Рішення № 33228818, 20.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2013 р. Справа № 911/2800/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Дубровної Алли Сергіївни, м.Чернігів

до Фізичної особи-підприємця Муравської Олени Валеріївни, м.Боярка

про стягнення 169660,99 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Гужва О.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Дубровної Алли Сергіївни (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Муравської Олени Валеріївни (далі - відповідач) про стягнення 169660,99 грн.

Провадження у справі №911/2800/13 порушено відповідно до ухвали суду від 23.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 08.08.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.08.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2013 року подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить зменшити заявлену суму на 72000 грн. основного боргу. Розгляд справи відкладався до 20.08.2013 року.

В судовому засіданні 20.08.2013 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору ухвалою від 08.08.2013 року, надісланою на його адресу державної реєстрації, у судове засідання 20.08.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором б/н транспортного експедирування (надання послуг з міжнародних і внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) від 25.10.2012 року (далі - Договір), укладеним між ФОП Муравська О.В., як «Експедитор-1» та ФОП Дубровна А.С., як «Експедитор-2». Згідно з умовами Договору «Експедитор-1» в інтересах свого клієнта і за його рахунок замовляє, а «Експедитор-2» за плату надає послуги з перевезення вантажу, вказаного «Експедитором-1».

Відповідно до п.1.2 Договору, «Експедитор-2» надає експедиторські та пов'язані з ними послуги (отримання необхідних документів, документальне супроводження, контроль за одержанням вантажів тощо, згідно з конкретними інструкціями «Експедитора-1») і забезпечує перевезення вантажів, а «Експедитор-1» оплачує послуги за рахунок коштів, отриманих від клієнта, в інтересах якого він діє.

В розділі 2 Договору «Загальні положення» вказано, що детальні умови кожного перевезення зазначаються «Експедитором-1» у окремих Заявках на експедирування вантажу з обов'язковим посиланням на даний Договір. Підтвердженою вважається Заявка, підписана Сторонами і скріплена їх печатками.

Заявка може оформлюватись за допомогою обміну листами з використанням факсимільного зв'язку, які будуть мати силу оригіналів у встановленому законодавством порядку.

Факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відміченими належним чином товаротранспортними накладними (СМК), а також відповідним актом виконаних робіт.

Пунктом 4 Договору передбачено, що розрахунки між «Експедитором-1» та «Експедитором-2» здійснюються за рахунок коштів клієнта «Експедитора-1» не пізніше 20 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (СМК) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, податкових накладних ( у випадках передбачених законодавством) та акту виконаних робіт ( у разі його оформлення), якщо інше не обумовлене Заявкою.

На виконання умов Договору позивачем в період з грудня 2012 року по січень 2013 року надавались відповідачеві транспортні послуги, що підтверджується:

- Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 23.11.2012 року;

рахунком-фактурою №Д-00000016 від 07.12.2012 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR);

- Актом здачі-прийняття робіт від 29.12.2012 року; рахунком-фактурою № Д-00000020 від 28.12.2012 року на суму 18 000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR);

- Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 13.12.2012 року; рахунком-фактурою № Д-00000021 від 28.12.2012 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000021 від 28.12.2012 року;

- Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2012 року; рахунком-фактурою № Д-00000006 від 09.01.2013 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000006 від 09.01.2013 року;

- Рахунком-фактурою № Д-00000007 від 10.01.2013 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000007 від 10.01.2013 року;

- Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.01.2013 року; рахунком-фактурою № Д-00000015 від 16.01.2013 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000015 від 16.01.2013 року;

- Рахунком-фактурою № Д-00000016 від 18.01.2013 року на суму 18 000, 00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000016 від 18.01.2013 року;

- Рахунком-фактурою № Д-00000020 від 24.01.2013 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000020 від 24.01.2013 року;

- Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.01.2013 року; рахунком-фактурою № Д-00000019 від 24.01.2013 року на суму 18000,00 грн.; товаротранспортною накладною (СМR); актом здачі-прийняття робіт № Д-00000019 від 24.01.2013 року.

Крім того, на виконання умов Договору позивачем надавались інші транспортні послуги, згідно рахунків № 13 від 29.11.2012 року, № 17 від 08.12.2012 року та № 18 від 13.12.2012 року. Всього було надано послуг на загальну суму 216 000, 00 грн. Відповідні обставини підтверджуються доданими до позову копіями вищенаведених документів, оригінали яких оглянуті судом, відповідачем не заперечуються та не спростовані.

Однак, відповідачем надані позивачем транспортні послуги своєчасно та в повному обсязі не були оплачені, у зв'язку з чим, позивач надсилав на адресу відповідача 25.04.2013 року претензію про сплату заборгованості в сумі 216 000, 00 грн.

Після чого, послуги були оплачені відповідачем частково, зокрема, 30.04.2012 року та 30.05.2013 року оплачені послуги, що надавались згідно рахунків № 13 від 29.11.2012 року, № 17 від 08.12.2012 року та № 18 від 13.12.2012 року на суму 54 000,00 грн. та протягом червня-серпня 2013 року відповідачем проведено оплату на 72000 грн., про що позивач подав уточнення до позову.

Таким чином, на день розгляду спору по суті заборгованість відповідача складає 90000 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 90000 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих транспортних послуг, позивач просить стягнути на підстав п. 5.4. Договору 7660, 99 грн. пені.

Відповідно до п. 5.4. Договору, у разі прострочення платежів «Експедитор-1» сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми таких платежів за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що нарахування проведені окремо на заборгованість по кожній заявці за фактичний період прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України періоду.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 7660,99 грн. пені правомірна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача виходячи з фактичного розміру задоволених позовних вимог, що складає 1953,22 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем понесені витрати на послуги адвоката в сумі 8000 грн., що підтверджується Договором про надання правової допомоги адвоката № 28-гс від 07.06.2013 року, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю (копія якого долучена до матеріалів справи), Актом прийому-здачі виконаних робіт № 20/08 від 20.08.2013 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 067 від 07.06.2013 року. Таким чином, з огляду на норми ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Муравської Олени Валеріївни (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Гоголя, 54/48, кв. 7, код 2772517103) на користь Фізичної особи-підприємця Дубровної Алли Сергіївни (14021, м. Чернігів, вул. Гайдара, 66, код 3223614288) 90000 грн. боргу, 7660, 99 грн. пені, 1953,22 грн. витрат по сплаті судового збору та 8000 грн. адвокатських витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кошик А.Ю.