Рішення № 33228922, 27.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9050/13 27.08.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 27 616,84 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися.

встановив:

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 27 616,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 300504328.12 від 10.01.2012 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/9050/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/9050/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/9050/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/9050/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 27.08.2013.

Представники сторін в судове засідання 27.08.2013 не з'явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки представників суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 27.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", як страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" як страхувальником укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 300504328.12 (надалі - договір), за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зокрема: автомобілем - "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН, рік випуску 2007.

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору з 21.01.2012 по 20.01.2013.

19.06.2012 о 08 год. 00 хв. на мосту Метро в місті Києві, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля "Ford Focus" та автомобіля "Volvo", а саме: Гайченя Сергій Михайлович керуючи автомобілем "Volvo", реєстраційний номер 19776 КІ, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН під керуванням Федоренко Ю.В. та "Peugeot 407" під керуванням Данилова Є.В. в результаті чого усі автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Гайченя С.М. вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9024296.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2012 у справі №3-3688/12 встановлено порушення Гайченям Сергієм Михайловичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Гайченя Сергія Михайловича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно рахунку-фактури №ФЗС0013546 від 03.07.2012 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО ТОВ "Юмас-Авто" вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Ford Focus" склаладає 28098,34 грн.

02.08.2012 власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля "Ford Focus", звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 03.08.2012 був складений та підписаний страховий акт № 65864, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 27616,84 грн., шляхом перерахування на рахунок СТО - ТОВ «Юмас-Авто»

На підставі складеного страхового акту № 65864 позивач виконуючи свої зобов'язання за договором № 300504328.12 від 10.01.2012, перерахував на рахунок - ТОВ «Юмас-Авто» суму страхового відшкодування в розмірі 27616,84 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №8617 від 20.08.2012.

12.10.2012 оцінювачем Мартиновим Костянтином Петровичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ та МІБ від 12.04.2003) за результатами огляду об'єкта оцінки 27.06.2012, складено звіт №432 про оцінку автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН в результаті його пошкодження при ДТП складає 21021,77 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Volvo", реєстраційний номер 19776КІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН, належить Сидоркову Володимиру Іллічу та знаходився під керуванням водія Гайченя Сергія Михайловича.

Доказів того, що Гайченя С.М. не мав права керування транспортним засобом "Volvo", та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що Гайченя С.М. на законних підставах керував транспортним засобом "Volvo", реєстраційний номер 19776КІ.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Гайченя Сергія Михайловича встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Volvo", реєстраційний номер 19776КІ відшкодовується Гайченя Сергієм Михайловичем, як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Цивільно-правова відповідальність Гайченя Сергія Михайловича, як законного володільця автомобіля "Volvo", реєстраційний номер 19776КІ, застрахована Приватним акіонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" згідно із полісом № АА/6032700, строк дії якого з 03.09.2011 по 02.09.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до полісу № АА/6032700 особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Гайченя Сергій Михайлович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації Гайченя Сергієм Михайловичем транспортного засобу "Volvo", реєстраційний номер 19776КІ, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс №АА/6032700) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

А особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 Цивільного кодексу України).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 21021,77 грн., ( звіт спеціаліста автотоварознавця за результатами огляду об'єкта оцінки автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН №432 від 12.10.2012).

У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що відповідач, керуючись положеннями ст. 12, ст. 29 Закону повинен відшкодувати позивачу вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер АІ 5061 ВН та за вирахуванням 1000,00 грн. франшизи, передбаченої полісом № АА/6032700, що за розрахунком суду становить: 20021,77 грн. (21021,77 грн. (сума страхового відшкодування відповідно до звіту - 1000,00 грн. (франшиза) = 20021,77 грн.).

Позивач претензією №3537 від 20.12.2012, звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідач відповідь на претензію не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м.Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10, ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м.Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 1628562) суму страхового відшкодування у розмірі 20021(двадцять тисяч двадцять одна) грн. 77 коп. та 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) грн. 34 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2013.

Суддя Т.В.Васильченко