Рішення № 33217286, 20.08.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3496/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В.,

Борисенко А.В., Мисік М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про визнання недійсним частини кредитного договору

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача 321 549 гривень 33 копійки.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та гр. ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 1034/ФКВ-07 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 43 734,00 дол. США з розрахунку 10,7 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.09.2007 року по 12.09.2014 року.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Постанови Правління НБУ №369 "Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства", 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банку", відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору 1034/ФКВ-07 від 13.09.2007 року.

Відповідно до п. 2.4., 2.5.Договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 520,64 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п. 1.5., 2.6., 2.7 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20(двадцяте) число (влючно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 14.01.2013 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі:

321 549,33 грн. (Триста двадцять одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень 33 копійки), в тому числі:

сума заборгованості за тілом кредиту - 233 044,55 грн.; сума заборгованості за відсотками - 75 741,83 грн.; сума заборгованості за комісією - 12 762,95 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту- 145 651,64 грн.; за відсотками - 72 741,66 грн. за комісією - 12 413,38 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач звернувся до суду їз зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" в якому просив визнати недійсним п.1.6 та п.1.7 кредитного договору №1034/ФКВ від 30.09.2007 року .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Пунктом 1.6 спірного кредитного договору № 1034/ФКВ - 07 від 30.09.2007 р. встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 0,1 відсоток від суми кредиту, а пунктом 1.7 - комісію за управління кредитом в розмірі 0,1 відсоток від суми кредиту.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Згідно ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Оскільки за умовами спірного кредитного договору плата за надання кредиту та управління кредитом не є конкретною сумою, а формулою зі змінними величинами, така умова суперечить п. З ч. 5 ст. 11 та ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

В пункті 14 Постанови № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача позов не визнав, зустрічний позов підтримав з викладених ним підстав та зазначив, що наданий представником Позивача витяг з додатку 2 до договору від 30.06.2010 року про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельтабанку скріплений печаткою лише ПАТ "Дельтабанк", в той час як сам договір було укладено між трьома сторонами (ПАТ "Дельтабанк", ТОВ "Укрпромбанк" та Національним банком України).

А тому, даний витяг не являється належним доказом передачі ПАТ "Дельтабанк" прав вимоги саме за кредитним договором № 1034/ФКВ-07 від 30.09.2007 р.

Що стосується наданого Позивачем розрахунків, то вони не дають можливості встановити природу боргу, тобто період, протягом якого нараховано заборгованість як по тілу кредиту так і окремо по відсотках за користування ним.

Враховуючи те, що позов було пред'явлено в березні місяці 2013 року, то відповідно початком періоду розрахунку є квітень місяць 2010 року.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вимагає дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за фактичний період користування ним на підставі п. 6.2 кредитного договору, а тому кінцем періоду розрахунку заборгованості за тілом кредиту є вересень місяць 2014 року.

Враховуючи те, що позивач належним чином не повідомив відповідача про зміну кредитора у зобов'язанні, то враховуючи положення ч. 1 ст. 613, ч. 2 ст. 517 та ч. 4 ст. 613 ЦК України, відповідач починаючи з моменту укладення договору про зміну кредитора у зобов'язанні (30.06.2010 року), якщо така зміна дійсно мала місце, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом.

А тому, кінцем періоду розрахунку відсотків за користування кредитом є 30.06.2010 року

Оскільки ТОВ "Укрпромбанк" при укладенні з відповідачем кредитного договору в іноземній валюті не виконав вимоги п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України № 541/13808 від 10.05.2007 року то відповідно відповідач не несе валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором.

Укладений між Укрпромбанком та відповідачем кредитний договір відноситься до двосторонніх договорів характерною рисою яких є те, що кожному суб'єктивному праву, зафіксованому в договорі чи в нормі права, відповідає (кореспондує) певний юридичний обов'язок, і навпаки.

Тобто, встановлений законодавством обов'язок банку повідомити позичальника про те, що на останнього покладаються валютні ризики за зобов'язанням породжує право позичальника на отримання від банка даної інформації. Не виконавши свій обов'язок банк тим самим порушив право відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

А тому, розрахунок заборгованості по кредитному договору слід здійснювати згідно курсу долара, що існував на момент укладення кредитного договору (30.09.2007 року.), тобто по курсу 5, 05 грн. за 1 дол. США.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та гр. ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 1034/ФКВ-07 , згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 43 734,00 дол. США з розрахунку 10,7 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.09.2007 року по 12.09.2014 року.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Постанови Правління НБУ №369 "Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства", 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта банк" та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта банк", відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ "Дельта банк" замінює ТОв "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанком" ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ "Укрпромбанк") від боржників повного, належного та реально/о виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору 1034/ФКВ-07 від 13.09.2007 року.

Відповідно до п. 2.4., 2.5.Договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 520,64 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п. 1.5., 2.6., 2.7 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (влючно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, згідно перевірених судом розрахунків станом на 14.01.2013 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі:

321 549,33 грн. (триста двадцять одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень 33 копійки), в тому числі:

сума заборгованості за тілом кредиту - 233 044,55 грн.; сума заборгованості за відсотками - 75 741,83 грн.; сума заборгованості за комісією - 12 762,95 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту- 145 651,64 грн.; за відсотками - 72 741,66 грн. за комісією - 12 413,38 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем не виконаний обов'язок по поверненню вказаної заборгованості, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 1 1 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Зокрема, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (ч. 2 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.ст. 536 та 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 1 Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

6 липня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № 1034/ФКВ-07 за яким позивачеві надано кредит у сумі 43 734,00 доларів США на придбання легкового автомобіля для особистих потреб зі строком повернення кредиту - 12 вересня 2014 року та сплатою 10,7 % річних за користування кредитом.

Крім того, п. 1.7 указаного договору передбачено сплату комісії за управління кредитом - 0.1 % від суми кредиту, визначеної п. 1.1. цього договору.

З моменту отримання кредиту позивачем сплачувались кошти у якості комісії відповідно до п. 1.7 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з правилами ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до ч. 14 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Крім того, на момент укладення кредитного договору ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній із 13 січня 2006 року) не передбачала заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні вказаного Закону. В свою чергу споживач звільнявся від сплати кредитодавцю будь-яких зборів, відсотків або інших вартісних елементів кредиту, що не були зазначені у договорі.

Під час укладення кредитного договору позичальник був ознайомлений з усіма його умовами, які передбачали, зокрема, сплату банкові щомісячної комісії за управління кредитом, та погодився з ними.

Таким чином, на момент укладення кредитного договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому у суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє первісний позов з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України також підлягає 3215 гривень 49 копійок у відшкодування судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) 321 549 гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) 3215 гривень 49 копійок у відшкодування судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про визнання недійсним частини кредитного договору відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий