Ухвала суду № 33221667, 21.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Полтавець Н.З.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

Іменем України

21березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 грудня 2012 року у цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 грудня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51936,92 грн., за нараховані відсотки 37578,27 грн., пеню за прострочку сплати кредиту 1130,37 грн., пеню за прострочену сплату нарахованих відсотків 5084,69 грн., суму інфляції за прострочену сплату кредиту 1270,78грн., суму інфляції за прострочену сплату відсотків 3620,41грн., штраф за порушення умов кредитування у розмірі 5684,3 грн., а всього 106305,64 , а також судовий збір у розмірі 1063,06 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову з тих підстав, що у кредитному договорі відсутня інформація про графік погашення заборгованості, про абсолютне значення подорожчання кредиту та реальна процентна ставка в порушення Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 року, у той час як у п. 1.1.3.1 договору зазначено процент у розмірі 19,9% річних. Відповідно позивач під час укладання договору не міг знати ні реальну процентну ставку, ні абсолютне значення подорожчання кредиту. Таким чином, волевиявлення учасників спірного кредитного договору не відповідає реальній їх волі. Зокрема волі відповідача на умовах сплати реальної відсоткової ставки, про яку як би знав ніколи не підписав та не погодився на спірний договір.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 квітня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ КБ «Надра» з однієї сторони та ОСОБА_1, ОСОБА_2, з іншої сторони був укладений кредитний договір «Автопакет» №561513/РА/07-033, згідно з яким відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 56843,00 грн. строком до 04.04.2014 року, зі сплатою 19,9% на місяць. Згідно з кредитним договором відповідач ОСОБА_3 є поручителем. Згідно п. 3.2.1. кредитного договору поручитель безвідривно та безспірно зобов'язується відповідати перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж об'ємі, що і Позичальник. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 56843,00 грн. Згідно з кредитним договором ОСОБА_1 зобов'язалася відповідно до цього договору сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 2.2.1, 2.2.2. цього договору. У випадку порушення зобов'язань, передбачених цим договором, сплатити банку штрафні санкції, визначені у цьому договорі. ОСОБА_1. взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала. Згідно п. 5.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежі по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.1 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення. Згідно до п. 5.2 кредитного договору у разі порушення відповідачем вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2., 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10. цього Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеному цим договором, за кожен випадок. Станом на 05.07.2012 рік заборгованість за кредитом складає 51936,92 грн., сума боргу за нарахованими відсотками складає 37578,27 грн., пеня за прострочену сплату кредиту складає 1130,37 грн., пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків складає 5084,69 грн., сума інфляції за прострочену оплату кредиту складає 1270,68 грн., сума індексації за прострочену оплату відсотків складає 3620,41 грн., штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 10% складає 5684,30 грн.

Сторони в судове засідання не з*явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно належним чином, про що свідчать повернуті повідомлення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав: Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач свої обов*язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 56843 грн. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 своєчасно у визначеному розмірі борг не повернула, в наслідок чого утворилася заборгованість.

Такий висновок суду повністю відповідає обставинам справи та нормам матеріалнього права.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції 06 квітня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ КБ «Надра» з однієї сторони та ОСОБА_1, ОСОБА_2, з іншої сторони був укладений кредитний договір «Автопакет» №561513/РА/07-033, згідно з яким відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 56843,00 грн. строком до 04.04.2014 року, зі сплатою 19,9% на місяць. Згідно з кредитним договором відповідач ОСОБА_3 є поручителем, який зобов*ячався перед банком за виконання ОСОБА_1 всіх зобов'язань за договором.

Згідно додатку №1 до кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було узгоджено графік погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов?язання настають передбачені законом правові наслідки (ст.611 ЦК України).

Частиною другою ст.1050 ЦК України, яка за правилами ст.1054 ЦК України застосовується до правовідносин за кредитним договором, визначено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до частин другої та третьої ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Щодо волевиявлення учасників кредитного договору, то зазначені в договорі умови були узгоджені між сторонами і ними підписані.

Враховуючі факт порушення відповідачами умов кредитного договору, судом обґрунтовано було стягнуто заборгованість в солідарному порядку з відповідачів.

Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: