Рішення № 33228854, 02.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.13р.

Справа № 22/904/248/2013

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", 49044, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", 53000, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Надеждівка, вул. Шевченка, 36

про стягнення 41658,31 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 521 825,98 грн., пені в розмірі 34573,74 грн. та 3% річних в сумі 7084,57 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі та присуджені до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 521 825,98 грн., пені в розмірі 34573,74 грн. та 3% річних в сумі 7084,57 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 22/5005/248/2013 вищевказане рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2013 року частково скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 22/5005/248/2013, а вказану справу передано до господарського суду першої інстанції на новий розгляд в частині, яка стосується вимог про стягнення суми пені та 3% річних.

Ухвалою суду від 01.07.2013 року справу № 22/904/248/2013 прийнято до провадження суддею Панна С.П. в частині позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав.

Позивач та відповідач в судові засідання 15.08.2013 року, 27.08.2013 року не з'явились.

Позивача та відповідача було своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, враховуючи роз'яснення, викладені в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що адресат повідомлений судом про час і місце розгляду справи.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі виносились вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", як суборендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МіК", як суборендарем, укладений договір суборенди № 04/01/10-01 відповідно до п. 1.1 якого суборендодавець зобов'язався надати, а суборендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування майно (об'єкт оренди), що зазначено в п.1.2 цього договору та своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1.2 договору суборендодавець зобов'язується надати, а суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування наступне майно, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, а саме:

- нежитлове приміщення 1-го поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 843,60 м2;

- нежитлове приміщення 2-го поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 855,30 м2;

- нежитлове приміщення 3-го поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 860,40 м2;

- частину нежитлового приміщення 4-го поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 360 м2;

- нежитлове підвальне приміщення Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 864 м2;

- нежитлове приміщення (приміщення їдальні, літера "В") площею 990 м2.

Всього передано в платне тимчасове користування нежитлові приміщення загальною площею 4773,30 м2.

Об'єкт оренди перебуває в робочому стані, відповідає вимогам техніки безпеки при роботі на ньому та належить орендодавцю на праві користування, що підтверджується договором оренди № 22/10/09 від 22.10.2009 року (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено наступне: суборендар використовує об'єкт оренди для організації та ведення господарської діяльності передбаченої статутом товариства суборендаря.

Згідно з п. 2.1 договору суборендар вступає в строкове платне користування у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Приписами п. 2.2 договору передбачено, що передача об'єкта оренди в суборенду не тягне за собою виникнення в суборендаря права власності на це майно, а суборендар користується ним протягом строку суборенди.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно суборендодавцю орендну плату з розрахунку 15,00 грн. за 1 кв. мза нежитлове приміщення 1-го, 2-го поверху та підвальне приміщення адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") та нежитлове приміщення їдальні (літера "В") та з розрахунку 8,00 грн. за 1 кв. м за нежитлове приміщення 3-го поверху адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4"), а за нежитлове приміщення 4-го поверху адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") з розрахунку 22,00 грн. за 1 кв. м, згідно площ визначених в п. 1.2 договору. Загальна сума орендної плати по даному договору становить 68096,70 грн., в тому числі ПДВ.

Орендна плата за поточний місяць перераховується суборендарем на рахунок суборендодавця щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено обов'язок суборендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Даний договір укладено на строк з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року включно (п. 7.1 договору).

За приписами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року, Вищого господарського суду України від 06.06.2013 року у справі № 22/904/248/2013 на виконання п. 1.2 договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування майно, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3. Всього передано в платне тимчасове користування нежитлових приміщень загальною площею 4773,30 кв. м. Фактом передачі вищевказаного майна є акт приймання-передачі від 04.01.2010, який підписаний сторонами та скріплений печатками (а. с. 13).

01.03.2011 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 01/03/11-01 до договору, згідно з пунктом 1 якої перелік майна, переданого в оренду збільшений, зокрема, в оренду також передані нежитлові приміщення (складські приміщення, літера "А") загальною площею 1679,9 кв. м, а саме частину нежитлового приміщення № 1 площею 578,4 кв. м, нежитлове приміщення № 2 площею 711,90 кв. м, нежитлове приміщення № 3 площею 67,2 кв. м., нежитлове приміщення № 4 площею 194,6 кв. м, нежитлове приміщення № 5 площею 6,0 кв. м, нежитлове приміщення № 6 площею 4,3 кв. м, нежитлове приміщення № 7 площею 4,3 кв. м, не житлове приміщення № 8 площею 4,3 кв. м, нежитлове приміщення № 9 площею 9,9 кв. м, нежитлове приміщення № 10 площею 44,6 кв. м, нежитлове приміщення № 11 площею 13,8 кв. м, нежитлове приміщення № 12 площею 10,7 кв. м., нежитлове приміщення № 21 площею 29,90 кв. м. Всього передано в платне тимчасове користування нежитлових приміщень загальною площею 6390,70 кв. м.

У відповідності з п. 2 додаткової угоди пункт 3.2 договору викладений в наступній редакції: "За користування об'єктом оренди суборендар сплачує щомісячно в строк передбачений п. 3.2 договору суборенди, суборендодавцю орендну плату в розмірі 160880,00 грн. у т. ч. ПДВ".

У відповідності до п. 3 додаткової угоди пункт 3.3 викладений в наступній редакції: "Розмір орендної плати передбачений п. 3.1 даного договору є незмінним в період з 01.03.2011 по 30.12.2012 включно та не може бути змінений сторонами; по закінченню даного періоду орендна плата може бути зменшена або збільшена на вимогу суборендодавця в односторонньому порядку, про що суборендар повідомляється письмово. Дане повідомлення є невід'ємною частиною договору суборенди в частині орендної плати."

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2013 року у справі № 22/904/248/2013 за надані послуги оренди з серпня 2012 року по грудень 2012 року заборгованість складає, з урахуванням часткових платежів, згідно з розрахунком позивача - 521825,98 грн.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за прострочення строку оплати орендної плати суборендар зобов'язаний сплатити суборендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання. Пеня нараховується на весь період прострочення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

З пояснень позивача від 06.08.2013 року за № 06/08 вбачається, що розрахунок пені та 3% річних на вищевказану суму боргу здійснений помісячно з перериванням строків при здійсненні відповідачем часткових оплат боргу, тобто за загальний період з 11.08.2012 року до 18.12.2012 року, тоді як у справі № 35/5005/4542/2012 пеня та 3% річних були нараховані та стягнуті за рішенням суду від 10.08.2012 року за період з 10.04.2012 року до 06.08.2012 року - за попередній термін заборгованості з орендної плати.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 34573,74 грн. та 3% річних в сумі 7084,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову до суду, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Стосовно судового збору, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 22/904/248/2013 необхідно зазначити наступне:

Відповідачем (ТОВ "МіК") при поданні касаційної скарги до Вищого господарського суду України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 22/904/248/2013 сплачено судовий збір в розмірі 5634,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1150 від 15.04.2013 року (а. с. 125).

За результатами розгляду Вищим господарським судом України справи № 22/904/248/2013 касаційну скаргу ТОВ "МіК" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року скасовано в частині присудження до стягнення пені та річних, справу в цій частині передано на новий розгляд, а в частині присудження до стягнення основного боргу вказані рішення та постанова залишені без змін.

За приписами п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що касаційна скарга ТОВ "МіК" залишена без задоволення Вищим господарським судом України судовий збір, сплачений відповідачем за подання касаційної скарги, не підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Надеждівка, вул. Шевченка, 36, п/р 26000041107001 в ВАТ "Сведбанк" м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19096149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 6, п/р 26000000286001 в ПАТ "Кредитвест Банк", м. Київ, МФО 380441, код ЄДРПОУ 36726560) 34573 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 74 коп. - пені, 7084 (сім тисяч вісімдесят чотири) грн. 57 коп. - 3% річних, 11269 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 69 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 30.08.2013 року.