Рішення № 33218807, 20.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2013 р. Справа № 911/2728/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України та 2. Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отпукрпром-ВР», с.Велика Бугаївка, Васильківський р-н

про стягнення 6564,74 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивачів: Пелехата О.С.

Від відповідача: Горбач О.В.

Від прокуратури: Пантюхов О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром - ВР» (далі - відповідач) про стягнення 6564,74 грн.

Провадження у справі №911/2728/13 порушено відповідно до ухвали суду від 16.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 30.07.2013 року.

Позивач 2 у судове засідання 30.07.2013 року не з'явився та надіслав документи на виконання вимог ухвали та клопотання про розгляд справи без участі його представника відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутній у судовому засіданні.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.07.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 13.08.2013 року.

В судовому засіданні 13.08.2013 року відповідач надав відзив на позов, у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.08.2013 року оголошувалась перерва до 20.08.2013 року.

В судовому засіданні 20.08.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

01.03.2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя (далі - Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР», (далі - Сторона 2) укладено Договір №2 про відшкодування вартості газопостачання (КЕКВ 1164), спожитого в процесі надання послуг з харчування (далі - Договір№ 2).

Предметом Договору, згідно розділу 1 визначено, що Сторона 1 забезпечує Сторону 2 природним газом, отриманим від ПАТ «Запоріжгаз» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Відповідно до п.1.2 Договору №2, Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування №286/2/12/2 від 02.02.12 року для кожної військової частини, до площ яких має доступ Сторона 2 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.2. Договору № 2 передбачено відшкодування вартості за спожитий природний газ відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої Стороною 1 калькуляції.

Пунктом 2.3.3. Договору №2 вставлено, що після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акта виконання робіт, протягом 10 банківських днів, Сторона 2 повинна здійснювати оплату за спожитий природний газ на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ міста Запоріжжя.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору№2 Стороною 1 були надані послуги Стороні 2, в підтвердження чого, посилається на акт виконаних робіт від 02.04.2013 року №13, розрахунок від 30.04.2013 року №189, акт виконаних робіт від 30.04.2013 року №14, рахунок від 31.05.2013 року №246, акт виконаних робіт від 31.05.2013 року №15, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2013 року.

Також, позивач зазначає, що ним було надіслано на адресу ТОВ «ОПТУКРПРОМ-ВР» акти звірок взаємних розрахунків за спожитий природний газ, у яких підтверджується заборгованість за період з березня по травень 2013 року у сумі 6564,75 грн.

Позивач зазначає, що на момент розгляду спору заборгованість відповідача становить 2027,55 грн. стосовно відшкодування вартості послуг по вивозу сміття, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що виникла за період з березня по травень 2013 року. Однак, позивачем жодних доказів чи обґрунтування відповідних обставин не зазначено.

В позові заявлено до стягнення 6 564,75 грн. заборгованості по відшкодуванню вартості газопостачання на підставі Договору №2, в тому числі: 2 211,73грн. за березень 2013 року, 2 141,29 грн. за квітень 2013 року та 2 211,73 грн. за травень 2013 року.

Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, зазначив, що з огляду на зміст пункту 9.1 Договору №2, строк дії Договору №2 тривав до 31.12.2012 року.

З врахуванням наданих відповідачем заперечень, позивач пояснив, що звертався до відповідача з вимогою про підписання додаткових угод щодо продовження дії спірного Договору №2.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 11.01.2013 року та 19.03.2013 року між сторонами були підписані додаткові угоди до Договору № 2, згідно з якими строк Договору № 2 продовжувався до 30.04.2013 року.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивіцльного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Отже, законодавством передбачено, що правовим наслідком закінчення строку дії договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов'язує здійснення прав і виконання обов'язків сторонами за цим договором.

Оскільки, сторони визначили та погодили, що строк дії Договору №2 триває до 30.04.2013 року, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2 211,73грн. за березень 2013 року та 2 141,29 грн. за квітень 2013 року, всього 4353,02 грн.

Щодо заявленої в позові заборгованості в сумі 2 211,73 грн. за травень 2013 року суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, сторони узгодили, що Договір № 2 діє до 30.04.2013 року, в той час як відповідно до приписів законодавства внесення змін до Договору, в тому числі і щодо продовження строку його дії, мало бути здійснено в письмові формі, доказів чого матеріали справи не містять.

За таких обставин посилання позивача на те, що надання послуг в заявлений в позові період за травень 2013 року відбувалось на підставі Договору № 2 і зобов'язання щодо їх оплати виникають в порядку, визначеному Договором № 2, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас слід зазначити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. (п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на газопостачання, а підставами - прострочення відповідачем визначеного Договором № 2 строку виконання обов'язку.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Виходячи з вищезазначеного, обґрунтування наявності у відповідача заборгованості, підставою для стягнення якої є не Договір № 2, за своєю суттю є зміною підстав позову, яка, за приписами ст.22 ГПК України, мала бути здійснена позивачем до прийняття рішення у справі.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Пунктом 2 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Вказана правова позиція викладена також в п.14 Інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році».

Отже, виходячи з правил, встановлених ГПК України, суд позбавлений права самостійно змінювати підставу позову, в тому числі і щодо підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача (стягнення заборгованості не за Договором №2).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права, у випадку фактичного надання відповідачу послуг з газопостачання в травні 2013 року та неоплати їх в повному обсязі, доводити зазначений факт в окремому судовому провадженні належними доказами.

Аналогічної правової позиції дотримується Київський апеляційний господарський суд в постанові від 06.08.2013 року у справі № 18/103-12.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 2 211,73грн. за березень 2013 року та 2 141,29 грн. за квітень 2013 року. Щодо заявленої в позові заборгованості в сумі 2 211,73 грн. за травень 2013 року позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУКРПРОМ-ВР» (08636, Київська обл., Васильківський р-н, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтрнева, 4, код 07809992) 4353,02 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУКРПРОМ-ВР» (08636, Київська обл., Васильківський р-н, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) в доход державного бюджету України 1140,85 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.