Постанова № 33233487, 21.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-а-423\13

(№ 760\13469\13-а)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21. 08. 2013 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України - про визнання протиправними дій та зобов'язання провести донарахування та виплату суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суді із адміністративним позовом до Міністерства Оборони України - про визнання протиправними дій та зобов'язання провести донарахування та виплату суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його 18.05.2010 року наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройний Сил України № 367 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.

З 15.04.2010 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано з проходженням військової служби.

Міністерство оборони України визнало право позивача на отримання допомоги як інваліда ІІІ групи і нарахувало позивачу грошову допомогу у розмірі 60328,80 грн. в якості одноразової грошової допомоги по інвалідності.

Позивач зазначає, що сума одноразової грошової допомоги, яка була йому виплачена нарахована не в повному обсязі.

Причиною зменшення розміру грошової допомоги виявилось неправильне визначення відповідачем розміру грошового забезпечення позивача.

Позивач вважаючи такі дії відповідача необґрунтованими, просить суд визнати протиправними дії відповідача в частині визначення та виплати позивачу суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язати відповідача провести донарахування та виплату позивачу суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності у розмірі 36-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.06.2013 року у справі було відкрито скорочене провадження.

29.07.2013 року Міністерство оборони України отримали копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі від 26.06.2013 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, яке міститься в справі.

25.06.2013 року Міністерством оборони України було подано до суду заперечення проти позову.

Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. 3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.

Встановлено, що 18.05.2010 року ОСОБА_1 наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройний Сил України № 367 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.

15.04.2010 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано з проходженням військової служби.

Таким чином, 15.04.2010 року позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 було затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку від 28. 05. 2008 року № 499 (в редакції, що діяла до 25. 07. 2011 року), - зокрема звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІІ групи.

Згідно з абзацом 5 п.п. 4 п. 2 Порядку від 28. 05. 2008 року № 499 (в редакції, що діяла до 25. 07. 2011 року) було передбачено, що грошове забезпечення (для вказаних цілей) визначається, зокрема, для звільнених із служби на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що одноразова грошова допомога позивачу була виплачена у значно меншому розмірі, ніж це передбачено частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 та виходячи зі змісту частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки при здійсненні підрахунків не були враховані всі складові, що входять до розміру грошового забезпечення.

При виплаті одноразової грошової допомоги позивачу Міністерство оборони України керувалось Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли саме з 15.04.2010 - з часу встановлення інвалідності позивачу.

Таким чином, розрахунок суми грошової допомоги позивачу має здійснюватись на підставі грошового забезпечення та у розмірі, визначеному на момент встановлення йому інвалідності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, позивач на час виникнення спірних правовідносин мав право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, з врахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, включно з посадовим окладом, окладом за військовим званням, надбавкою за вислугою років, надбавкою за виконання особливо важливих завдань, надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премію.

З аналізу зазначених положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що визначальним моментом при забезпеченні соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей є повна відповідність такого забезпечення Конституції України та спеціальним Законам.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 162 КАС України, суд вправі визначити спосіб захисту порушеного права позивача.

З огляду на зазначене, вважаю за необхідне керуватися ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням ст. 9 цього Закону з метою недопущення звуження прав, гарантованих позивачу в силу наявного у нього статусу військовослужбовця та встановленої інвалідності.

Таким чином, враховуючи наведене та виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є в матеріалах справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України - про визнання протиправними дій та зобов'язання провести донарахування та виплату суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги, призначеної у відповідності зі ст. ст. 9, 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, з врахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійних характер та виплатити йому різницю між перерахованою і отриманими сумами допомоги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: