Постанова № 33229092, 29.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 16/89

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Лисокобилка А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Бідної О.І. (дов. б/н від 30.07.2013р.),

відповідача: Степаненко О.М. (дов. №97 від 22.08.2013р., Бабіча Ф.П. (дов. №1 від 03.01.2013р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1776 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.13р. у справі № 16/89

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", Російська Федерація, м.Єкатеринбург,

до Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, м.Кременчук,

про стягнення 6 322 864,00 дол. США,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.05.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушко І.І., суддя Гетя Н.Г., суддя Ківшик О.В.) заяву Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі №16/89 скасовано. Відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" 34 410,00 грн. судового збору.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 та скасування рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 відмовити у повному обсязі. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 залишити без змін.

Скаргу обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.2013р. на стадії виконання рішення здійснена заміна відповідача- Холдінгової компанії «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ на ПАТ «АвтоКрАЗ», позивача- ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» на його правонаступника- ТОВ «Альфатекс». Таким чином, як зазначає апелянт, ТОВ «Альфатекс» набув статус позивача у справі. Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.05.2013р. відмовлено у задоволенні позовної заяви лише на тій підставі, що у первісного позивача були відсутні підстави для подання позову. Але, на думку позивача, судом було повністю проігноровано той факт, що в матеріалах справи є заява ТОВ «Альфатекс» про заміну позивача, є всі документи, які підтверджують матеріально-правові вимоги ТОВ «Альфатекс» до відповідача (договір уступки права вимоги та інше). Таким чином, переглядаючи справу за нововиявленими обставинами суд повинен був досліджувати наявність правових підстав для задоволення позову в інтересах ТОВ «Альфатекс», стан виконання договору купівлі-продажу від 14.07.2005р. відповідачем, адже заміна позивача вже відбулась.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги та просить у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 та скасування рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 відмовити у повному обсязі. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №7220 від 27.08.2013р.) проти апеляційної скарги заперечують та просять рішення суду першої інстанції від 14.05.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ТОВ НВП «Альфатекс» звернулось з позовними вимогами до ХК «АвтоКрАЗ» про стягнення з останнього заборгованості згідно договору №1065Ри від 14.07.2005р. не маючи відповідних повноважень для цього, так як ще 17.05.2010р. відступило право своїх вимог до ХК «АвтоКрАЗ» - ТОВ «Альфатекс». Відтак, у ТОВ НВП «Альфатекс» на момент подачі вказаного позову не було права вимоги до відповідача, а відтак і не було правових підстав для звернення до суду з позовом до останнього в розумінні ч.1 ст.1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В червні 2010р. ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Холдінгової компанії «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ про стягнення 6322864,00 дол.США. за договором №1065Ри від 14.07.2005р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційне підприємство "Альфатекс" 6062580,00 доларів США боргу, 3220,00 доларів США державного мита та 236,00 грн. судових витрат.

21.12.2010 року на виконання вказаного рішення у справі №16/89 видано наказ, який ухвалою суду від 21.07.2012 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.

21.07.2011 року господарським судом Полтавської області на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 21.07.2011 року по справі №16/89 видано новий наказ.

04.01.2013р. до суду від позивача надійшла заява (вх. №140д) про заміну сторін правонаступниками, а саме, позивач просив замінити відповідача Холдінгову компанію «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ на правонаступника - ПАТ «АвтоКрАЗ», а також замінити позивача ТОВ ВКП «Альфатекс» на правонаступника ТОВ «Альфатекс», посилаючись на те, що між ТОВ ВКП «Альфатекс» та ТОВ «Альфатекс» маються договірні відносини, що витікають із договору про уступку прав вимог від 17.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.2013р. зазначена заява була задоволена, на стадії виконання рішення здійснена заміна відповідача - Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі Відкритого акціонерного товариства - на Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (ЄДРПОУ 05808735, Україна, 39600, м. Кременчук, Полтавської області, вул. Київська, 62), позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" (ОГРН 1027739560750, Російська Федерація, 620102, Свєрдловська обл., м. Єкатеринбург, вул. Посадська, 21) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" (ОГРН 1076141002365, Російська Федерація, 346880, Ростовська обл., м. Батайськ, вул., Подтопти, 75).

11.02.2013р. до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" з заявою (вх. №2025д) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі №16/89.

