ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2013 року м. Київ К-41507/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2009
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010
у справі №2а-6768/08/1570
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чорноморполіграфметал»
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Чорноморполіграфметал» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Чорноморполіграфметал») звернулося до суду з позовом в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси) №0099322301/0 від 18.12.2007 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 63818,00грн., з яких 44994,00 грн. - основний платіж та 18824,00 грн.- штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2009, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 05.12.2007 №421/23-213/00383708 «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Чорноморполіграфметал» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.2006 по 01.07.2007», перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток у сумі 44994,00 грн., у тому числі: 3 квартал 2006 року на 8264,00 грн., 4 квартал 2006 року на 36730,00 грн., зокрема, ВАТ «Чорноморполіграфметал» не нарахувало орендної плати за передане ТОВ «Таламус» обладнання, у зв'язку з чим підлягають збільшенню валові доходи на суму нарахованої орендної плати у розмірі 18576,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2007 року - у сумі 9288,00 грн., за 2 квартал 2007 року у сумі 9288,00 грн. Щомісячна сума амортизаційних нарахувань по означених переданих в оренду об'єктах основних фондів складає 9288,00 грн. Отже, підлягають зменшенню валові витрати на суму 433765,00 грн., у тому числі по періодах: у 3 кварталі 2006 року на суму 33055,00грн., у 4 кварталі 2006 року на суму 146918,00 грн., у 1 кварталі 2007 року на суму 155473,00 грн., у 2 кварталі 2007 року на суму 98319,00 грн., які сформовано за рахунок витрат, понесених Орендарем на поліпшення орендованих у ВАТ «Чорноморполіграфметал» основних фондів. Таким чином, фахівцями податкового органу було зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Водночас, дійшовши означеного висновку про вчинення позивачем наведеного вище порушення, фахівцями податкового органу зазначено, що розмір орендної плати за передане опалювальне обладнання має дорівнювати розміру амортизаційних відрахувань за таке обладнання.
Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що, оскільки позивач передав опалювальне обладнання своєму контрагенту у межах укладеного з ним договору оренди, залишивши при цьому вартість (ціну) договору незмінною за домовленістю зі своїм контрагентом, що цілком відповідає вимогам ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, якою визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а отже неправомірним є висновок відповідача що розмір орендної плати за додатково передане опалювальне обладнання має дорівнювати розміру амортизаційних відрахувань за таке обладнання.
Крім того, стосовно висновку податкового органу порушення позивачем вимог пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, включено до складу валових витрат вартості робіт, оплачених позивачем за ремонт майна, переданого в оренду ТОВ «Таламус ЛТД», то судами попередніх інстанцій вірно зазначено, відповідно до ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, лише якщо інше не встановлено договором або законом, тобто зазначена норма визначає, що умови здійснення поточного ремонту можуть встановлюватися зокрема відповідним договором оренди. Як встановлено судами відповідно до умов договорів №1-В від 04.01.1999 та №138 від 01.12.1998, витрати по здійсненню ТОВ «Таламус ЛТД» (Орендарем) ремонту та відновлення орендованого майна здійснюється за рахунок позивача, а отже зазначені витрати правомірно у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» були включені позивачем до валових витрат відповідного періоду.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2009р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010р.залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Судове рішення № 33215395, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6768/08/1570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: