відповідності до п 2.1 Договору Відповідач зобов'язався внести 2 398 800,00 (два мільйони триста дев'яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 днів - з моменту нотаріального посвідчення договору.

Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі договору (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 2.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за об'єкт приватизації здійснюється таким чином: власні кошти покупця в сумі 2 398 800 грн. перераховуються з рахунку покупця № 2600000650274 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», код банку: 321983, код: 35256459 на рахунок Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код: 19020407.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що передача об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю після сплати у повному обсязі ціни продажу Об'єкта.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що приватизація державного майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Згідно вимог ч. 5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» дговір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

В свою чергу, за твердженнями позивача, 06.09.2012 відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти у сумі 640 000, 00 грн.

Пункт 5.1 договору покладає на Покупця обов'язок сплати в установлений договором термін ціни продажу об'єкта приватизації в розмірі 2 398 800грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 19.09.12 № 042/9/10-12121 з вимогою сплати боргу за об'єкт приватизації та неустойки за невиконання умов договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

Але вимоги позивача про сплату боргу не виконані, повна вартість об'єкта приватизації на розрахунковий рахунок Позивача не сплачена.

Зазначені обставини жодним чином не спростовані з боку відповідача.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої Сторони в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У разі розірвання цього договору Покупець повертає Об'єкт приватизації.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі, несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1 договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу Об'єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно за Договором разом з неустойкою, протягом наступних 30 днів, Договір підлягає розірванню.

Частиною 8 ст. 23 Закону України «Про Приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі - продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», до виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, віднесено несплату коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору.

Таким чином нормами спеціальних законів з питань приватизації встановлено, що несплата повної вартості обєкта приватизації у встановлені строки є підставою для розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в порядку проведення приватизаційної процедури.

Відповідно до п. 2.1 договору Відповідач зобов'язаний внести 2 398 800,00 (два мільйони триста дев'яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 днів - з моменту нотаріального посвідчення договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що максимальний термін сплати грошових коштів за договором сплинув 07.09.2012, оскільки датою нотаріального посвідчення договору є 07.08.2012.

При цьому умовами договору та положеннями приватизаційного законодавства не встановлено підстав для зміни строків сплати повної вартості об'єкта приватизації або для незастосування штрафних та будь - яких інших санкцій за несплату у встановлений строк повної вартості об'єкта приватизації у разі сплати частини цієї вартості.

Відтак сплата відповідачем частини вартості об'єкта приватизації в розмірі 640 000 грн. не впливає на наявність підстав розірвання договору та стягнення штрафу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 32 ГПК України).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

В свою чергу доказів виконання покупцем взятих на себе вказаних вище зобов'язань за договором, в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, до суду не представлено.

З врахуванням вищевказаних обставин, суд вважає доведеними твердження прокурора про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу нежитлового будинку № 69/12 від 07.08.2012р. в частині сплати повної вартості об'єкта приватизації упродовж 30 календарних днів від дня нотаріального посвідчення договору.

Як зазначалося вище, пунктом 7.1 Договору встановлено, що у разі, несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1 Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу Об'єкта приватизації. -У разі несплати коштів згідно за Договором разом з неустойкою, протягом наступних 30 днів, Договір підлягає розірванню.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до пункту 7.1 Договору та ст. 624 Цивільного кодексу України покупець має сплатити продавцю неустойку у розмірі 20% від ціни купленого об'єкту, що складає 479 760 грн.

Таким чином передбачена п. 7.1 договору неустойка за своєю правовою природою є штрафом.

Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов Договору № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012р. Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 20% від ціни купленого об'єкту, що складає 479 760 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, зважаючи на доведений факт невиконання відповідачем п. 2.1 договору, з урахуванням факту надсилання позивачем відповідачу листів від 19.09.12 № 042/9/10-12121 та № 042/1/08-15680 від 03.12.2012 з вимогою про сплату боргу за об'єкт приватизації та неустойки за невиконання умов вказаного договору, а також не задоволення відповідачем зазначених вимог позивача; враховуючи, що викладені першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва в позовній заяві факти щодо порушення відповідачем умов Договору відносно повноти та вчасності сплати грошових коштів за придбаний об'єкт відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги про розірвання № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» та про стягнення неустойки у розмірі 479 760,00 грн.

Враховуючи все вищезазначене, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 10 742,2 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись, ст ст. 525. 526, 527, 624, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із ТОВ «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) неустойку за невиконання умов Договору в розмірі 479 760, 00 грн. Кошти перерахувати на р/р 37185005001052 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код 19020407.

3. Розірвати договір № 69/12 купівлі-продажу нежилого будинку від 07.08.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу .Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція щомісячного інформаційного та науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459).

4. Стягнути із ТОВ «Редакція щомісячного інформаційного і науково- популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 22, ідентифікаційний код 35256459) до Державного бюджету 10 742 (десять тисяча сімсот сорок дві) грн. 20 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення 25.02.2013 р.

Суддя Ю.В. Цюкало