Рішення № 33231063, 29.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5931/13-ц

Провадження № 2/344/3471/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представника позивача Длугош І.І., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №IFIWFB06960409 в розмірі 25512,05 грн., суму судового збору в розмірі 255,12 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлені вимоги.

Відповідач в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги в частині суми тіла кредиту та просила, враховуючи важкий матеріальний стан відповідача та те, що вона являється безробітною, зменшити розмір пені та штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором №IFXRRX10630022 від 06.12.2006 року ПАТ «Приватбанк» надало кредит ОСОБА_3 у розмірі 2250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.06.2008 року (а.с.4-15).

Як слідує зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, та станом на 22.03.2013 року заборгованість по кредиту становить 25512,05 грн., а саме: 2130,91 грн. заборгованість за кредитом; 9039,98 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1147,41 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 11502,70 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 1191,05 грн. штраф (процентна складова) (а.с.3). Зазначена обставина нічим не спростована.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Проаналізувавши матеріали справи, положення кредитного договору, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (тіло кредиту), по процентах за користування кредитом в загальному розмірі 11170,89 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у зазначеному розмірі.

Стосовно позовної вимоги про стягнення нарахованої пені та штрафу в розмірі 14341,23 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в пункті 27 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

В судовому засіданні відповідач просила зменшити розмір неустойки та штрафних санкцій, посилаючись на те, що на даний момент вона являється безробітною та через важкий матеріальний стан не в змозі сплачувати повну суму заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в узагальненні «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», «зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки».

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розмір нарахованої пені та штрафу (14341,23 грн.) перевищує розмір основного боргу (11170,89 грн.), враховуючи майновий стан відповідача та те, що вона являється безробітною, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд приходить до висновку про те, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора та боржника буде реалізація судом передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру неустойки шляхом приведення її до суми 1434,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №IFIWFB06960409 від 06.12.2006 року в сумі 12605 грн. 01 коп. (дванадцять тисяч шістсот п'ять гривень 01 копійка)

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 255,12 грн.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.