Рішення № 33218811, 29.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2013 Справа № 905/4332/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, ідентифікаційний код 34686563 та Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Донецьк. ідентифікаційний код 34686563

до Відповідача: Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк, ідентифікаційний код 32880045

про: стягнення заборгованості у розмірі 1148,25 грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Федоровський Л.І. (за посвідченням №019054 від 26.07.2013р.);

від Позивача 1 - не з’явився;

від Позивача 2 – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.07.2013р. на 13.08.2013р., з 13.08.2013р. на 29.08.2013р.

У судовому засіданні 29.08.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Дружківки (далі - Заявник) в інтересах держави в особі Дружківської міської ради (далі - Позивач 1) та Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Донецьк (далі – Позивач 2) звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1339,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором № 12 від 13.07.2007р. в перебігу строку його дії, внаслідок чого станом на 01.05.2013р. сформувалась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір №12 від 13.07.2007р. з додатковими угодами та актом приймання-передачі, розрахунок заборгованості, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

В перебігу розгляду справи Прокурор надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.62-65), у тому числі - заяву про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2013р. до 1148,25 грн.

Позивач 1, попри належну обізнаність про судовий розгляд (а.с.а.с.49, 53, 71), процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та витребуваних документів не надав.

Позивач 2 надав пояснення №18-386/02 від 15.07.2013р. (а.с.21), у яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що Відповідач протягом 2013 року несвоєчасно та в неповному обсязі сплачував оренду плату, а також надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.22-44, 55-60), у тому числі – пояснення відносно уточненого розміру позовних вимог в сумі 1148,25 грн., заявивши клопотання від 27.08.2013р. (а.с.72) про здійснення судового розгляду 29.08.2013р. без участі свого представника.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобов’язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.43-44), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

В контексті правової позиції, наведеної в абз. 1 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.11.2012р., таке повідомлення Відповідача вважається належним.

У судовому засіданні 29.08.2013р. Прокурор підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження, з огляду на що суд вважає за можливе в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильною правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.

Дійсно, відсутність без пояснення причин належним чином повідомлених Відповідача та Позивача 1, клопотання Позивача 2 у світлі приписів ст.ст.4-3, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню справи по суті, адже встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання їх здійснювати процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2005р. на підставі рішення виконавчого комітету Дружківської міської ради №1165 від 02.11.2005р. Приватному підприємству «АРТ» був виданий дозвіл №4/05 (а.с.а.с. 35-39) на розміщення зовнішньої реклами – металевого щиту 6,0х3,0 м., висотою від низу щита до поверхні землі – до 4,0 м., матеріали – куток, профіль-труба, оцинкований лист заліза, опора щита-швелер, основа щита - залізобетонна плита, конструкції щита окрашені в червоний колір, який розташований за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна (район житлового будинку №11), зі строком дії на 5 років.

13.07.2007р. між Управлінням житлового та комунального господарства Дружківської міської ради та Відповідачем (Користувач) був укладений договір про надання в тимчасове використання місця, яке перебуває у комунальній власності, для розташування рекламного засобу (а.с.а.с.11-16), відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради згідно з рішенням №1165 від 02.11.2005р. надає Користувачу в користування місце, яке перебуває у комунальній власності, для розташування рекламного засобу, за адресою: вул. Леніна (район буд. №11), зі строком дії до 02.11.2010р.

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків, відповідно до якого:

- розмір плати за користування місцем, яке надано у користування за договором розраховується Управлінням житлового та комунального господарства та перевіряється Користувачем згідно Додатку №3 та становить: 139,82 грн. на місяць (у разі розміщення будь-якої реклами), 174,78 грн. на місяць (у разі відсутності інформаційного повідомлення про зміст реклами), 69,91 грн. на місяць (у разі встановлення пріоритету на заявлене місце) (п.4.1);

- внесення всіх платежів за договором здійснюється «Користувачем» самостійно щомісячно до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, з наданням інформації, передбаченої п. 3.4.4., шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок місцевого бюджету (п.4.6).

13.07.2007р. місце для розташування рекламного засобу було передано у користування Відповідачу, про що сторонами було складено відповідний акт приймання - передачі (а.с.16 зворотна сторона).

20.01.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 (а.с.10) про продовження строку дії договору до 19.01.2016р.

У зв’язку із невиконанням грошових зобов’язань за 2013р. (з 01.10.2013р. по 14.05.2013р.), Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, який Позивач 2 підтримав з урахуванням подальшої заяви про зменшення розміру вимог у зв’язку із перерахунком до 1148,25 грн.

Позивач 1 своєї позиції по суті спору до відома суду не довів.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів, та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.59), складеному та надісланому Позивачем (а.с.58) на виконання вимог ухвали суду, з якого вибачається здійснення Відповідачем платежів на загальну суму 400грн., врахованих при визначені остаточної суми заборгованості.

Суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2013р., яка цілком відповідає приписам ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до уваги, оскільки зменшення зумовлене усуненням недоліків у розрахунках.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Дружківка означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем 2 та Відповідачем договір № 12 від 13.07.2007р. близький до договору найму, адже опосередковує тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов’язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем 2 та Відповідачем договір № 12 від 13.07.2007р., з урахуванням внесених змін, є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності у відповідності до умов договору за визначений період з січня 2013р. по травень 2013р. (а.с.59) – щомісячно до 15 числа кожного місяця наступного за оплачуваним шляхом перерахування в сумі 349,55 за січень-квітень 2013р. та 157,86 грн. за 14 днів травня 2013р. на визначений рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи (акту завірення розрахунків та виписок з рахунку), Відповідачем не були виконані у повному обсягу грошові зобов’язання із сплати за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами за розглядуваний період за договором № 12 від 13.07.2007р. – належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (інших платіжних документів, які б не були враховані Позивачем) до справи не надано. Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив відповідне грошове зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши наявний розрахунок заявлених вимог, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 1148,25 грн., яка підлягає зарахуванню за визначеними у листі №03-20/361 від 16.07.2013р. реквізитами (а.с.42)

Судові витрати, що відповідають розглянутим майновим вимогам, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету у повному обсягу (незалежно від зменшення розміру позовних вимог), оскільки Заявник позову звільнений від сплати судового збору, а спір виник внаслідок порушення зобов’язань з боку Відповідача, який ухилявся від виконання вимог суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, (ідентифікаційний код 34686563) та Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34686563) до Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк, (ідентифікаційний код 32880045) про стягнення заборгованості у розмірі 1148,25 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 32880045) на користь Управління житлового та комунального господарства Дружківської міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34686563) заборгованість у розмірі 1148,25 грн. за наступними реквізитами: код надходжень 24060300 «Інші надходження», рахунок №31413544700040, УДКС України у м. Дружків ці, МФО 834016, ОКПО 37937273.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «АРТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 32880045) в доход державного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2013р.

Суддя Д.О. Попков