Заява обґрунтована тим, що 08.01.2013р. на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" надійшла копія заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" від 03.01.2013р. (без доданих документів) про заміну сторін правонаступниками. 10.01.2013р., після ознайомлення з матеріалами судової справи №16/89, представникам ПАТ "АвтоКрАЗ" стало відомо, що правонаступництво між даними компаніями відбулось на підставі укладеного між ТОВ ВКП "Альфатекс" та ТОВ "Альфатекс" договору уступки права вимоги №1/-ц від 17.05.2010р. та додаткової угоди до даного договору від 04.10.2010р. Таким чином, як зазначає відповідач, на момент звернення до суду з позовом (09.06.2010р.) позивач вже не мав правових підстав для такого звернення, так як відступив право вимоги за договором №1065Ри від 14.07.2005р. іншій особі.

Позивач у відзиві на заяву (вх. №2860д від 26.02.2013р.) проти поданої заяви заперечував, посилаючись на те, що п.5 договору уступки прав вимоги від 17.05.2010р. передбачено, що первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору документи, що посвідчують право вимоги. Також зазначав, що момент переходу до нового кредитора права вимоги до боржника залежить від виконання первісним кредитором зобов'язання про передачу новому кредитору документів, що посвідчують право вимоги, тому договір є укладеним з моменту передання необхідних документів для здійснення вимоги. Як зазначав позивач, ТОВ "Альфатекс" отримало право вимоги до боржника по договору від 17.05.2010р. від ТОВ ВКП "Альфатекс" в момент підписання акту прийому-передачі відповідних документів, тобто 28.07.2011р., тому ТОВ ВКП "Альфатекс" мало всі законні підстави для звернення з позовом до ХК "АвтоКрАЗ".

14.05.2013р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі №16/89 скасовано. Відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. позовні вимоги ТОВ "ВКП "Альфатекс" до ХК "АвтоКрАЗ" у формі ВАТ про стягнення 6 062 580 дол. США боргу, 3220 дол. США державного мита та 236 грн. судових витрат задоволено. Підставами позовних вимог, задоволених судом, стало невиконання відповідачем умов договору №1065Ри від 14.07.2005р. та додаткових угод до нього стосовно поставки позивачу автомобілів КрАЗ, вартість яких буда оплачена позивачем. Зазначене рішення набрало законної сили.

З заявою про перегляд рішення по справі за нововиявленими обставинами звернулося ПАТ "АвтоКрАЗ", яке є правонаступником ХК "АвтоКрАЗ" у формі ВАТ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" правонаступник вправі звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення по справі за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення відповідача з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стало те, що заявник 10.01.2013р., після ознайомлення з матеріалами справи, дізнався про наявність та зміст договору уступки права вимоги №1/-ц від 17.05.2010р.

Відповідно до п.2 договору уступки права вимоги №1/-ц від 17.05.2010р., укладеного між ТОВ "ВКП "Альфатекс", первісним кредитором, та ТОВ "Альфатекс", новим кредитором, в рахунок погашення заборгованості за договором від 01.03.2010р. №0103 первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає всі права вимоги до ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ, боржника, за договором купівлі-продажу №1065Ри від 14.07.2005р.

Відповідно до п.8 договору уступки права вимоги №1/-ц від 17.05.2010р. новий кредитор приймає на себе всі права правонаступництва первісного кредитора відносно боржника.

За таких обставин, наявність договору уступки права вимоги №1/-ц від 17.05.2010р, правомірно визнано судом першої інстанції як нововиявленою обставиною, оскільки, договір існував на час прийняття судом рішення, про його наявність не було відомо заявнику (відповідачу), оскільки він не є стороною за цим договором та про його існування не було відомо суду.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, істотність факту існування зазначеного договору для розгляду справи полягає в тому, що саме цей договір визначає особу, яка може виступати як належний позивач за вимогами про стягнення заборгованості за договором від 14.07.2005р. № 1065Ри.

Щодо посилання позивача на те, що момент переходу до нового кредитора права вимоги до боржника залежить від виконання первісним кредитором зобов'язання про передачу новому кредитору документів, що посвідчують право вимоги, тому договір є укладеним з моменту передання необхідних документів для здійснення вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначений договір укладений в м. Москві між юридичними особами - суб'єктами права Російської Федерації, тобто правовідносини за ним є правовідносинами із іноземним елементом, які мають приватноправовий характер за визначенням ч.1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право". Зазначений Закон підлягає застосуванню судом з метою визначення застосування права згідно з п.1 ч.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Відповідно до ч.3 ст.32 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Таким чином, для з'ясування змісту укладеного договору уступки вимоги №1/-ц від 17.05.2010р. та моменту його укладення судом першої інстанції правомірно застосувано матеріальне право Російської Федерації.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Согласно ч.1 ст.382 Гражданского кодекса Российской Федерации право (требование), принадлежащее кредитору на основании обязательства, может быть передано им другому лицу по сделке (уступка требования) или перейти к другому лицу на основании закона. Правила о переходе прав кредитора к другому лицу не применяются к регрессным требованиям.

Согласно ч. 2 ст. 385 Гражданского кодекса Российской Федерации кредитор, уступивший требование другому лицу, обязан передать ему документы, удостоверяющие право требования, и сообщить сведения, имеющие значение для осуществления требования.

В то же время, согласно до ч.1 ст. 433 Гражданского кодекса Российской Федерации договор признается заключенным в момент получения лицом, направившим оферту, ее акцепта.

Согласно ч.2 этой же статьи если в соответствии с законом для заключения договора необходима также передача имущества, договор считается заключенным с момента передачи соответствующего имущества.

Однак, документи, обов'язок передачі яких новому кредитору передбачений ч.2 ст.385 Цивільного кодексу Російської Федерації та п.5 договору уступки вимоги № 1/-ц від 17.05.2010 року, не є майном, оскільки самі по собі не мають майнової вартості.

Крім того, зі змісту ч.2 ст.385 Цивільного кодексу Російської Федерації вбачається, що обов'язок передати документи виникає у кредитора, який уступив вимогу іншій особі.

Таким чином, позивач у відзиві необґрунтовано ототожнює момент укладення договору уступки права вимоги з моментом виконання зобов'язання, яке витікає зі змісту такого договору.

Як свідчить практика застосування відповідних правових норм Російської Федерації, яка узагальнена президією Вищого арбітражного суду Російської Федерації в інформаційному листі №120 від 30.10.2007р., "невыполнение первоначальным кредитором обязанностей, предусмотренных пунктом 2 статьи 385 ГК РФ, по общему правилу не влияет на возникновение у нового кредитора прав в отношении должника. К новому кредитору права (требования) по общему правилу переходят в момент совершения сделки уступки права (требования). Передача документов, удостоверяющих право и подтверждающих его действительность, производится на основании уже совершенной сделки" (http:// arbitr.ru/as/pract/vas_info_letter/18448.html).

Як вже зазначалось, в п.8 договору уступки прав вимоги зазначено, що "новый кредитор принимает на себя все права правопреемственности первичного кредитора в отношении должника".

Таким чином, прийняття новим кредитором прав первісного кредитора зазначеним договором не ставилося в залежність від будь-яких умов, в тому числі від передачі документів, які посвідчують право вимоги. Зобов'язання по передачі таких документів виникає як наслідок укладення договору уступки вимоги, і невиконання такого зобов'язання може мати своїм наслідком можливість звернення нового кредитора до первісного кредитора з вимогами про спонукання до його виконання.

Крім того, відповідно до п.1.2 договору управління майновими правами № 1/-у від 17.05.2010р., наданого ТОВ "Альфатекс" до матеріалів справи, права вимоги за договором уступки вимоги № 1/-ц від 17.05.2010 року визначені цим договором як такі, що вже належать "Учредителю", тобто ТОВ "Альфатекс".

За відсутності факту набрання чинності договором уступки права вимоги від 17.05.2010 року № 1/-ц та набуття за цим договором права вимоги до відповідача товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" передача цим товариством цих же прав первісному кредитору - ТОВ "ВКП "Альфатекс" в управління була б позбавлена правового змісту.

Згідно зi ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здiйcнюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи i в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав i охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та iнтересу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що на момент подання позову та на момент прийняття рішення від 30.09.2010р. по справі №16/89 позивач, який звернувся з позовом - ТОВ "ВКП "Альфатекс" не мав права вимоги до відповідача стосовно стягнення заборгованості в сумі 6 322 864 дол. США за договором № 1065 Ри від 14.07.2005р., оскільки вже передав своє право вимоги іншій особі - ТОВ "Альфатекс", м. Батайськ за договором уступки права вимоги № 1/-ц від 17.05.2010 року та відповідно не мав порушенння своїх прав. Належним позивачем за вимогами, які були предметом розгляду по справі № 16/89, на момент подання позову та на момент прийняття рішення мало бути ТОВ "Альфатекс", м. Батайськ.

Зазначені фактичні обставини визнаються судом нововиявленими відповідно до п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, оскільки вони є істотними та такими, що не були і не могли бути відомі особі, яка подала заяву - Публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прийняте по справі рішення підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "ВКП "Альфатекс" в повному обсязі як таких, що були заявлені неналежним позивачем.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.13р. у справі № 16/89 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.13р. у справі № 16/89 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.08.2013р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О. В.