Рішення № 33222343, 22.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий 1 інстанції: Кузнецов Р.О.

Доповідач: Супрун М.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зінов'євої А.Г.,

суддів Супрун М.Ю., Ларіної Н.О.,

при секретарі Папоян К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») звернулось до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії у розмірі 73415,84 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №378рv-09-07, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а відповідач отримав кредит у сумі 15 425 доларів США. Умовами п. 2.1, 3.2, 3.3, 4.1 цього договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця в термін з 1 по 10 числа кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості по кредитним ресурсам в розмірі 257,08 доларів США та нарахованими процентами згідно з графіком зниження заборгованості. Також відповідач зобов'язався протягом першого фактичного року кредитування сплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами по процентній ставці 11,8% річних, протягом другого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,5% річних, протягом третього фактичного року кредитування - за процентною ставкою 11,1% річних, протягом четвертого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,8% річних, протягом п'ятого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 10,4% річних, протягом шостого фактичного року кредитування - за процентною ставкою 9,8% річних й цілком повернути кредит до 04 вересня 2013 року. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 25.11.2011 року встановлено, що кредитні кошти надані у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 125 469,55 грн. Перший транш був наданий 05.09.2007 року у розмірі 15 425 доларів США, який був повністю повернутий 25.11.2011 року. Відповідно до Додаткової угоди №2 до кредитного договору від 25.11.2011року позивач та відповідач домовились викласти назву кредитного договору та його умови у новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 в рамках невідновлювальної кредитної лінії був наданий транш у розмірі 62 990,10 грн. з поверненням згідно графіка погашення кредиту. Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 Договору про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами в національній валюті за процентною ставкою 22% річних та повністю повернути кредитні ресурси до 05 вересня 2014 року. Крім того, відповідно до п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, ОСОБА_1 сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення строків платежів, передбачених 2,2, 2.4, 3.3, 3.5, 5.1 цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Оскільки ОСОБА_1 були порушені передбачені кредитним договором терміни погашення кредиту та відсотків, станом на 04.04.2013 року в нього виникла заборгованість в загальній сумі 73 415,84 грн., з яких: 51 477,57 грн. - заборгованість за кредитом, 1579,48- непогашені відсотки, 20 358,79 грн. - сума пені по кредиту та відсоткам. Посилаючись на протиправність дій відповідача, яким суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 73 415,84 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» сума заборгованості в розмірі 53 924 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 19 коп., з яких: 51 477,57 грн. - заборгованість за кредитом, 1 579,48 грн. - заборгованість за процентами, 867,14 грн. - сума пені по кредиту та відсоткам. В інший частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Єпікова С.В, діюча за довіреністю, просила апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Згідно заяви, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повному обсязі не відповідає.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 05.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» був укладений кредитний договір №378рv-09-07 відповідно до умов, якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а відповідач отримав кредит у розмірі 15 425 доларів США (а.с.34-41). Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 25.11.2011 року встановлено, що кредитні кошти надані у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 125 469,55 грн. (а.с. 13-21). Перший транш був наданий 05.09.2007 у розмірі 15 425 доларів США, який був повністю повернутий 25.11.2011 року.

Відповідно до Додаткової угоди №2 до кредитного договору від 25.11.2011 року позивач та відповідач домовились викласти назву кредитного договору та його умови у новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 в рамках невідновлювальної кредитної лінії був наданий транш у розмірі 62 990,10 грн. з поверненням згідно графіка погашення кредиту (а.с. 10).

Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 договору про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами в національній валюті за процентною ставкою 22% річних та повністю повернути кредитні ресурси до 05 вересня 2014 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору п. 6.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. З урахуванням викладеного, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення умов кредитного договору має складати 867,14 грн.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 своєї постанови від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

У зв'язку з неналежним виконання своїх договірних зобов'язань за період з 04.04.2012 року по 04.04.2013 року позичальнику була правомірно нарахована пеня в сумі 20 358,79 гривень. Суд зменшив розмір пені до 867.14 грн., вважаючи, що до правовідносин сторін має застосовуватися Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». При цьому суд не врахував, що відповідно до преамбули цей Закон регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, виконання зобов'язань за кредитним договором з фізичними особами не регулюється зазначеним Законом.

Крім того, нарахована позивачем відповідачу пеня не перевищує розмір збитків, завданих банку, заяви про зменшення суми пені від відповідача не надходило, тому у суду першої інстанції не було підстав для зменшення її розміру.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції мав ухвалити рішення про повне задоволення позовних вимог банку.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції застосував норми матеріального права, що не регулюють виниклі правовідносини. Вказані порушення відповідно до частини 4 статті 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої пені, загальної суми за кредитним договором та судового збору.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 червня 2013 року в частині розміру стягнутої пені, загальної суми за кредитним договором, судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» суму заборгованості за кредитнім договором в розмірі 73 415 (сімдесят три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 84 грн., з яких заборгованість 51 477 грн. 57 коп. заборгованість за кредитом, 1579 грн. 48 коп. заборгованість за процентами, 20 358 грн.79 коп. пеня за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» судовий збір в сумі 1 101 (одна тисяча сто одна) грн. 24 коп.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: