Постанова № 33219768, 23.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2013 року Справа № 812/6796/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Цукера І.Б. (довіреність № 17 від 29.07.2013),

відповідача: Варламової І.В. (довіреність № 182/10-00/28 від 25.06.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013, вобгрунтування якого зазначено таке.

У липні 2013 року позивачем отримано податкову вимогу № 76-19 від 01.07.2013, з якої вбачається, що за позивачем існує податковий борг з орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності у розмірі 362970,57 грн., у тому числі: основний платіж - 351914,94 грн., пеня - 11055,73 грн.

26.06.2013 позивача було реорганізовано шляхом виділення з нього юридичної особи - ПП «Айлент». Згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 до ПП «Айлент» перейшли зобов'язання ПП «Айленд» з поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом у сумі 411,8 тис. грн. та права ПП «Айленд» по стягненню дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у сумі 411,8 тис. грн. Зі статуту ПП «Айлент» вбачається, що воно є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн.

Нормами Податкового кодексу України не заборонена передача податкового боргу універсальному правонаступнику згідно розподільчого балансу.

З урахуванням вищевикладеного, з внесенням 26.06.2013 за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про державну реєстрацію ПП «Айлент» в якості універсального правонаступника ПП «Айленд» в частині прав та зобов'язань, боржником перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька у сумі 411,8 тис. грн., яка відображена в оскаржуваній податковій вимозі, є правонаступник - ПП «Айлент».

Таким чином, позивач вважає, що податкову вимогу видано по відношенню до неналежного боржника, а відтак вона підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.23-24), у яких зазначив таке.

ПП «Айленд» перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку, стан 17 - платник податків за неосновним місцем обліку. За підприємством рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 355994,58 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника. Згідно договорів оренди землі № 041041900247 та № 041041900248, укладених між Сєвєродонецькою міською радою та ПП «Айленд», позивач мав у користуванні земельні ділянки за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський та вул. ш. Будівельників. На підставі положень ПК України ПП «Айленд» самостійно обчислювало суму орендної плати з юридичних осіб та подавало декларації до ДПІ у м. Сєвєродонецьку. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб у встановлений законодавством строк, на підставі ст.59 ПК України, підприємству було виставлено податкову вимогу № 76-19 від 01.07.2013 на суму 362970,5 грн., в тому числі: основний платіж - 351914,84 грн. та пеня - 11055,73 грн. Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» під № 13784955.

На думку відповідача, позивач, всупереч нормам діючого законодавства, здійснив реорганізацію підприємства, порушуючи норми Податкового кодексу України, якими врегульовано порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платників податків, а саме ст.98 ПК України. ПП «Айленд», перебуваючи на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку та маючи податковий борг на зазначену суму з орендної плати з юридичних осіб, проігнорувало положення ст.98 ПК України та не повідомило ДПІ у м. Сєвєродонецьку про намір реорганізації. На момент виставлення податкової вимоги у ДПІ у м. Сєвєродонецьку перебувало ПП «Айленд», в той час як ПП «Айлент» не було поставлено на облік як платника податків. Ніяких повідомлень про виділ підприємства та перехід зобов'язань до ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, судом встановлено таке.

Відповідно до договорів оренди землі № 041041900248 № 041041900247 від 21.04.2010, укладених між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою, в оренді у ПП «Айленд» знаходилися земельні ділянки за адресою: м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, район буд. 23-а, мікрорайон 79 та м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, район буд. 67, мікрорайон 80 (а.с.36-39).

ПП «Айленд» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з плати за землю на 2012 та 2013 роки, у яких самостійно визначено розмір орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 та 2013 роки (а.с.32-35).

Через несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань за ПП «Айленд» станом на 29.06.2013 утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., утому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн., що підтверджено обліковою карткою платника орендної плати з юридичних осіб (а.с.25-28).

01.07.2013 ДПІ у м. Сєвєродонецьку сформовано податкову вимогу № 76-19, якою повідомлено ПП «Айленд», що станом на 29 червня 2013 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 362970,57 грн. (а.с.6).

Також, на підставі п.89.2 ст.89 ПК України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про реєстрацію податкової застави майна ПП «Айленд» за реєстраційним № 13784955, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.29).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності формування відповідачем податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013.

Розмір податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, зазначений у податковій вимозі, підстави його виникнення сторонами не оспорюються та визнаються, відтак, з огляду на положення ч.3 ст.72 КАС України, такі обставини є звільненими від доказування.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.59 ПК України:

- у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1);

- податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3);

- податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).

Проаналізувавши положення ст.59 ПК України, з огляду на те, що за ПП «Айленд» утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який позивачем у встановлений ПК України строк не погашений, суд приходить до висновку, що відповідач формально мав право формувати податкову вимогу та надсилати її позивачу.

Разом з тим, суд вважає, що податкова вимога № 76-19 від 01.07.2013 є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 26 червня 2013 року відбулася реорганізація ПП «Айленд» шляхом виділення з його складу ПП «Фірма «Айлент».

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 26.06.2013 за № 1 375 136 0000 000701 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації ПП «Фірма «Айлент», ідентифікаційний код 38734065 (а.с.7).

Відповідно до п.1.1 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство створюється шляхом виділу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків (в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості) ПП «Айленд» з метою задоволення суспільних та особистих потреб учасників підприємства, а також одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності.

ПП «Фірма «Айлент» є правонаступником в частині виділеного майна, прав та обов'язків ПП «Айленд» (а.с.10).

Згідно п.4.10 Статуту ПП «Фірма «Айлент», підприємство є правонаступником ПП «Айленд» в частині кредиторської заборгованості перед: місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн., згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013; а також частини дебіторської заборгованості наступних осіб перед ПП «Айленд»: ПАТ «Старобільський молокозавод» (код 00444837) в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24 липня 2012 року, затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б та згідно з розподільчим балансом станом на 25.06.2013 (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч.2 ст.109 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що положення про обсяги правонаступництва юридичної особи, яка створюється шляхом виділу, мають бути визначені у розподільчому балансі, і саме цей документ є належним та допустимим доказом обсягів правонаступництва.

Оглядом розподільчого балансу на 25.06.2013 встановлено, що комісією по виділу складено наступний розподільчий баланс, що містить положення про правонаступництво щодо частини майна, прав та обов'язків ПП «Айленд», які згідно цього розподільчого балансу передаються правонаступнику - ПП «Фірма «Айлент», а саме: код рядка 120 - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість - 411,8 тис. грн.; код рядка 550 - поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом - 411,8 тис. грн. (а.с.8).

До розподільчого балансу, складено акт приймання-передавання кредиторської та дебіторської заборгованості від 26.06.2013, згідно якого: 1) згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає кредиторську заборгованість ПП «Айленд» перед місцевим бюджетом м. Сєвєродонецька Луганської області в сумі 411800,00 грн.;

2) згідно розподільчого балансу від 25.06.2013 ПП «Айленд» передає, а ПП «Фірма «Айлент» приймає дебіторську заборгованість таких юридичних осіб: ПАТ «Старобільський молокозавод» в сумі 411800,00 грн. за мировою угодою від 24.07.2012, затвердженою господарським судом Луганської області від 15.08.2012 у справі № 21/118б в частині зобов'язань сплатити 21.02.2013 - 10967,25 грн. та в подальшому згідно зазначеної мирової угоди до повного погашення заборгованості (а.с.67).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що на час формування податкової вимоги - 01.07.2013, податковий борг ПП «Айленд» з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., згідно розподільчого балансу від 25.06.2013, вже був переданий іншій юридичній особі - ПП «Фірма «Айлент». Відтак, на час формування оспорюваної податкової вимоги, за ПП «Айленд» вже був відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., що на думку суду, унеможливлює формування відповідачем та направлення податкової вимоги ПП «Айленд».

Що стосується посилань представника відповідача на порушення позивачем норм Податкового кодексу України, а саме ст.98 ПК України, суд зазначає таке.

Статтею 98 ПК України визначено порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, або передачі цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду чи концесію:

- під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується (п.п.98.1.4 п.98.1 ст.98 ПК України);

- реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію (п.98.3 ст.98 ПК України);

- платник податків, майно якого передане в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити орган державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати органу державної податкової служби план такої реорганізації. У разі коли орган державної податкової служби встановлює, що план реорганізації призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право прийняти відповідне рішення (п.98.4 ст.98 ПК України);

- проведення реорганізації з порушенням правил, визначених пунктом 98.4 цієї статті, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (п.98.6 ст.98 ПК України);

- реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п.98.7 ст.98 ПК України).

Аналізом положень п.98.3 ст.98 ПК України встановлено, що у цьому пункті зазначено про те, що за загальним правилом реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства. Разом з тим, суд зауважує, що зазначений пункт не містить прямої заборони платнику податків здійснювати розподіл грошових зобов'язань чи податкового боргу з власної ініціативи між платником податку та новоутвореною юридичною особою в процесі його реорганізації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП «Айленд» здійснивши розподіл податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., згідно розподільчого балансу від 25.06.2013, жодним чином не порушив положень ст.98 ПК України.

Що стосується посилань відповідача щодо неповідомлення ПП «Айленд», всупереч положенням п.98.4 ст.98 ПК України, про рішення щодо проведення реорганізації та неподання плану такої реорганізації, суд зазначає таке.

З положень п.98.4 ст.98 ПК України вбачається, що платник податків обов'язково має повідомити податковий орган про проведення реорганізації та подати податковому органу план такої реорганізації у разі, якщо: 1) майно платника податків передано у податкову заставу; 2) платник податків скористався правом реструктуризації податкового боргу. Тільки за наявності цих умов платник податків зобов'язаний завчасно повідомляти податковий орган про рішення щодо реорганізації.

Судом встановлено, що ПП «Айленд» не має реструктуризованого податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що 09.07.2013 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис: податкова застава; на підставі п.89.2 ст.89 ПК України, 01.07.2013, ДПІ у м. Сєвєродонецьку; об'єкт обтяження: майно згідно акту опису від 03.07.2013 № 35/11-00/71 (а.с.29).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що на час прийняття ПП «Айленд» рішення про його реорганізацію, шляхом виділення з його складу ПП «Фірма «Айлент», та складання розподільчого балансу - 25.06.2013, майно ПП «Айленд» у податкову заставу передано не було.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що у позивача був відсутній обов'язок щодо завчасного повідомлення відповідача про проведення реорганізації та подання податковому органу плану такої реорганізації.

Таким чином судом не встановлено порушень ПП «Айленд» під час здійснення реорганізації та визначення обсягів правонаступництва ПП «Фірма «Айлент» в частині податкових зобов'язань та податкового боргу, згідно розподільчого балансу від 25.06.2013, положень ст.98 ПК України, а, відтак, доводи відповідача в цій частині визнаються необґрунтованими.

Посилання відповідача на порушення ПП «Фірма «Айлент» порядку взяття на облік або реєстрації в органах державної податкової служби за неосновним місцем обліку, судом до уваги не приймаються, оскільки жодним чином не стосуються предмету спору.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірність формування та направлення ПП «Айленд» податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013, а відтак позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із положеннями ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 23 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 серпня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області № 76-19 від 01.07.2013, якою повідомлено приватне підприємство «Айленд» про існування станом на 29.06.2013 податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Айленд», ідентифікаційний код 32418971, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 28 серпня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова