Постанова № 33217343, 22.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2013 року № 6/466

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2012 року у справі №6/466 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг", (надалі –позивач), до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі –відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень частково задоволено касаційну скаргу відповідача, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2008 р. та Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Колос К“ за період з 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.04.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ “Колос К” (код ЄДРПОУ 30522682) за період з 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено Акт № 4615/2309/31958717 від 10.12.2007 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010242309/0 від 19.12.2007 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430725,00 грн., за основним платежем 287150,00 грн. та 143575,00 грн. штрафних санкцій.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що на підставі вищевказаного акту перевірки, встановлено порушення позивачем норми п.п. 7.4.1. п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 0З.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168/97-ВР).

Порушення, на думку відповідача, полягало у тому, що ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” завищило податковий кредит та відповідно занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ТОВ “Колос-К” за 2007 р.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням – рішенням та, в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його в апеляційному порядку до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві. За результатами розгляду скарг ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” податкове повідомлення – рішення було залишено без змін, скарги позивача без задоволення.

Відповідачем за наслідками розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.01.2008 р. №0010242309/1 та від 31.03.2008 р. №0010242309/2, якими позивачу було визначено аналогічне податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість, як і у податковому повідомленні - рішенні № 0010242309/0 від 19.12.2007 р., в розмірі 430725,00 грн., за основним платежем - 287150,00 грн. та 143575,00 грн. штрафних санкцій.

Відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” включило до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в рамках договірної ціни ТОВ “Колос К” протягом 2007 р., а договірна ціна визначена за напівфабрикат “Вет-Блу” в договорі постачання № 2007-22 від 22.03.2007 р. відрізняється більше ніж на 20% від ціни за 1 кг. напівфабрикату “Вет-блу”, яка в 2007 р., на думку відповідача, складала 3,8-5,0 доларів США/кг. Вищезазначена ціна зазначена в листі Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України (лист № 39/08-08 від 21.01.2008 р.), про що зазначено в Акті про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ “Колос-К”(код ЄДРПОУ 30522682) за період 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р. №4615/2309/31958717.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” (Покупець) придбано у ТОВ “Колос К” (Постачальник) на підставі договору постачання № 2007-22 від 22.03.2007 р. шкіряний напівфабрикат “Вет-Блу” недвоєний менше 10 кг, І сорт на загальну суму з ПДВ згідно специфікації - 3900993,48 грн.

Згідно пп. 2.1 договору № 2007-22 від 22.03.2007 р., кількість, асортимент товару обумовлюється в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” отримано хромовий напівфабрикат “Вет-блу” згідно видаткових накладних:

Видаткова накладна

Найменування товару

кількість, кг

Ціна без

ПДВ,

грн./кг

Загальна сума, грн.

В т.ч. ПДВ, грн.

№

Дата

517

26.03.07р.

Хромовий напівфабрикат “Вет-Блу”недвоєний мен. 10 кг, 1 сорт

18 245

58,78

1286929,32

214 488,22

519

30.03.07р.

Хромовий напівфабрикат “Вет-Блу”недвоєний мен. 10 кг, 1 сорт

17 912

58,78

1263440,83

210573,47

520

30.03.07р.

Хромовий напівфабрикат “Вет-Блу”недвоєний мен. 10 кг, 1 сорт

19 148

58,78

1350623,33

225103,89

Разом

55 305

3 900 993,48

650 165,58

Таким чином, ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” отримано від ТОВ “Колос - К”хромовий напівфабрикат “Вет-блу”несортований у кількості 55305 кг.

ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” були отримані наступні податкові накладні:

Податкова накладна

Загальна сума, грн.

В т. ч. ПДВ, грн.

№

Дата

517

29.03.07р.

1286929,32

214 488,22

519

30.03.07р.

1263440,83

210573,47

520

30.03. 07р.

1350623,33

225103,89

Всього

3 900 993,48

650 165,58

ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” віднесено до податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ “Колос - К” за березень 2007 р. на суму 287150,00 грн.

Відповідно до банківських виписок від 13.04.2007 року, 25.04.2007 року, 03.05.2007 року, 07.05.2007 року, 10.05.2007 року, 11.05.2007 року, 15.05.2007 року, 29.05.2007 року, 31.05.2007 року, 01.06.2007 року - позивач повністю оплатив вартість шкіряного напівфабрикату Вет-блю згідно вказаних договору постачання та Специфікації.

Судом також встановлено, що 22 березня 2007 року між ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” та ПП “Кулат К” був укладений договір комісії № 22/03-2007 року на продаж шкіряного напівфабрикату “Вет-блу” 1 ґатунку вагою: 2-8 на загальну суму без ПДВ 3281,2 тис. грн.

Згідно актів прийому - передачі товару на комісію ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” передало ПП “Кулат К” шкіряний напівфабрикат “Вет-блу” 1 ґатунку вагою: 2-8 на загальну суму 3281,2 тис. грн., а саме:

- акт прийому-передачі від 29.03.2007 р. на суму без ПДВ – 1082475,85 грн.

- акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ – 1062718,96 грн.

- акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ – 1136050,84 грн.

Шкіряний напівфабрикат “Вет-блу” 1 ґатунку вагою 2-8 кг. був експортований на користь покупця –VANE LLC 46, State Street, 3 Floor, Albani 122007 NY New York, USА на умовах FСА-Київ, на загальну суму 649,8 тис. доларів США, що підтверджуються: вантажно-митною декларацією №100000007/7/552582, вантажно-митною декларацією №100000007/7/552883, вантажно-митною декларацією №100000007/7/552810.

Відповідно до звітів № 1 від 05.04.2007 року та № 2 від 14.05.2007 року, загальна вартість послуг, які ПП “Кулат К” надало ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” згідно договору комісії № 22/03-2007 від 29.03.2007 року складає 3000,00 грн. ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” повністю сплатило дані послуги, що підтверджується банківськими виписками, дослідженими судом.

З матеріалів справи вбачається, що VANE LLC через ПП “Кулат К” повністю розрахувалося за отриманий шкіряний напівфабрикат “Вет-блу” 1 ґатунку вагою: 2-8 кг. (підтверджується банківськими виписками від 13.04.2007 року, 25.04.2007 року, 25.04.2007 року, 07.05.2007 року, 10.05.2007 року. 11.05.2007 року, 18.05.2007 року), загальна сума поверненої виручки складає - 3281,2 тис. грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Як вже було встановлено судом, щодо звичайних цін відповідач посилається на інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Листами №683/08-07 від 27.09.2007 р. та №679/08-07 від 27.09.2007 р. Держзовнішінформ у відповідь на запити №14307 від 06.09.2007р., №4824/10/26-151 від 20.09.2007 р. повідомив, що при експорті хромового напівфабрикату “Вет-блу”із шкір ВРХ розміром менше 2,6 кв. м. з України у 2007 році відмічені наступні ціни (дол. США/кв.м. на умовах DAF - кордон України/FСА - склад виробника): 1 ґатунок - 30-35 дол. США/кв. м., 2 ґатунок -27-32 дол. США/кв. м.

Згідно акту перевірки, ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” було придбано та реалізовано на експорт шкіряний напівфабрикат хромового дубління “Вет-блу”без подальшої обробки, невоєнний, 1 ґатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг. (ТУ-У 003022391-3-98).

Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління “Вет-блу” без подальшої обробки, невоєнного, 1 ґатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг.з урахуванням інформації Держзовнішінформ складає 32,5 дол. США/кв. м., а середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління “Вет-блу” складає 6,5 дол. США за 1 кг., що у гривневому еквіваленті складає 32,8 грн. за 1 кг. ТОВ “Торговий дім “Агрохімхолдинг” було придбано у ТОВ “Колос К” шкіряний напівфабрикат “Вет-блу”, 1 ґатунку, 2-8 кг, у кількості 55305 кг, за ціною 58,78 грн. за 1 кг. , на загальну суму 3250827,90 грн., крім того ПДВ - 650165,58 грн.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно ст. 43 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється на основі “…. вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, остання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд".

Операція, яка була проведена позивачем з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт повністю відповідає визначенню господарська діяльність, яка наведена в пункті 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин): господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, оскільки в результаті цієї господарської операції позивачем отримало не тільки доход в грошовій формі, але й певну суму прибутку.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що передбачено частиною 1 ст. 632 ЦК України і відповідач згідно ЦК України не уповноважений встановлювати (визначати) ціну по виконаному договору по якому вона не є стороною чи зацікавленою особою.

Ціна по операціях з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт здійснювалися по вільних цінах, що не суперечить Закону України “Про ціни і ціноутворення”, Постанові КМ України № 817 від 10 червня 2006 р. “Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік”, згідно ч. 2 ст. 190 ГК України: вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання, без участі ДПІ.

В ч. 3 статті 189 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Статтею 6 Закону України „Про ціни та ціноутворення" встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 4 та 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” передбачено повноваження в галузі встановлення цін належать Кабінету Міністрів України або за делегуванням його повноважень органами державного управління

Крім того, згідно з ст. 9 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, держава встановлює фіксовані та регульовані ціни і тарифи: - на ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін; - на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення; - на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджується на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 1.20.1 та пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 ст.1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” № 124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи той факт, що норми Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений, а тому, суд вважає неналежними доказами на обґрунтування рівня звичайної ціни Листи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків України Міністерства економіки України №683/08-07 від 27.09.2007 р. та №679/08-07 від 27.09.2007 р.

Крім того, позивачем в обґрунтування позовних вимог був наданий суду для огляду Договір постачання №14/02 від 14.01.2007 р., укладений між ПП „Альтернатива-С“, як постачальником, та ЗАТ „Федкомінвест-Україна“, як покупцем, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар відповідно видаткових та податкових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Так, суд звертає увагу, що згідно Специфікації товару №1 від 26.02.2007 р. до Договору постачання №14/02 від 14.01.2007 р. постачальник зобов’язувався поставити покупцю шкіряний напівфабрикат Вет-блю 1-2 гатунку вагою 2-8 кг за ціною за 1 кг - 74,00 грн. без ПДВ.

З логічного аналізу, зазначених вище норм законодавства України, досліджених судом доказів, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 287150,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 19.12.2007 р. №0010242309/0, від 18.01.2008 р. №0010242309/1 та від 31.03.2008 р. №0010242309/2.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 19.12.2007 р. №0010242309/0.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.01.2008 р. №0010242309/1.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 31.03.2008 р. №0010242309/2.

5. Судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" (ідентифікаційний номер 31959717) за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко