Рішення № 33218705, 16.08.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4277/13-ц

Провадження № 2/645/1537/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 р.

Фрунзенський райсуд м. Харкова у складі: головуючої судді Алфьорової Т. М. за участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про відшкодування збитків, у якому вказував на те, що згідно з договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 06.09.2002р., посвідченим нотаріусом ХМНО відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі літ. «К-1», загальною площею 135,0 кв. м. розташованих за адресою АДРЕСА_1. При цьому для експлуатації цій, належних їй нежитлової будівлі відповідачем на протязі багатьох років неправомірно використовується земельна ділянка, загальною площею 0,0470 га., без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували її право власності чи право користування нею, що є безумовним порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Крім того, всупереч положенням ст. 206 Земельного кодексу України оплата за використання вказаної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3 також не здійснюється. Згідно рішення Харківської міської ради від 21.11.20-7р. за № 250/07 відповідачу було надано в оренду за вказаною адресою земельна ділянка, на строк до 01.11.2012р, але договір оренди з боку відповідач не був укладений. Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка незаконно використовує чужу земельну ділянку, власник цієї земельної ділянки, а саме: територіальна громада м. Харкова в особі її представницького органу - Харківської міської ради протягом тривалого часу не одержує кошти до місцевого бюджету у вигляді орендної плати за землю, які вона могла б реально отримувати в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків по оформленню права землекористування, тобто зазнає значних матеріальних збитків.

По результатам проведеного уповноваженими посадовими особами Управління земельних ресурсів Харківської міської ради обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка неправомірно використовується ОСОБА_3 на свій розсуд, та на підставі інших відповідних документів рішенням виконкому Харківської міської ради від 17.10.2012 року № 646 було затверджено Акт № 284 про визначення збитків, заподіяних відповідачем власнику землі за час використання вищезазначеної земельної ділянки без оформлення необхідних документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.У подальшому, з метою врегулювання виниклого конфлікту в позасудовому порядку на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено листа, у якому остання повідомлялася про прийняте виконкомом рішення від 17.10.2012 року № 645 з пропозицією в десятиденний строк проінформувати міську раду про результати його розгляду. Проте, будь-якої відповіді на зазначений лист міська рада не отримала, і вимоги, викладені в ньому, щодо відшкодування завданих землевласнику збитків, залишилися відповідачем без реагування. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що добровільно відшкодовувати заподіяні міській раді збитки відповідач не бажає, позивач просив суд у примусовому порядку стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради 179 049,05 грн. у рахунок відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих неправомірним використанням без оформлення необхідних правовстановлюючих документів чужої земельної ділянки загальною площею 0,0470 га., розташованої по АДРЕСА_2, за період з 01листопада 2009 року до 22.06. 2012 року.

У судовому засіданні представник Харківської міської ради заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі й наполягав на їх задоволенні.

Відповідач та його представник відповідача заявлені вимоги не визнали, та заперечуючи проти задоволення цих вимог, посилався на їх безпідставність. Вважає, що в позову позивач не довів складу адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_3, як того вимагає закон, у тому числі в заподіяні збитків. Дійсно згідно рішення Харківської міської ради від 21.11.20-7р. за № 250/07 відповідачу було надано в оренду за вказаною адресою земельну ділянку на строк до 01.11.2012р., але позивачем ніяких дій спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки не було вчинено. Більш того, Харківська міська рада прийняла рішення від 22.06.2012р., яка подовшила термін дії оренди до 01.06.2017р. Позивач посилається на Порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою КМ України від 19.04.1993р. № 284, але цім порядком встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями,створеними Київською та

Севастопольською міськими, районними, державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад, але у даному випадку комісія була створена рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради, при тому, що м. Харків не є містом обласного значення. В порушення Порядку її не було включено до складу комісії, тому вона не змогла обґрунтувати свою позицію. Вона тривалий час не використовує нежитлове приміщення по об'єктивним причинам, тому не має доходу. Розрахунок збитків зроблено департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин, при тому, що розмір збитків визначаються комісіями. Порядок був прийнятий до набрання чинності ЗК України( 01.01.2002р.), а тому має застосовуватись у частині, що не суперечить останньому. Відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачами відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки враховуючи положення п. 3 Порядку відшкодування зазначених збитків не є предметом регулювання цього Порядку. Харківська міська рада ні є суб'єктом господарювання, який має прибуток і ні є власником земельної ділянки. Підставами для нарахування орендної плати є договір оренди земельної ділянки, але такий договір не був укладений та не було обговорено розмір орендної плати і тому немає підстав для стягнення орендної плати, а якщо немає договору оренди то орендодавець користується земельною ділянкою і сплачує податок на землю, що нею і було зроблено 21.01.2013р., коли вона сплатила податок за період часу з 01.01.2011р. по 31.12.12р. у розмірі 15 873,80 грн. Крім цього, відповідно до ст.256 -257 ЦК України позивач позов після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в України є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земельним кодексом України, Законами України « Про оренду землі», « Про плату за землю» прямо передбачено, що використання землі є платним та встановлено безумовне право територіальної громади міста на отримання плати за землю у вигляді орендної плати та податку на землю за використання земельних ділянок.

Питання захисту прав на землю регулюються Главою 23 ЗК України. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, згідно ст. 124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлових будівель літ. «К-1», загальною площею 135,0 кв. м., що знаходяться по АДРЕСА_1 придбаних нею на підставі на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2002р., посвідченим нотаріусом ХМНО ОСОБА_4

Рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова від 16.10.2007р. № 193/2 нежитловій будівлі літ. « К-1» загальною площею 135,0 кв. м., яка належить ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 призначено поштову адресу « АДРЕСА_2».

Рішенням Харківської міської ради від 21.11.2007р.№ 259/07 в оренду ОСОБА_3 надано земельну ділянку загальною площею 0,0470 га по АДРЕСА_2 для обслуговування нежитлової будівлі строком до 01.11.2012року в межах. Які визначені актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 29.02.2008р.. реєстраційний № 369/08 для обслуговування нежитлової будівлі магазину. В рішення вказано про необхідність укласти договір оренди протягом чотирьох місяців. Листом від 05.12.2007р. за № 8413 Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин попереджало про необхідність укласти договір оренди не пізніше ніж у 4- х місячний термін з дня прийняття рішення.

Договір оренди відповідачем ОСОБА_3 не був укладений і вона багато років за вказаною адресою фактично використовувала земельна ділянку, загальною площею 0,0470 га., без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували її право власності чи право користування нею, та без здійснення відповідних платежів за користування землею, чим безумовно порушуються права землевласника - територіальної громади м. Харкова.

Довід відповідача, що вона сплачувала податки на землю, не підтверджується довідкою Індустріальної міжрайонної податкової інспекції від 18.09.2012р. про те, що станом на 07.11.2011р. ОСОБА_3 на обліку як платник податку на землю не перебувала. Із наданої відповідачем квитанції податок на землю нею сплачений в 2013р.

Уповноваженими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради 12.10.2012р. проведено обстеження земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з використанням електронного тахеометру Торсон GРТ - 3002N з урахування вимог ст. ст. 1,34 Закону України № Про землеустрій», за результатами якого складено Акт № 3316/12 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки. За результатами перевірки було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 використовується гр. - ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування одноповерхової нежитлової будівлі та самовільно розміщеного намету з виносними столами, без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 717 від 05.11.2008р. із змінами, 12.06.2012 року було складено Акт № 284 від 17.10.2012р., яким затверджено розрахунок збитків ( неодержаного Харківською міською радою доходу) внаслідок використання ОСОБА_3 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України від імені українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно ст. 80 ЗК України є територіальні громади, яки реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

У відповідності до ст. 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Положення п. «г» ст. 95 ЗК України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. Приписами ч.2 тієї же статті визначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

За приписами ст. 156 ЗК України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 1 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку № 284 підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку № 284).

Відповідно до п. 5 Порядку № 284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій,комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Розмір збитків (неодержаного доходу), заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки площею 0, 0470 га, яка розташована по АДРЕСА_2, складає 179 049,05 грн. Вказаний акт та рішення у встановленому порядку не оскаржені та не визнанні незаконними, отже, є чинними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач Харківська міська рада звернулася до суду з позовом 17.05.2013 року і просить стягнути збитки за період з 01.11.2011 р. до 22.06.2012 р. у сумі 179 049,05 грн. Суд вважає необхідним стягнути збитки в межах позовної давності, що буде складати у розмірі 141 631, 31 грн. ( сто сорок одну тисячу шістсот тридцять одну тисячу грн. тридцять одну коп.), починаючи з 16.05.2010р. Позивач не ставив питання про поновлення строку звернення до суду .

У зв'язку з чим, встановивши наведені факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність правових підстав для захисту порушених прав власника земельної ділянки - Харківської міської ради шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь останньої заподіяних матеріальних збитків (упущеної вигоди) у вигляді недоотриманої орендної плати за землю з урахуванням позовної давності.

Керуючись ст. ст. 10-11, 60,88 ,209,212 ,214- 215 ЦПК України,

ст. ст.. 23,1166, ЦК України та ст. ст. 125, 126, 156 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бугаївка, Перевальевського району Луганської області ( ІН НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 04059243 р/р 3141254400002 ) збитки в суму 141 631, 31 грн. ( сто сорок одну тисячу шістсот тридцять одну тисячу грн. тридцять одну коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1416, 30 грн. ( одну тисячу чотириста шістнадцять грн. тридцять коп.)

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя