Рішення № 33228560, 28.08.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/965/13-ц

Провадження № 22ц/782/3395/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Маляренко І.Б., Яреська А.В.

при секретарі : Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в обгрунтування якого зазначила що з 04.08.2000 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із нею. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання спільної дитини, хоча повинен її надавати та має на це змогу, оскільки отримує пенсію в Пенсійному фонді МВС м. Луганська. Тому, позивачка була змушена звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини ? частину від усіх видів заробітку відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, 2001 р.н., в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 25.03.2013 року і до повноліття дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу) останнього щомісяця до досягнення дитиною повноліття, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою скаргу підтримала і враховуючи формулювання апеляційних вимог фактично просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким її вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи (а.с. 2,5), сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до квітня 2005 року і мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю і між сторонами відсутня домовленість про спосіб виконання відповідачем, який проживає окремо від дитини, свого обов'язку по утриманню доньки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно наявності у даному випадку підстав для стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду стосовно необхідності стягнення на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначених у твердій грошовій сумі, оскільки до такого висновку суд першої інстанції дійшов внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, а також результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Вийти за межі заявлених вимог ( вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено), суд має право лише у випадках прямо передбачених законом. Про це також зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі»

Суд першої інстанції на зазначені положення діючого законодавства та Постанови Пленуму Верховного Суду України належної уваги не звернув та дійшов поспішного та помилкового висновку стосовно необхідності визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 ставила питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у вигляді частки від заробітку (доходу) останнього, а саме у розмірі 1\4 частини всіх видів доходу відповідача щомісячно і під час розгляду справи заявлених вимог не змінювала.

Таким чином, присуджуючи аліменти на дитину у твердій грошовій сумі суд першої інстанції допустив вихід за межі позовних вимог позивачки ОСОБА_1, яка наполягала на визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки лише у частці від заробітку (доходу) відповідача і фактично вирішив незаявлену позивачкою ОСОБА_1 вимогу. Вихід суду за межі позовних вимог є порушенням норм процесуального права, яке є підставою для скасування рішення.

Крім того, стягуючи аліменти в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції жодним чином не взяв до уваги положень ч.1 ст. 184 СК України, згідно з якими розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається лише за наявності істотних обставин, а саме у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі або якщо наявні інші обставини, що мають істотне значення.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 має регулярний дохід у вигляді пенсії, розмір якої на час розгляду справи становив 3880,58грн.

Також судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції стосовно того, що такі обставини, як наявність у відповідача інвалідності 3-ї групи та тривале перебування дитини на його утриманні в даному випадку є підставами для визначення розміру стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідно до вимог ст. 182 СК України такі обставини, як стан здоров'я платника аліментів, його матеріальне становище та інші обставини, що мають істотне значення, підлягають врахуванню як при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, так і при його визначенні у твердій грошовій сумі.

Враховуючи викладене, судова колегія на підставі вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу) останнього, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, - задовольнити. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 судова колегія враховує ту обставину, що відповідач має регулярний дохід у вигляді пенсії, розмір якої становить 3880,58грн щомісяця, а також ту обставину, що ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи і потребує лікування у зв'язку з наявністю низки захворювань.

Та обставина, що неповнолітня дитина тривалий час перебувала на утриманні відповідача, на думку судової колегії, не може бути взята до уваги при визначенні розміру аліментів, що на даний час підлягають стягненню з ОСОБА_2, оскільки належне виховання та утримання неповнолітніх дітей відповідно до вимог ст. ст.150,180 СК України є обов'язком кожного з батьків і ОСОБА_2 під час перебування дитини на його утриманні жодним чином не був позбавлений можливості звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої аліментів

Одночасно судова колегія вважає за необхідне на підставі вимог ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 229грн. 40коп.

Керуючись ст. ст.303,304,307,309,313,314,315-317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентиф. номер НОМЕР_1, уродженця м. Кремінна Луганської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку ( доходу) , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 25 березня 2013 року і до повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: