Рішення № 33228808, 15.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2013 р. Справа № 911/2375/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Девік», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел», м.Обухів

про стягнення 122327,88 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Зубко І.М.

Від відповідача: Можаєв С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Девік» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел» (далі - відповідач) про стягнення 122327,88 грн.

Провадження у справі №911/2375/13 порушено відповідно до ухвали суду від 18.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 02.07.2013 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 02.07.2013 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 16.07.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.07.2013 року не з'явився. Розгляд справи відкладався на 01.08.2013 року.

До господарського суду 29.07.2013 року від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача. У судовому засіданні 01.08.2013 року судом заслухано пояснення представників сторін та досліджено подані сторонами пояснення та докази. Розгляд справи відкладався до 15.08.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством «Девік» (позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел» (відповідач, Замовник) було укладено Договір № 447/11 на транспортно-експедиційне обслуговування від 15.12.2011 року (надалі - Договір).

Відповідно до п. 4.1. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012 року. При відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про бажання припинити дію даного Договору за один місяць до закінчення терміну його дії, термін дії цього Договору автоматично пролонгується на наступний рік.

На підставі п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання організувати за рахунок Замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Замовника, а також надання інших транспортно-експедиційних послуг за погодженням Сторін.

З врахуванням пунктів 1.2. - .1.3. Договору перевезення здійснюється на підставі письмової Заявки Замовника, в якій вказуються умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови, пов'язані з виконанням даного Договору.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, ним було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажів та додаткових послуг на загальну суму 122 027 грн. згідно Заявок на перевезення вантажів: Тур№ 030629 від 29.01.2013 року на 16 000,00 грн.; Тур№ 030944 від 13.02.2013 року на 13000,00 грн.; Тур№ 031001 від 15.02.2013 року на 12 000,00 грн. (додаткові витрати на 427 грн.), всього на 12427,00 грн.; Тур№031251 від 26.02.2013 року на 19 000,00 грн.; Тур№ 031384 від 28.02.2013 року на 9 000,00 грн.; Тур № 03 1386 від 28.02.2013 року на 16 000,00 грн. (додаткові витрати на 300 грн.), всього на 16 300.00 грн.; Тур № 031493 від 05.03.2013 року 3100,00 грн.; Тур №031548 від 07.03.2013 року на 6 500.00 грн.; Тур№ 031629 від 11.03.2013 року на 3 100,00 грн.; Тур №031632 від 11.03.2013 року на 3 100.00 грн.; Тур№ 031634 від 11.03.2013 року на 3 100.00 грн.; Тур №031661 від 12.03.2013 року на 9 000.00 грн.; Тур№ 031680 від 13.03.2013 року на 3100,00 грн.; Тур №031687 від 13.03.2013 року на 3 100,00 грн.; Тур№031688 від 13.03.2013 року на 3100,00 грн., всього на 121 300 грн. та додаткових послуг на суму 727 грн., всього на 122 027 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання згідно умов Договору та умов Заявок виконав в повному обсязі і належним чином, про що свідчать відмітки про одержання вантажу на товарно-транспортних накладних.

У відповідності до п. 3.6. Договору всі рахунки Експедитора Замовник зобов'язаний оплатити протягом 15-ти банківських днів з дня отримання оригіналів документів, зазначених в п. 2.1.9. Договору. Згідно п. 3.7. Договору у разі виникнення додаткових витрат, пов'язаних із транспортно-експедиційним обслуговуванням, що виникли внаслідок неналежного виконання Замовником своїх зобов'язань чи інших обставин, котрі перебувають поза впливом Експедитора, Замовник зобов'язується сплатити їх Експедитору протягом 15 банківських днів із дати надання рахунку та підтверджувальних документів. Повторно, весь пакет документів на адресу на адресу ТзОВ «Ренус Ревайвел» було надіслано 10.04.2013 року (отримано 15.04.2013 року).

Враховуючи, що відповідачем були отримані документи 15.04.2013 року, терміни по оплаті за надані послуги сплинули, як вважає позивач в своєму розрахунку, 15.05.2013 року. Однак, відповідачем свої зобов'язання з оплати наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконані.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача 28.05.2013 року з Претензією-вимогою вих. № 28/05 від 28.05.2013 року, яку відповідачем було залишено без задоволення.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг на суму 122 027 грн., позивач просить стягнути з відповідача 300,88 грн. 3% річних за період з 16.05.2013 року по 14.06.2013 року.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що заявлена позивачем до стягнення сума вартості наданих експедиторських послуг погашена шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму вартості втраченого позивачем вантажу під час виконання Заявки № 031688 від 13.03.2013 року.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на Акт № 2 приймання товару за кількістю та якістю від 14.03.2013 року та Акт невідповідності № 2/1 від 14.03.2013 року, відповідну відмітку в ТТН № 31688/01 від 13.03.2013 року. Зазначає, що відповідно до п. 5.4. Договору при втраті, нестачі чи пошкодженні вантажу Експедитор відшкодовує Замовнику завдану шкоду в розмірі задекларованої вартості цього вантажу.

Відповідач посилається на нестачу вантажу РІСТОR 10x1L UA в кількості 140 л та BASAGRAN 1х20L UA в кількості 300л. Згідно довідки виданої власником втраченого вантажу - ТОВ «БАСФ Т.О.В.», вартість втраченого вантажу складає 139632,24 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що у ПП «Девік» виникли безспірні зобов'язання по відшкодуванню вартості втраченого вантажу на загальну суму 139632,24 грн., які не погашені, і відповідач на підставі п. 3.8. Договору та ст.601 Цивільного кодексу України здійснив залік зустрічних вимог на суму 122027,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Наполягання відповідача на проведенні заліку зустрічних однорідних вимог, крім іншого свідчить про визнання зобов'язання з оплати наданих експедиторських послуг на суму 122027,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Позивач надав пояснення на відзив відповідача, вважає проведення відповідачем заліку вимог безпідставним, оскільки вина перевізника у втраті частини вантажу не встановлена та не доведена належним чином, зобов'язання з відшкодування вартості втраченого вантажу є спірними.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Таким чином, відповідальність перевізника за втрату вантажу настає за наявності саме його вини, що може бути встановлено лише в судовому порядку.

Однак, відповідач не звертався до суду з відповідним позовом про втрату вантажу, відповідні вимоги не заявив в зустрічному позові. Таким чином, вина перевізника не встановлена, що виключає безспірність відповідного грошового зобов'язання з відшкодування шкоди.

Наявність спору щодо факту завдання шкоди перевізником також підтверджується відповіддю позивача на претензію № 15/04 від 15.05.2013 року.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з позиції, якої дотримується Вищий господарський суд України в постанові у справі № 13/159-06 від 21.06.2007 року, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України допускається лише зарахування зустрічних однорідних вимог. Юридично неоднорідними є цивільно-правові вимоги про оплату поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг з одного боку, і про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, зустрічні вимоги зміст яких складає цивільно-правова відповідальність - відшкодування шкоди, сплата процентів і сум індексації заборгованості з іншого.

Таким чином, вимоги позивача до відповідача та вимоги відповідача про відшкодування вартості втраченого майна, зміст яких складає цивільно-правова відповідальність, не вважаються однорідним і їх взаємозалік на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України не передбачено.

Крім того, п. 5.4. Договору № 447/11 від 15.12.2011 року передбачено, що при втраті, нестачі чи пошкодженні вантажу Перевізник відшкодовує Замовнику завдану шкоду в розмірі задекларованої вартості вантажу відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства України.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що за спірною Зазаявкою № 31688/01 від 13.03.2013 року до перевезення передано 24 палет загальною вагою 18336 т. СЗР, при цьому, ані ціна, ані найменування товару, його пакування та особливості в Заявці не зазначені.

З видаткової накладної № ВН-020082/018403 від 13.03.2013 року вбачається, що перевезення відбувалось щодо РІСТОR 10x1L UA в кількості 2880 л, BASAGRAN 1х20L UA в кількості 10000 л та CARAMBA TURBO 4х5л в кількості 2400 л, всього 15280 л., що не відповідає одиниці виміру та кількості вантажу, відображених в Заявці, вартість вантажу також не відображена у видатковій накладній.

Відповідач посилається на нестачу вантажу РІСТОR 10x1L UA в кількості 140 л та BASAGRAN 1х20L UA в кількості 300л.

В товарно-транспортній накладній № 31688/01 від 13.03.2013 року внесено виправлення в кількість палет з 24 на 23, зазначено масу 18336кг, що суперечить кількості, вказаній у видатковій накладній та Заявці на перевезення.

Позивач вантаж до перевезення приймав по кількості вантажних місць та загальній вазі без визначення найменування товару, його кількості та вартості.

Таким чином, вартість вантажу, прийнята позивачем до перевезення, не задекларована в жодному перевізному документі і розраховується відповідачем виключно на підставі довідки виробника, що не відповідає умовам п. 5.4. Договору.

Крім того, водій перевізника в Акті приймання товару пояснив, що частина товару була викрадена з машини, що свідчить про спірність вини перевізника і потребує додаткового з'ясування обставин безпосередньо вході розгляду спору щодо втрати вантажу.

Відповідні обставини свідчать про спірність зобов'язання перевізника щодо відшкодування вартості втраченого вантажу, що підлягає вирішення в судовому порядку, однак не заявлялось відповідачем в матеріалах даної справи.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору транспортного експедирування, згідно якого, в силу статті 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, в розмірі, погодженому сторонами в Договорі, таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних правомірна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел» (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 18, код 24893416) на користь Приватного підприємства «Девік» (81650, Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул.. Миру, 12, код 19322456) 122 027 грн. боргу, 300,88 грн. 3% річних та 2446,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.