Ухвала суду № 33222337, 06.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Мамалуй М.В.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 46

У Х В А Л А

Іменем України

6 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Алексєєва А.В.

при секретарі Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 квітня 2013 року позов ОСОБА_2до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково, поділено майно набуте за час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у загальному розмірі 34869, 84 грн. та судові витрати у розмірі 258,70 грн., в решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам процесуального права, зокрема посилався на те, що вартість автомобіля 20000 грн. була на момент його придбання в 2006 році, але судом не було прийнято до уваги, що за сім років експлуатації значно автомобіль зносився, тому його вартість знизилась. Вартість автомобіля на теперішній час взагалі не встановлена, тому що 27 листопада 2012 року апелянт на цьому автомобілі потрапив у ДТП, згідно відповіді ВРЕР ДАІ Донецької області автомобіль ЗАЗ - Таврія д/н НОМЕР_1 був знятий з обліку у зв'язку із вибраковкою . Внаслідок цього автомобіль був зданий на металобрухт. Щодо вкладів, то вони зроблені за рахунок внесків по отриманому ним відшкодуванню втраченого заробітку із червня 2001 року по лютий 2013 року та пенсії при повному пільговому стажі (регресні виплати).

З обставин справи вбачається, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 07 серпня 1989 року Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 жовтня 2012 року, що набрало законної сили 16 жовтня 2012 року, шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_2 було розірвано. За час сумісного життя подружжя ними було придбано майно автомобіль ЗАЗ - Таврія д/н НОМЕР_2 на якому відповідач після розірвання шлюбу 27 листопада 2012 року скоїв ДТП та пошкодив вказаний автомобіль , в зв*язку з чим він був знятий з обліку у зв'язку із вибраковкою . Окрім того на розрахунковий рахунок відповідача були покладені кошти в розмірі 49739,67 грн., які є сумісною власністю подружжя .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов і постановив обґрунтоване рішення.

Частково задовольняючі позовні вимоги позивача , суд встановивши обставини справи , вірно застосувавши закон, який регулює спірні правовідносини прийшов до обґрунтованого висновку, що спірне майно , набуте сторонами в період шлюбу підлягає розподілу між сторонами в рівних частках.

Як вбачається з матеріалів справи за час сумісного життя подружжя ними було придбано майно автомобіль ЗАЗ - Таврія д/н НОМЕР_2 на якому відповідач після розірвання шлюбу 27 листопада 2012 року скоїв ДТП та пошкодив вказаний автомобіль , в зв*язку з чим він був знятий з обліку у зв'язку із вибраковкою . Окрім того на розрахунковий рахунок відповідача були покладені кошти в розмірі 49739,67 грн., які є сумісною власністю подружжя .

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Згідно із ст. 79 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60,69, СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч.2,3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту) незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Враховуючи той факт, що відповідач, користуючись спільним майном подружжя після розірвання шлюбу, пошкодив автомобіль, суд прийшов до вірного висновку про розподіл вказаного майна, шляхом виділення позивачці вартості 1\2 частини вказаного автомобіля.

Щодо визначення вартості автомобіля, відповідач будь-яким чином не спростував розмір , визначений позивачкою, не заявляв клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи на предмет визначення розміру вартості автомобіля на час ДТП.

Стосовно розподілу грошових внесків, які знаходилися на рахунку відповідача, то ці кошти вносилися під час знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі.

Дійсно ч.5 ст. 57 Сімейного кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Перевіряючи походження коштів, які зберігалися на особистому рахунку відповідача , судом було встановлено, що вони надійшли або за меморіальним ордером або за заявою на переказ , при цьому доказів про те, що саме зазначені суми належали відповідачеві за обов'язковим особистим страхуванням він не надав.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді :