Рішення № 33220521, 28.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2013 р. Справа № 914/2797/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ", м.Київ

до відповідача Корпорації "Енергоресурс-Інвест", м.Львів

про стягнення 121 889,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Чабан Б.Ю. - представник (довіреність б/н від 30.07.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено ТзОВ з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" до Корпорації "Енергоресурс-Інвест" про стягнення 121 889,78 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.08.2013р. Ухвалою суду від 07.08.2013р. розгляд справи відкладено на 28.08.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79035 1214508 1 від 09.08.2013р. - вручено 12.08.2013р. Станом на 28.08.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази суд,-

встановив:

09.02.2011р. між ТзОВ з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (постачальник) та Корпорацією "Енергоресурс-Інвест" (покупець) укладено договір поставки №2181834/2 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання, визначене в п.1.2. договору (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. договору найменування, одиниці вимірювання, кількість, ціна одиниці та загальна сума товару, його асортимент визначаються в додатку №2, що є невід'ємною частиною договору.

Загальна вартість договору - 733 116,40 грн., в тому числі ПДВ - 122 186,07 грн. (п.1.3. договру).

Згідно із п.4.2. договору покупець сплачує постачальнику повну вартість товару, визначену в накладній, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару (підписання видаткових накладних) на умовах цього договору.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що товар вважається поставленим постачальником в день його фактичної передачі покупцеві за видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками сторін.

Відповідно до п.5.6. договору право власності на товар, який є предметом даного договору, виникає у покупця з моменту його отримання від продавця, що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було поставлено відповідачу товар згідно накладної №2110048251 від 05.06.2012р. на суму 471 889,78 грн.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по договору поставки виконав частково, здійснив оплату за поставлений йому товар на суму 350 000,00 грн.

Отже, неоплаченою залишилась частина товару на суму 121 889,78 грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору поставки підтверджується накладною №2110048251 від 05.06.2012р. на суму 471 889,78 грн., копія якої міститься в матеріалах справи. Оригінал вказаної накладної оглянуто в судовому засіданні.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.4.2. договору покупець сплачує постачальнику повну вартість товару, визначену в накладній, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару (підписання видаткових накладних) на умовах цього договору.

Всупереч умовам договору відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 350 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою банку «Креді Агріколь Банк» (вих.№05/ВП від 25.06.2013р.)

Отже, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати на суму 350 000,00 грн., неоплаченим залишився товар на суму 121 889,78 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок основного боргу, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати за поставлений товар, суд дійшов висновку, що основний борг в розмірі 121 889,78 грн. підтверджений матеріалами справи.

Відтак, з вищевикладеного випливає, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 121 889,78 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №1267 від 02.07.2013р. на суму 2 437,80 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 627, 629, 655, 692 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Корпорації "Енергоресурс-Інвест" (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд. 131, код ЄДРПОУ 30336890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6, код ЄДРПОУ 20074667) 121 889,78 грн. боргу за поставлений товар та 2 437,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 02.09.2013р.

Суддя Петрашко М.М.