Рішення № 33228957, 22.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2013 Справа № 920/909/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг», м. Дніпропетровськ

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ», м. Суми

Про стягнення 92 528 грн. 74 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 75204,00 грн. основного боргу, 1155,88 грн. 3% річних, 5640,30 грн. пені, 10528,56 грн. штрафу.

18.06.2013р. до господарського суду Сумської області надійшов відзив відповідача на позов, в якому він зазначає , що позивачем не вірно здійснений розрахунок штрафних санкцій, тому просить суд зобов'язати позивача здійснити перерахунок штрафних санкцій відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач заявою від 16 серпня 2013 року уточнив свої вимоги і просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50204,00 грн. основного боргу, 1155,88 грн. 3% річних, 5640,30 грн. пені, 10528,56 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Позивач та відповідача у вересні 2012 року уклали договір поставки від 14.09.2012 року №09/12-4 (далі Договір).

На виконання Договору, 26.09.2012р. відповідач перерахував позивачеві авансовий платіж у розмірі 50% загальною сумою 75204,00 грн.

На виконання Договору, позивач за допомогою послуги фірми-перевізника ТОВ „ТК „САТ" 05.11.2012 року здійснив поставку товарно-матеріальних цінностей (фільтри та інше) по накладній на відвантаження №2661 від 31.10.2012 року на загальну суму 150 408,00 грн. Товар був без зауважень прийнятий відповідачем (представник Самбур Олексій Михайлович - довіреність 2300 від 30.10.2012 р.).

Згідно п. 2.2.2. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання на протязі 16 календарних днів з моменту отримання товару здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар.

Листом №2 від 09.01.2013 року позивач нагадав відповідачу про наявність простроченої заборгованості в сумі 75205,00 грн., однак відповіді не отримав.

У порядку досудового врегулювання позивач надсилав відповідачу претензію №32 від 14.02.2013 року щодо заборгованості за поставлений товар, яку відповідач отримав 19.02.2013 року про що свідчить повідомлення про врученні листа адресату, однак відповідь на неї позивач не отримав.

Нормою ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару". За нормою ч. 3 цієї ж статті: „Уразі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами".

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено Договором, або законом.

На момент подачі позовної заяви відповідач на 187 днів прострочив виконання зобов'язання щодо остаточного розрахунку за отриманий товар. А саме 22.05.13 р. - 16.11.13 р. (останній день виконання зобов'язання згідно п. 2.2.2. договору).

Таким чином 3% річних від суми заборгованості - 75 204,00 за 187 днів складатимуть 3% х 187 х 75 204,00 / 365 /100% = 1155,88 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з п. 6.4 договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику санкцію в розмірі 0,1% від вартості партії товару за кожний день прострочення оплати.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з постановою правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.03.2012 року № 102, з 23.03.2012 року установлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,5 %.

Оскільки з дня настання строку оплати за поставлений товар сплинуло більше шести місяців, то нарахування пені скінчилося 16.05.2013 року.

Враховуючи вказані норми розмір пені складає 7,5% (половина від подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченої заборгованості, тобто 7,5% х 75 204,00 / 100% = 5640,30 грн.

Нормою п. 6.4. договору передбачено, що за прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів покупець додатково за вимогою постачальника сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від вартості партії Товару.

Оскільки відповідач прострочив оплату більше ніж на 30 календарних днів, то штраф складатиме 7% х 150 408,00 / 100% = 10528,56 грн.

З письмовою вимогою від 07.05.2013 року позивач звернувся до відповідача. Вимога була отримана відповідачем 13.05.2013 року, одначе ані відповіді на вимогу, ані сплати за цією вимогою від відповідача позивачу не надходило.

Суд вважає, що штрафні санкції розраховані позивачем виходячи з вимог діючого законодавства України та не суперечать йому.

Враховуючи те, що під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 25000,00 грн., уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті судового збору в сумі 1850 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ» (40020, м. Суми, пр. Курський, 6; ід. код 00220434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг» (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 16/124; ід. код 33718667) 50204,00 грн. основного боргу, 1155,88 грн. 3% річних, 5640,30 грн. пені, 10528,56 грн. штрафу, а також 1850 грн. 57 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2013р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