Рішення № 332254, 25.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2006 р.

Справа № 2/410

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінська Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/410

за позовом: Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ

до відповідача: Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 730082 грн.62 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Бойко Д.Д. , довіреність № 277/10 від 18.09.06 ;

від відповідача – Петров О.А.- дов. від 3.10.2006р.;

Подана позов про стягнення з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"заборгованності 730082 грн.62 коп., з яких 617214грн.55 коп. основного боргу, що виник за квітень, жовтень листопад та грудень 2005р., 54212 грн. 42 коп. пені, 41562 грн 41 коп. інфляційних збитків, 17093 грн. 3% річних з просточеної суми.

Відповідач позов в частині суми основного боргу визнав. Пеню просить зменшити, т.я. наданий позивачем газ використовується для надання теплової енергії населенню, яке своєчасно не розраховується за надані послуги, що є підстави вважати таку обставину в винятковою. Нарахування інфляційних збитків вважає безпідставним, оскільки позивач нараховує інфляційні збитки попереднього періоду на індекс інфляції наступного періоду.

Розглянувши справу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення представників сторін, після оголошеної перерви з 18.12.06р. до 25.12.06р., господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірною компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Спільним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" укладено договір на постачання природного газу № 06/05 – 842-ТЕ-18 від 1.04.05р.

У відповідності до п. 1.1 даного договору постачальник (ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) зобов’язався передати Покупцю (СП ТОВ "Світловодськпобут") пиродний газ, а покупець –прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 6.1 договору остаточний розрахунок за газ проводиться грошовими коштами до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається із актів приймання-передачі (а.с. 20 -22) позивачем відповідачеві за квітень жовтень, листопад, грудень 2005р. поставлено природний газ на загальну суму 1776412 грн. 08 коп..

Відповідачем розрахунок за отриманий природний газ проведено частково.

Решту заборгованості в розмірі 617214 грн. 55 коп. відповідачем станом на момент звернення з позовом до суду не сплачено., що не заперечено відповідачем.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 617214 грн. 55 коп. повністю.

Крім того, відповідно до п. 7.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача розмір пені, нарахованої на суму боргу за період з 3.05.по 3.11.2006р. становить 54212 грн. 42 коп.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому у відповідності до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір пені може бути розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідач у відзиві на позов посилається на обставини, які суд визнає винятковими.

СП ТОВ "Світловодськпобут" є підприємством житлово - комунальним, яке надає послугу з теплопостачанню населенню міста, що становить 80,1 % від усіх споживачів теплової енергії м. Світловодськ. Природний газ підприємством використовується виключно для надання послуг з теплопостачання.

Також згідно з Законом України від 13.11.1996р. "Про тимчасову заборону стягнення з громодян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово - комунальні послуги СП ТОВ "Світловодськпобут" не має права нараховувати пеню основному споживачу (населенню) підприємства, а відповідно не має можливості сплачувати штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті за енергоносії, які використовуються для виробництва відповідної послуги населенню. Заборгованість населення м. Світловодська перед підприємством за надану теплову енергію становить значну частину.

Зважаючи на викладене враховуючи інтереси обох сторін господарський суд зменшує розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача, до 50 % від суми пені, яку просить стягнути позивач, а саме –до 27106 грн. 21 коп.

Враховуючи викладені обставини господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 54212 грн. 42 коп. за період з 3.05.2006 р. по 3.11.2006 р. частково на суму 27106грн. 21 коп.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 27106 грн. 21 коп. необхідно відмовити.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача 3 % річних за період з 11.05.2005 р. по 3.11.2006р. становлять 17093 грн. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач, керуючись правилами статті 625 Цивільного кодексу України, заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 41562 грн.41 коп.. за період з травня 2005 по жовтень 2006р. включно.

Господарський суд при розгляді даної позовної вимоги дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково на суму 35932 грн. 55 коп., оскільки за прострочення сплати 160870 грн. за період з травня по жовтень включно 2005р. збитки від інфляції становлять 4553 грн. 39 коп., за прострочення сплати 125730 грн. 04 коп. за грудень 2005р.- січень 2006р. включно збитки становлять 2598 грн. 19 коп., за прострочення 617214 грн. 55 коп. за лютий-вересень 2006р. включно збитки становлять 28780 грн. 97 коп.. Всього збитки від інфляції за вказаний період з відповідної суми боргу становлять 35932 грн. 55 коп. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В задоволенні позову в частині стягнення 5629 грн. 86 коп. збитків від інфляції необхідно відмовити в зв’зку з необгрунтованністю їх нарахування.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в пропорційно розміру. Задоволених

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (вул. Крупської, 2-а, м.Світловодськ Кіровоградської області, р/р 26006001498001 в "Укрінбанк" м. Світловодськ, МФО 323505, код 31678853) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827) заборгованість в сумі 617214грн.55 коп., інфляційні збитки в сумі 35932 грн.55 коп., 3 % річних в сумі 17093грн., пені в сумі 27106 грн. 21 коп., а також судові витрати на державне мито в сумі 6973 грн.46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн.70 коп.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 27106,21 грн. 5629 грн. 86 коп. збитків від інфляції відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя

Л. В. Деревінська