Постанова № 33227252, 15.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15 липня 2013 року справа № 814/1306/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомТОВ "Юкрейніан Шугар Компані", вул. Заводська, 2, с. Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57232

доЖовтневої МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.13 р. № 0000031502 В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Шугар Компані" (далі - позивач, Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 7 березня 2013 р. № 0000031502, в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) за грудень 2012 р. на 185000,0 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що ним були дотримані всі вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо формування податкового кредиту, а тому зменшення розміру від'ємного значення ПДВ спірним рішенням, носить протиправний характер.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, які по суті повторюють зміст акту перевірки, в яких вказав на те, що позивач включив до податкового кредиту грудня 2012 р. ПДВ в сумі 185000,0 грн. за податковою накладною не звітного податкового періоду, а саме листопада 2012 р., що розцінено МДПІ, як порушення ст. 201 п. 201.10. абз. 9 і 11 ПК України, адже, на думку відповідача, позивач мав право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту тільки в тому самому періоді, коли складена податкова накладна - в даному випадку в листопаді 2012 р., тоді як податкова накладна датована листопадом 2012 р., а ПДВ за нею включено до складу податкового кредиту в грудні 2012 р., в чому і виражається формування податкового кредиту на підставі податкової накладної не звітного періоду (а. с. 79-80).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Під час розгляду справи в позовному провадженні, представники сторін подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 97, 100). Відповідно до ст. 122 ч. 4 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи, що обидві сторони скористались своїм правом на розгляд справи в письмовому провадженні, подавши відповідні клопотання, а також приймаючи до уваги, що їх доводи і заперечення викладені письмово, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею КАС України, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

В січні-лютому 2013 р. МДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування ПДВ, результати якої оформлені актом від 18 лютого 2013 р. № 81/15-34539925 (далі - акт перевірки) (а. с. 23-45).

Серед інших порушень, які позивачем не оспорюються, у висновку акту перевірки вказано на порушення Товариством вимог ст. 201 п. 201.10. абз. 9 і 11 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 р. на 185000,0 грн.

На підставі висновку акту перевірки, 7 березня 2013 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000031502, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2012 р. на 41562,0 грн. і за грудень 2012 р. на 185000,0 грн. (а. с. 9). Позивач оскаржує вказане рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 р. на 185000,0 грн.

6 вересня 2012 р. позивач уклав із ДП "Український транспортно-логістичний центр" договір, за умовами якого вказаний контрагент та співвиконавці зобов'язувались надати Товариству послуги з організації та перевезення вантажів (а. с. 55-62).

В листопаді 2012 р. позивач здійснив передоплату за цим договором в загальній сумі 1100000,0 грн., в тому числі ПДВ 185000,0 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ДП "Український транспортно-логістичний центр" (а. с. 98-99).

Контрагентом 30 листопада 2012 р. була виписана податкова накладна № 224, яка фактично отримана Товариством 31 грудня 2012 р., що підтверджується відбитком вхідного штампу на самій накладній (а. с. 63).

Як слідує з податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р. і додатків до неї, позивач включив до складу податкового кредиту за цей місяць ПДВ в сумі 185000,0 грн. за вищезазначеною податковою накладною (а. с. 10-20).

У зв'язку із тим, що на час декларування податкових зобов'язань, позивач не отримав податкову накладну оформлену належним чином, він скористався своїм правом на подання скарги на постачальника, передбаченим ст. 201 п. 201.10. ПК України - у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (а. с. 21).

Отже, наведені норми ПК України визначають, що у випадку відмови постачальника надати податкову накладну, або надання податкової накладної, заповненої із недоліками, платник податків має право разом із податковою декларацією подати скаргу на такого постачальника, яка (скарга) є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що і відбулось в даному спорі.

Крім того, поза увагою відповідача залишились норми ст. 198 п. 198.6. ПК України, згідно якої, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, ПК України передбачає тільки один випадок втрати платником податків права на формування податкового кредиту - сплив 365-денного строку з дати складання податкової накладної. Як відмічав суд вище, податкова накладна складена 30 листопада 2012 р., а сума ПДВ за нею включена до складу податкового кредиту в грудні того ж року.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про протиправне зменшення МДПІ розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 р. на 185000,0 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач, надавши платіжне доручення № 60 від 22 березня 2013 р. (а. с. 4), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 1850,0 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000031502, прийняте 7 березня 2013 р. Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби, в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Шугар Компані" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 р. на 185000,0 грн., визнати протиправним і скасувати.

3. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Шугар Компані" судовий збір в сумі 1850,0 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз