Ухвала суду № 33214865, 29.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 УХВАЛА

№ 910/15018/13 29.08.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Київ,

про вжиття заходів до забезпечення позову

зі справи № 910/15018/13

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

про визнання недійсним рішення від 16.07.2013 № 577-р,

за участю представників сторін:

позивача - Романова Д.М. (довіреність від 01.01.2013 №12);

відповідача - Волосович С.К. (довіреність від 08.11.2012 №300-122/08-11655);

Помазуєвої Н.В. (довіреність від 15.08.2013 №300-122/01-8038);

Харченко С.В. (довіреність від 29.11.2012 №300-122/08-12436),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 16.07.2013 № 577-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" зі справи № 243-26.13/235-11 (далі - рішення № 577-р).

Позов мотивовано тим, що:

- рішенням № 577-р: визнано Підприємство таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни (постільних речей) у вагонах поїздів, які воно обслуговувало з 2007 року по липень 2013 року; визнано дії Підприємства щодо встановлення на економічно необґрунтованому рівні тарифів на послугу з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни (постільних речей) у вагонах поїздів, які обслуговуються ним, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді зловживання монопольним становищем на загальнодержавному ринку послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни (постільних речей) у вагонах поїздів шляхом встановлення таких тарифів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку; на Підприємство накладено штраф у сумі 50 000 000 грн. та зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- АМК у розгляді справи № 243-26.13/235-11 порушено приписи Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням голови Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, оскільки не враховано, зокрема, що послуги з реалізації постільної білизни крім позивача та інших залізниць України надаються суб'єктами господарювання інших країн; відповідач мав би дослідити та надати аналіз маршрутам руху поїздів, їх інтенсивності, території, яка охоплюється ними, вартість аналогічної послуги в інших суб'єктів господарювання;

- калькуляція вартості послуг з надання постільної білизни у поїздах формується на підставі Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.07.2007 № 373;

- сума штрафу, накладеного на Підприємство, є неспіврозмірною сумі доходу, що позивач отримав від реалізації послуги з користування пасажирами постільною білизною;

- рішення № 577-р є незаконним, що відповідно до частини першої статті 59 Закону є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 (суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.08.2013.

Позивач 12.08.2013 через відділ діловодства суду подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 15.08.2013 у зв'язку з задоволенням заяви судді Ониськів О.М. про самовідвід призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 суддя Куркотова Є.Б. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначила на 29.08.2013.

20.08.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про те, що:

- комплекти постільної білизни надаються у користування лише тією залізницею, якою ці вагони сформовані в поїзд та укомплектовані й забезпечені постільними речами; пасажир, що купив квиток на проїзд залізничним транспортом у вагоні пасажирського поїзда, не має вибору і може придбати за окрему плату в користування комплект постільної білизни та постільні речі лише у конкретної залізниці; таким чином, України в межах маршрутів, за якими здійснюється рух поїздів, які сформували вагони, що обслуговуються безпосередньо ДП «Придніпровська залізниця», жодний інший суб'єкт не може здійснювати діяльність на ринку послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни (постільних речей) у вагонах поїздів;

- порядок розрахунку собівартості одного комплекту постільної білизни (постільних речей), який передбачає повернення коштів, витрачених на придбання постільних речей, за один рік, однак термін служби окремих предметів постільних речей більший, призводить до необгрунтованого збільшення собівартості послуги з надання пасажирам у користування комплектів постільної білизни (постільних речей) у вагонах поїздів та відповідно до встановлення тарифів на цю послугу на економічно необґрунтованому рівні;

- відповідно до статті 52 Закону за порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а відповідно до звіту про фінансові результати за 2012 рік дохід ДП " Придніпровська залізниця" становив 10 110 103 000 грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2013 у зв'язку з відпусткою судді Куркотової Є.Б. справу передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою від 29.08.2013 суддя Марченко О.В. прийняла дану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 29.08.2013 представник позивача позовні вимоги та заяву про забезпечення позову підтримав у повному обсязі. При цьому, заяву мотивовано тим, що крайнім строком сплати Підприємством штрафу, накладеного рішенням № 577-р, є 24.09.2013; за прострочення сплати такого штрафу нараховуватиметься пеня; позивач вважає рішення № 577-р незаконним і необґрунтованим, тому до завершення розгляду судовими інстанціями даної справи вважає за необхідне не сплачувати штраф; крім того, у випадку задоволення судом позову повернення коштів з державного бюджету України буде практично неможливим.

Представники відповідача заперечували стосовно задоволення заяви Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову і підтримали доводи відзиву на позовну заяву.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття визначених позивачем заходів до забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту частин третьої і четвертої статті 60 Закону вбачається, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Отже, оскільки ухвалою господраського суду міста Києва від 19.08.2013 позовну заяву Підприємства про визнання недійсним рішення № 577-р прийнято до провадження, то саме з цієї дати автоматично зупинено виконання зазначеного рішення АМК.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до абзацу третього частини п'ятої статті 56 Закону на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення АМК зупиняється й нарахування пені.

З огляду на наведене необґрунтованим є й припущення, що у випадку задоволення позову неможливим буде повернення з державного бюджету України стягнутого АМК з позивача штрафу та пені.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного підприємства "Придніпровська залізниця" про вжиття заходів до забезпечення позову зі справи № 910/15018 за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 16.07.2013 № 577-р відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О. Марченко