Рішення № 33233092, 28.08.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/7014/13-ц

2/243/2768/2013

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Сидоренко І.О..

при секретарі - Писаренко Є.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. Дана заява мотивована тим, що 24 жовтня 2012 року близько 02.00 годин відповідач ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія та реєстраційних документів, перевозив ОСОБА_3 з міста Слов'янськ в Краснолиманський район Донецької області на незареєстрованому в Державтоінспекції мотоциклі ІЖ Юпітер 3», без реєстраційного номерного знаку. Близько о 02.17 годин, під час руху на неосвітленій ділянці автодороги вулиці Современній міста Слов'янська, з боку вулиці Ленінградської в напрямку автодороги «Київ-Довжанське», відповідач через свою злочинну недбалість, скоїв зіткнення зі стоячим справа по ходу його руху, належному ОСОБА_4, автомобілем, марки ЗАЗ 110307 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому була включена аварійна світова сигналізація. У зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою позивач отримав поєднану травму тіла - забій головного мозку півкульно-стовбурова форма, перелом нижньої щелепи справа, закриті переломи кісток гомілок, перелом правої лучової кістки, перелом 3-го ребра справа по середній паховій лінії зі зміщенням, правобічний гемоторакс, лівобічний пневмоторакс, травматичний шок 2-го ступеня, кома, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Дана дорожньо-транспортна пригода скоєна з вини відповідача, що підтверджується Вироком Слов'янського міськрайонного суду від 29.05.2013 року. На лікування позивачем було витрачено 16702,85 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, у зв'язку з чим ОСОБА_3 просить суд стягнути дану суму з відповідача. Також позивач просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку зі злочинними діями відповідача він переніс нервове потрясіння та переживання, став інвалідом 1 групи, не може ходити, погано володіє лівою рукою, в нього зіпсовано зір на лівому оці, а також втрачено палець на руці. Крім того, у позивача загострились сердечні болі, з'явилося безсоння, відчуття хвилювання, стан депресії, роздратування та запальність.

В судове засідання позивач не з'явився.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 01 липня 2013 року, надала пояснення та зазначила, що позивач сам не може з'явитися до судового засідання, оскільки позбавлений можливості ходити внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, на позовних вимогах ОСОБА_3 наполягала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи це тим, що він в даний час не працює та не має фактичної можливості сплатити ОСОБА_3 зазначену суму.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з вироку Слов'янського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року, 24 жовтня близько 02.00 годин відповідач ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія та реєстраційних документів, перевозив ОСОБА_3 з міста Слов'янськ в Краснолиманський район Донецької області на незареєстрованому в Державтоінспекції мотоциклі ІЖ Юпітер 3», без реєстраційного номерного знаку. Близько о 02.17 годин, під час руху на неосвітленій ділянці автодороги вулиці Сучасної міста Слов'янська, з боку вулиці Ленінградської в напрямку автодороги «Київ-Довжанське», відповідач через свою злочинну недбалість, керуючи вищевказаним мотоциклом на необладнаному місцем для сидіння бічному причепі, на якому знаходився позивач в якості пасажира, не переконався у безпеці своїх дій в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечну швидкість руху та в районі залізобетонної опори № 997 скоїв зіткнення зі стоячим справа по ходу його руху, належному ОСОБА_4, автомобілем, марки ЗАЗ 110307 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому була включена аварійна світова сигналізація, чим порушив п. п. 12.2, 12.3, 13.1, 13.3 ПДР України.

В результаті зіткнення ОСОБА_3 отримав поєднану травму тіла - забій головного мозку півкульно-стовбурова форма, перелом нижньої щелепи справа, закриті переломи кісток гомілок, перелом правої лучової кістки, перелом 3-го ребра справа по середній паховій лінії зі зміщенням, правобічний гемоторакс, лівобічний пневмоторакс, травматичний шок 2-го ступеня, кома, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Тим самим ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Потерпілим по даній кримінальній справі визнано позивача, однак цивільний позов в кримінальному провадженні заявлений не був.

Частиною четвертою ст. 61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частиною сьомою ст. 128 КПК України передбачено, що особа, яка не пред'явила цивільний позов в кримінальному провадженні , а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Сума витрачених на лікування коштів підтверджується квитанціями, наданих позивачем, тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 з приводу стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Беззаперечно, у позовній заяві, позивач зазначив, у чому полягає моральна (немайнова шкода), якими неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, та надав докази, якими це підтверджується.

Так, з матеріалів справи дійсно вбачається, що ОСОБА_3 є потерпілим від злочину, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдані тілесні ушкодження, які викликали фізичній біль та страждання протягом тривалого часу та йому призначена 1 група інвалідності «Б» строком до лютого 2015 року.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, у позові зазначено, що в результаті отримання тілесних пошкоджень позивач переніс нервове потрясіння та переживання, в теперішній час не може ходити, погано володіє лівою рукою, йому зіпсовано зір на лівому віці, він втратив палець на руці. Крім того, він витрачає час на відвідання адвоката, експерта, суду, що йому приносить додаткові незручності, також ОСОБА_3 був вимушений займати гроші на лікування у родичів та знайомих. Всі ці обставини призвели до того, що у позивача загострились сердечні болі, порушився сон, з'явились головні болі, безсоння, відчуття хвилювання, стан депресії, роздратування та запальність.

Компенсація моральної шкоди оцінюється позивачем у розмірі 100000,00 гривень.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась з вини відповідача, необхідність його тривалого лікування, суд визнає, що неправомірні дії ОСОБА_2 зумовили порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилися на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя та вимагають додаткових зусиль для організації життя, що підтверджує наявність завдання моральної шкоди.

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши обставини справи, з'ясувавши характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу її життя та необхідність докладання для організації додаткових зусиль, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 гривень /двадцять тисяч гривень/. Тому вимога ОСОБА_3 щодо компенсації моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ч. 7 ст. 128 КПК України, ст. ст. 23, 1166 - 1167, 1177, 1192, ЦК України, ст. 212 - 215, 218, 223 - 226, 292, 294 та 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16702 грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О.Сидоренко