Постанова № 33227203, 13.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 червня 2013 року справа № 814/2085/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомППФ "СРЗ-Нерпа", вул. Крилова, 44/а, кв. 8, м. Миколаїв, 54058

доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.12 р. № 0010291501/0, № 0010301501/0, від 07.02.13 р. № 0000341501/0 В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма "СРЗ-Нерпа" (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 р. № 0010291501/0, № 0010301501/0 і від 7 березня 2013 р. № 0000341501/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженими рішеннями позивач повторно притягається до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, за порушення податкового законодавства, за які раніше на нього вже накладався штраф, що суперечить змісту ст. 61 Конституції України.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких послався на наступне. За порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на позивача податковими повідомленнями-рішеннями було накладено штраф, але у зв'язку із порушенням процедури прийняття цих рішень, за скаргою позивача їх було скасовано і в наступному прийняті нові податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження в даній справі. Вважає, що діяв законно приймаючи спірні рішення, оскільки попередні були скасовані, а тому повторність відповідальності в даному випадку відсутня (а. с. 43-44).

Під час розгляду справи в позовному провадженні, сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 54-55). Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Приймаючи до уваги, що обидві сторони скористались своїм правом на розгляд справи в письмовому провадженні та враховуючи, що їх доводи і заперечення викладені письмово, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею КАС України, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

В квітні 2012 р. ДПІ провела перевірки податкової звітності позивача та встановила порушення останнім граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і за наслідками перевірок 18 травня 2012 р. відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0007271501/0, № 0007281501/0, № 0007291501/0 і № 0007301501/0, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати грошового зобов'язання (а. с. 6-9).

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Миколаївській області (далі - ДПС), яка своїм рішенням від 7 серпня 2012 р. скаргу позивача задовольнила та скасувала вищеперелічені податкові повідомлення-рішення (а. с. 20-24). Як слідує із рішення ДПС, підставою для скасування рішень послугували процедурні порушення з боку ДПІ: відповідач своєчасно не надіслав акти перевірок позивачу; податкові повідомлення-рішення прийняті до надіслання позивачу актів перевірок, а також рішенням присвоєно номери із порушенням вимог п. 3.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

13 грудня 2012 р. відповідач повторно провів камеральні перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств, за наслідками яких склав акти № № 3951/151/23403798, 3952/151/23403798, 3953/151/23403798 (а. с. 14-19).

За результатами цих перевірок ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 р. № 0010291501/0, № 0010301501/0, № 0010311501/0 і № 0010321501/0 (а. с. 10-13), якими на позивача накладені ті ж самі штрафи, що і попередніми рішеннями від 18 травня 2012 р. № 0007271501/0, № 0007281501/0, № 0007291501/0 і № 0007301501/0.

Позивач також оскаржив рішення від 27 грудня 2012 р. до ДПС, яка своїм рішенням від 25 лютого 2013 р. частково задовольнила скаргу позивача: податкові повідомлення-рішення від 27 грудня № 0010291501/0 і № 0010301501/0 залишено без змін; рішення № 0010311501/0 і № 0010321501/0 скасовані; зобов'язано ДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення про сплату штрафу в розмірі 25,40 грн. (а. с. 28-32).

На підставі рішення ДПС, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 7 березня 2013 р. № 0000341501/0 (а. с. 33).

Скарга позивача до Міністерства доходів і зборів України залишена без задоволення (а. с. 37-38).

На думку позивача, оскільки податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2012 р. № 0007271501/0, № 0007281501/0, № 0007291501/0, № 0007301501/0, які в наступному були скасовані і рішення від 27 грудня 2012 р. № 0010291501/0 і № 0010301501/0 та від 7 березня 2013 р. № 0000341501/0 прийняті з одних і тих самих підстав і накладають на позивача одні й ті ж самі суми штрафу, має місце повторне притягнення до фінансової відповідальності, але з такими доводами позивача погодитись неможливо.

Стаття 61 ч. 1 Конституції України, на яку посилається позивач, як на правове обґрунтування своїх вимог, визначає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У спорі сторін дану норму слід трактувати таким чином, що повторне притягнення позивача до фінансової відповідальності мало б місце, якби штрафи позивачу були визначені рішеннями як від 18 травня 2012 р., так і рішеннями від 27 грудня 2012 р. та 7 березня 2013 р., чого в даному випадку не відбулось, у зв'язку із адміністративним скасуванням рішень від 18 травня 2012 р., внаслідок чого, на підставі ст. 60 п. 60.1. пп. 60.1.2. Податкового кодексу України, вони вважаються відкликаними, тобто на теперішній час штрафи до позивача застосовані тільки один раз, а факт наявності інших рішень, які втратили правове значення, не може розглядатись як повторність.

Крім того, податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2012 р. скасовані ДПС не у зв'язку із їх протиправністю, а виключно на підставі порушення відповідачем процедури їх прийняття. В свою чергу, позивач не заперечує проти факту самих порушень, виявлених ДПІ, а тому з урахуванням помилковості доводів позивача про повторне притягнення до відповідальності, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз