Ухвала суду № 33222925, 29.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 67 Головуючий 1 інст. - Трофименко Л.Р.

Доповідач - Супрун М.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Біляєвої О.М.,

суддів Супрун М.Ю., Барсукової О.І.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 20 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до суду із вищезазначеною заявою, в якій зазначив, що згідно свідоцтва про право власності від 24.12.1993 року, квартира АДРЕСА_1 належить йому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частки вказаного нерухомого майна Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є він, як син та ОСОБА_2 Оскільки не збереглось свідоцтво про шлюб його матері, він не може в позасудовому порядку довести своє споріднення з нею, тому просив встановити факт, родинних відносин між ним та ОСОБА_5, як сином та матір'ю, що йому необхідно для прийняття спадщини.

Рішенням Ленінського районного суду міста Донецьк від 20 червня 2013 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, як матір'ю та сином.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3, який діє в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не мав права відкривати провадження та розглядати заяву ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, оскільки з 2011 року по теперішній час в провадженні Ленінського районного суду м. Донецька знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту ОСОБА_5 недійсним, тобто існує спір щодо спадщини, яка залишилась після смерті останньої.

В судовому засідання апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, діючий за довіреністю, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представники заявника - адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діюча за довіреністю, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників заявника та заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 24.12.1993 року на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5(а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 Пролетарським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька (а.с.7)

Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_5 був доведений в судовому засіданні, тому підлягає встановленню в порядку окремого провадження.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможливо.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 р. №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах..

Відповідно до частини 4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

На підставі ст.3 ЦПК України спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин, заявник посилався на те, що це йому необхідно для отримання спадщини після смерті матері.

Однак встановлено, що по даній справі існує спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 Так, заінтересована особа по справі - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1, крім того, в суді між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглядається спір про визнання заповіту спадкодавця ОСОБА_5 недійсним.

Суд першої інстанції зазначене не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про можливість встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_5 в порядку окремого провадження.

З урахуванням наведеного, оскаржуване рішення суду, відповідно до частини 1 ст. 310 ЦПК України підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 відповідно до частини 6 ст. 235, частини 4 ст. 256 ЦПК України - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 235, 256, 307, 310, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 20 червня 2013 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_1, що він має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: