Рішення № 33221382, 20.08.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/414/13- ц

Номер провадження 2/629/337/2013

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Помазан В.А.,

при секретарі - Фальковій І.М.

за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином,-

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, а 01 березня 2013 року з уточненою позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, в якій зазначає, що 09 жовтня 2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області ОСОБА_5 засуджено за ст. 122 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі, відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік.

Цивільний позов, заявлений ним при провадженні в кримінальній справі, в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто в сумі 2500 грн., а в частині стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду та роз'яснено право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Позивач зазначає, що він, після нанесених йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5, з 08.08.2009 року по 31.08.2009 року знаходився на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі охорони здоров'я Лозівська центральна районна лікарня Харківської області.

За період лікування він затратив 4517,21 гривень на ліки, на проїзд та на паливо затратив 1779,26 грн..

Крім цього, він за призначенням та направленням лікаря, пройшов 28.09.2012 року комп'ютерну томографію головного мозку та грудної клітини, це коштувало йому 750 грн..

Лозівським міськрайонним судом Харківської області встановлено наявність моральної (немайнової) шкоди, спричиненої йому саме з вини та внаслідок дій відповідача, тому він вважає, що має право на відшкодування матеріальної шкоди.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь в якості відшкодування матеріальних витрат, заподіяних злочином суму 8546,47 грн., з яких: витрати на ліки - 4517,21 грн., витрати на проїзд згідно білетів - 284,95 грн., витрати на проїзд згідно чеків на паливо - 1494,31 грн., витрати на проходження комп'ютерної томографії головного мозку та грудної клітини - 750 грн., витрати на юридичну допомогу - 1500 грн..

Позивач у судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що діями відповідача йому були спричинені тілесні ушкодження, з приводу цього він лікувався в Лозівській ЦРЛ, а потім в поліклінічному відділенні Лозівської ЦРЛ, він збирав чеки на придбання ліків і згідно цих чеків витратив на ліки 4517,21 грн., на проїзд до лікарень, на судові засідання витратив на білети 284,95 грн., на паливо 1494,91 грн.. Крім того, йому призначалася комп'ютерна томографія головного мозку та грудної клітини, на яку він витратив 750 грн. Всього витратив суму у розмірі 7046,47 грн.. Також він був змушений звертатися до адвоката за наданням юридичної допомоги та складання позовної заяви, на що витратив 1500 грн..

Відповідач - ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він згоден відшкодувати добровільно потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1000 грн., в іншій частині позовні вимоги не визнає, оскільки медикаменти, які були призначені потерпілому застосовуються для лікування його хронічних захворювань, а не для лікування тих тілесних ушкоджень, які він отримав внаслідок злочину. Комп'ютерну томограму він проходив в приватному лікувальному закладі, що стосується проїзду до лікарень та затрат на паливо з наданих позивачем документів не вбачається маршрут його поїздок.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 дійсно звертався до неї з приводу лікування своїх хронічних захворювань, йому неодноразово призначалося лікування, вона направляла його на комп'ютерну томографію до приватного закладу, оскільки проходження цієї томографії там коштує дешевше. Позивач також лікувався з приводу посттравматичного синдрому та йому призначалося відповідне лікування.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що 08 серпня 2009 року приблизно о 19-30 години, ОСОБА_5, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, наніс удар в область голови ОСОБА_4, що призвело до падіння потерпілого на землю. Далі ОСОБА_5, реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на спричинення тілесних пошкоджень та бажаючи діяти саме таким чином, став наносити ОСОБА_4, який лежав на землі, удари по рукам та по спині. Після чого, наніс близько 4 ударів ногами в область лівого боку потерпілого. В результаті злочинних дій ОСОБА_5, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Кримінальна справа №2025/3252/12 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 122 ч. 1 КК України була розглянута Лозівським міськрайонним судом Харківської області та вироком суду від 09 жовтня 2012 року ОСОБА_5 був визнаний винним у скоєнні вказаного злочину (а.с. 10-13).

Даний вирок ніким не оскаржений, на момент розгляду цивільної справи ніким не відмінений та набрав законної сили 25 жовтня 2012 року.

Згідно з ч. 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2012 року, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто моральну шкоду у розмірі 2500 грн., а в частині стягнення матеріальної шкоди цивільний позов залишено без розгляду та роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, з огляду на правові позиції пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) вбачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Внаслідок неправомірного спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які позивач отримав з вини ОСОБА_5, він на протязі значного терміну часу змушений був лікуватися в Лозівській ЦРЛ, де витратив на придбання ліків суму у розмірі 1626,32 грн. і на проходження комп'ютерної томографії головного мозку та грудної клітини у сумі 750 гривень, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27, 75-77).

Крім того, ОСОБА_4 витратив кошти на проїзд до лікарні, до міліції та до суду у сумі 284,95 грн., про що свідчать відповідні квитки, додані до матеріалів справи (а.с. 17-19).

За угодою про надання правової допомоги, укладеною між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_1 від 28.01.2013 року, позивач за надання вказаних послуг сплатив 1500 грн. (а.с. 34).

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 3661,27 грн., з яких: витрати на ліки - 1626,32 грн.; витрати на проїзд - 284,95 грн.; витрати на проходження комп'ютерної томографії головного мозку та грудної клітини - 750 грн.; витрати на юридичну допомогу - 1000 грн..

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 15-16, 22, 1166 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 3661,27 грн., з яких:

витрати на ліки - 1626,32 грн.;

витрати на проїзд - 284,95 грн.;

витрати на проходження комп'ютерної томографії головного мозку та грудної клітини - 750 грн.;

витрати на юридичну допомогу - 1000 грн..

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 229,40 грн. на користь держави р/р 31219206700015 в Лозівському УДКСУ Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу: судовий збір, Код 02893953, Пункт 1.1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: