Постанова № 33217828, 28.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/3151/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 зареєстрована Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 29 вересня 2010 року номер запису про державну реєстрацію 23710000000001126.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітнім періодом. Базовим звітнім періодом для них є календарний рік.

Згідно п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 7.2.4 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідач звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 звітний рік, при терміні формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 01 квітня 2012 року, не подав, що є порушенням п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про що головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж складено акт від 17 травня 2012 року № 34 та відповідно, рішенням від 17 травня 2012 року № 128 застосовано до відповідача штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 170,00 грн., яке відповідач отримав 23 травня 2012 року.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оскаржено рішення від 17 травня 2012 року № 128 до головного управління Пенсійного фонду в Луганській області та до Пенсійного фонду України. Рішеннями головного управління Пенсійного України в Луганській області від 25 червня 2012 року № 5227/09-10 та відповідно Пенсійного фонду України від 20 липня 2012 року № 16916/09-10 скаргу відповідача на рішення управління від 17 травня 2012 року № 128 - залишено без задоволення.

На час подання адміністративного позову інформації щодо подальшого оскарження рішення від 17 травня 2012 року № 128 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області не надходило, в добровільному порядку штраф не погашено.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 170,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі (арк. справи 72).

15 квітня 2013 року від відповідача на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на адміністративний позов у яких, зокрема, зазначено, що управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області є приватною юридичної особою та не належить до органів державної влади, крім того є фіктивно зареєстрованою юридичною особою, яка ніколи і ніким не утворювалась. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 не є посадовою особою органу державної влади та не має права складати спірне рішення.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України Новоайдарському районі Луганської області та, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску, що підтверджується довідкою від 26 березня 2013 року № 2121/03-10 (акр справи 7).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 та п.п.2.1.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Мін'юсті України 27 жовтня 2010 року № 994/18289, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску.

Згідно з п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення) платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення) територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17 травня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області складено акт № 34 про встановлення факту неподання додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску» за 2011 рік, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відповідно до якого встановлено порушення відповідачем вимоги п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення) та п.3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 листопада 2010 року за № 1014/18309 (арк. справи 8).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не подано звіт до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, у зв'язку з чим позивачем винесено рішення від 17 травня 2012 року № 128 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (арк. справи 9).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 17 травня 2012 року № 128 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення) за неподання звітності, передбаченої цим Законом, до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 9), яке отримано відповідачем 23 травня 2012 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення (арк. справи 9 на звороті).

Відповідачем оскаржено рішення позивача від 17 травня 2012 року № 128 до головного управління Пенсійного фонду в Луганській області та до Пенсійного фонду України. Рішеннями головного управління Пенсійного України в Луганській області від 25 червня 2012 року № 5227/09-10 та Пенсійного фонду України від 20 липня 2012 року № 16916/09-10 скаргу відповідача на рішення управління від 17 травня 2012 року № 128 - залишено без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення).

Згідно з п. 14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення), оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

15 березня 2013 року позивач оскаржив рішення позивача від 17 травня 2012 року № 128 у судовому порядку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, про визнання незаконними рішення, - повернуто позивачам.

Ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі № 812/2637/13-а за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, про визнання незаконними рішення є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до п.15 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення), рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області не є органом державної влади та у нього не має повноважень на винесення оскаржуваного рішення, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, правління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

З наведеного випливає, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах у прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 вересня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 93500, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02 вересня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб