Постанова № 33224105, 27.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2660/13-а

27 серпня 2013 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Рибачок С.С.,

за участю:

представника позивача - Буднього М. М.,

представника відповідача - Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області - Краська Г.Г.,

представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області; Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області простягнення суми бюджетного відшкодування,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області бюджетного відшкодування у сумі 3299928,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до декларацій з податку на додану вартість за серпень - жовтень, грудень 2010 року, січень 2011 року заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в загальному розмірі 3299928,00 грн. Податковим органом проведено позапланові перевірки достовірності нарахування сум податку на додану вартість, за результатами яких винесено податкові повідомлення рішення №0000122344 від 02.02.2012 року про зменшення бюджетного відшкодування за вересень, жовтень, грудень 2010 року та №0000452344 від 18.07.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2011 року. Вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року та постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року, які залишені без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року та від 03.10.2012 року. Таким чином, як стверджує позивач, відповідно до приписів пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у податкового органу виник обов'язок подання у п'ятиденний термін до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який ним не виконаний. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3299928,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року та від 19.12.2011 року податковим органом подані касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України, по яких на даний час відкрито касаційне провадження. Відтак, до закінчення касаційного провадження та винесення остаточного рішення не вбачає підстав до прийняття висновку з даних обставин. Також, зазначає, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року, бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 21621,30 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року та уточнюючому розрахунку за червень 2011 року №900721772 від 23.08.2011 року. Тому, оскільки сума бюджетного відшкодування в розмірі 280197,30 грн. вже підтверджена перевірками та перекрита позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року, підстави для повернення з бюджету тієї ж самої суми відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 30.12.2004 року виконавчим комітетом рівненської міської ради, з 30.12.2004 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Рівне, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 09.02.2005 року.

Як встановлено судом, 17.09.2010 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 258576,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року).

В довідці податкового органу №1813/23-300/33334990 від 11.11.2010 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, зазначено про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 285576,00 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових інспекцій на направлені запити про проведення зустрічних перевірок.

29.03.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному подано до Управління державного казначейства у м. Рівне висновок №656 про відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн.

Листом №04-30/915 від 31.03.2011 року вищевказаний висновок повернуто Управлінням державного казначейства у м. Рівне без виконання без вказання причин повернення.

19.10.2010 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 983362,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року).

Довідкою №1813/23-300/33334990 від 11.11.2010 року за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за вересень 2010 року податковий орган зазначив про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 983362,00 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових інспекцій на направлені запити про проведення зустрічних перевірок.

29.03.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному подано до Управління державного казначейства у м. Рівне висновок №657 про відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 983362,00 грн.

Однак, листом №04-30/915 від 31.03.2011 року вищевказаний висновок повернуто Управлінням державного казначейства у м. Рівне без виконання без вказання причин повернення.

22.11.2010 року позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 776009,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року).

В довідці № 2170/23-300/33334990 від 29.12.2010 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року, зазначено про підтвердження суми бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 776009,00 грн.

19.01.2011 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 400654,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року).

В довідці № 204/23-300/33334990 від 21.02.2011 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, зазначено про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 400 654 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових інспекцій на направлені запити про проведення зустрічних перевірок.

Як встановлено під час судового засідання, за результатами проведення позапланової перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному 02.02.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000122344 про зменшення суми бюджетного відшкодування, в тому числі за вересень 2010 року в сумі 961740,70 грн., жовтень 2010 року в сумі 776009,00 грн., грудень 2010 року в сумі 400654,00 грн. Позивачем вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення та підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2010 року в розмірі заявлених до відшкодування сум. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року. Тобто, рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили 17.10.2012 року після закінчення апеляційного розгляду справи. Факт отримання податкових органом в листопаді 2012 року ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року відповідачем не заперечувався та підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року залишено в силі вищевказану постанову Рівненського окружного адміністративного суду та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду.

21.02.2011 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 881327,00 грн. (додаток №4 до декларації з ПДВ за січень 2011 року).

В довідці № 323/23-300/33334990 від 22.03.2011 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за січень 2011 року, зазначено про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 881327,00 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових органів на направлені запити про проведення зустрічних перевірок.

Як встановлено під час судового засідання, за результатами проведення позапланової перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному 18.07.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000452344 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 881327,00 грн. Позивачем вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення та підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за січень 2011 року в розмірі, заявленому до відшкодування. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.10.2012 року відкрито касаційне провадження за апеляційної скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівне на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції. При цьому, в даній ухвалі не зазначено про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються. Тобто, рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили 03.10.2012 року після закінчення апеляційного розгляду справи. Факт отримання податковим органом в жовтні 2012 року ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року відповідачем не заперечувався та підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2012 року про відкриття касаційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м. Рівному.

Як свідчать обставини справи 17.06.2013 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівному заяву №612 юр від 17.06.2013 року про надання інформації щодо дати отримання останнім ухвал апеляційного адміністративного суду за результатами оскаржень постанов Рівненського окружного адміністративного суду про скасування вищевказаних повідомлень-рішень, а також щодо дати подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість за вищевказані періоди, що підлягає відшкодуванню позивачу. У відповідь на вказану заяву податковий орган листом №188/17-16-15-01 від 15.07.2013 року повідомив про те, що заходи щодо відшкодування сум податку на додану вартість буде вжито лише після закінчення касаційного розгляду справ про скасування вищезазначених повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України від 03.04.1997 року №168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (Закон №168/97-ВР), який втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, але діяв на момент виникнення в позивача права на бюджетне відшкодування, а також Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Згідно з пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу підпункту 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вказаного закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, відповідно до підпункту 7.7.6. пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В силу підпункту 7.7.8. пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

В свою чергу, згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10. статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В силу частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно пунктів 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

В свою чергу стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналізуючи вищенаведені норми, фактичні обставини справи, судом встановлено, що позивачем відповідно до приписів Закону №168/97ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI було заявлено до повернення бюджетну заборгованість за вищевказані місяці та за наслідками судового оскарження доведено його правомірність. Отже, підстав для неповернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, немає.

Тобто, податковим органом у порушення зазначених вище приписів законодавства не було надано органу Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року та від 17.10.2012 року, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtranceavto Holding v. Ukraine, no.48553/99, параграф 77, від 25.07.2002 року, Ukraine - Tyumen v. Ukraine, по.22603/02, параграфи 42 та 60, від 22.11.2007 року, одним із основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пункту 200.13. статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Отже, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області в порушення зазначеної вище норми не було перераховано суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. та вересень 2010 року в сумі 983362,00 грн. протягом п'яти операційних днів після отримання висновків органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.17. статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

В силу статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачі не вчинили дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3299928,00 грн.

Суд не приймає доводи представника Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року, бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 21 621,30 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року та уточнюючому розрахунку за червень 2011 року №900721772 від 23.08.2011 року.

Як встановлено під час судового засідання, в податковій декларації за травень 2011 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів суму 395449,00 грн. Дану суму було відображено відповідачем в особовому рахунку позивача записом від 20.06.2011 року. Отже, зазначена сума повністю перекриває позитивне нарахування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та уточнюючому розрахунку до неї в сумі 310283,00 грн.

З огляду на це, відсутні правові підстави щодо перекриття податковим органом позитивного нарахування по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року в сумі 310283,00 грн. шляхом зменшення заявленого позивачем на розрахунковий рахунок бюджетного відшкодування за серпень, вересень 2010 року, а не шляхом вирахування із суми бюджетного відшкодування (395449,00 грн.), заявленого в декларації за травень 2011 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів.

Такі дії відповідача суперечать змісту статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI згідно якої у випадку заявлення платником бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок після проведення перевірки податковий орган може: або направити висновок про необхідність здійснення бюджетного відшкодування в органи державного казначейства, або винести рішення про відмову в наданні бюджетного відшкодування за наявності підстав для відмови. Будь-яких інших можливих дій для податкового органу Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI не передбачає, в тому числі і права на перекриття позитивного значення податку на додану вартість по декларації сумами, заявленими до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок. Аналіз статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI дозволяє зробити висновок про те, що право обрати спосіб бюджетного відшкодування (на розрахунковий рахунок або в рахунок зменшення зобов'язань наступних періодів) належить саме платнику податку, а не податковому органу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, слід враховувати приписи пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи зазначені норми, суд не бере до уваги покликання податкового органу з приводу того, що бюджетне відшкодування за серпень, вересень 2010 року було перекрито позитивним нарахуванням на підставі Порядку обліку податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 26.12.2005 року №601, оскільки приписи даного порядку суперечать процедурі відшкодування податку на додану вартість, передбаченій Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Отже, зазначені неправомірні дії податкового органу не позбавляють позивача права на отримання на розрахунковий рахунок бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. та за вересень 2010 року в сумі 983362,00 грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2294,00 грн. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у вищевказаній сумі підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у сумі 3299928,00 грн. (три мільйона двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна", сплачений судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 серпня 2013 року.