Ухвала суду № 33222766, 20.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції: Мачуський О.М.

Доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 79

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі Маханько В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тепломережа» на ухвалу судді Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 травня 2013 року за заявою Комунального підприємства «Тепломережа» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання з ОСОБА_1, ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 травня 2013 року відмолено у прийнятті заяви про видачу судового наказу КП «Тепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання.

З зазначеною ухвалою не погодився заявник КП «Тепломережа», приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції передчасно зроблено висновок, що підприємством пропущено строк позовної давності, а тому вбачається спір про право, що є законною підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Незрозумілим також є висновок суду, що з заявою про видачу судового наказу стягувач звернувся 08 травня 2013 року, оскільки мається відмітка про прийняття заяви про видачу судового наказу судом першої інстанції 29 квітня 2013 року.

Представник КП «Тепломережа» в судовому засідання підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Боржники ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.24,25).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу КП «Тепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання, виходив з того, що наявність спору про право є підставою для відмови у прийняття заяви про видачу судового наказу, а спір про право пов'язаний із спливом загальної позовної давності тривалістю три роки, а тому ці вимоги повинні бути вирішені у позовному провадженні.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки судом порушено норми процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно п.2 ч.3 ст.100 цього ж Кодексу суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року № 14, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що КП «Тепломережа» звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання за період з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2013 року у сумі 3 367 грн. 54 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.

Крім того, апелянтом суду апеляційної інстанції надано доказі, що підтверджують факт звернення до суду з заявою саме 29 квітня 2013 року (а.с. 10-11), тобто з дотриманням загального строку позовної давності, а тому висновок суду першої інстанції про звернення заявника до суду вже після спливу строку позовної давності є помилковим.

Таким чином, заявлені вимоги не виходять за межі встановлені п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України і підстав для висновку про наявність спору про право подана заява не містить.

З огляду на ці обставини, апеляційний суд визнає апеляційну скаргу обґрунтованою, оскільки судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття наказного провадження, і висновки суду про відмову у прийняття заяви про видачу судового наказу, є помилковими. Ці обставини є підставою для скасування ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тепломережа» задовольнити частково.

Ухвалу судді Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 травня 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: