Рішення № 33221640, 28.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Федорова О.Ф.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2071 Т, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000грн за Програмою кредитування «Швидка фінансова допомога», відповідно до умов якої між позичальником та банком було укладено Договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. На виконання своїх зобов'язань банк надав позичальнику платіжну картку VIZA Electron Instant Issue та кредит в сумі 15 000,00 грн. перерахував на картковий рахунок позичальника. З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором з ОСОБА_2 був укладений договір №2071Т від 10.09.2008 року, згідно якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, у тому числі, по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищення процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків, а у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор. Відповідачі виконували свої зобов*язання за кредитним договором від 10.09.2008 року неналежним чином, внаслідок чого , у кінці 2009 року позивач звернувся до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області за захистом порушених прав і рішенням суду від 6 липня 2009 року з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 18079,3грн.

Посилаючись на те, що вказане судове рішення було виконано лише 4 березня 2011 року, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь нараховані, але не сплачені відсотки в розмірі 7306,85 та нараховану, але не сплачену комісію у розмірі 6900 грн. , всього 14206,85 грн., а також судові витрати

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2012 року в задоволенні позовної заяви ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено.

З таким рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення , ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені достатні правові підстави для стягнення нарахованих відсотків та комісій за період з 27 квітня 2009 року по 4 березня 2011 року.

Проте такий висновок не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що відповідно до п.3,4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З обставин справи вбачається, що 10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2071 Т, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000грн за Програмою кредитування «Швидка фінансова допомога», відповідно до умов якої між позичальником та банком було укладено Договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. На виконання своїх зобов'язань банк надав позичальнику платіжну картку VIZA Electron Instant Issue та кредит в сумі 15 000,00 грн. перерахував на картковий рахунок позичальника. З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором з ОСОБА_2 був укладений договір №2071Т від 10.09.2008 року, згідно якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, у тому числі, по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищення процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків, а у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор. Відповідачі виконували свої зобов*язання за кредитним договором від 10.09.2008 року неналежним чином, внаслідок чого , у кінці 2009 року позивач звернувся до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області за захистом порушених порав і рішенням суду від 6 липня 2009 року з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 18079,3грн. Судове рішення було виконано лише 4 березня 2011 року. За період з 27.04.2009 року по 04.03.2011 року позивачем відповідачам були нараховані відсотки в сумі 7306,85 грн. та комісія у розмірі 6900 грн.

Відповідно до ст.11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст..ст.553,554 ЦК України - поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.17 Постанови № 5 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року«Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

В межах заявленого позову, враховуючі вимоги діючого законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом за період з 27.04.2009 року по 04.03.2011 року в сумі 7306,85 грн. Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача комісійних, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки стягнення вказаних виплат ст.625 ЦК України не передбачено.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд , змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням вказаних вимог закону, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів на користь позивача судовий збір по 107 грн.30 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2012 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом за період з 27.04.2009 року по 04.03.2011 року в сумі 7306,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір по 107 грн.30 коп. з кожного.

В решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: