Ухвала суду № 33214841, 15.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"15" серпня 2013 р. Справа № Б8/030-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі-помічникові Подимі Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в особі керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.,

до відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000», ідентифікаційний код: 36890444, місцезнаходження: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59 (надалі за текстом «Відповідач»),

про визнання недійсним договору,

в межах справи №Б8/030-12

за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1,

про банкрутство,

керуючий санацією Боржника: арбітражний керуючий Толчеєв Олексій Юрійович, який діє на підставі ліцензії серії АВ №548006, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 27.01.2011 року та ухвали господарського суду Київської області від 09.07.2012 року;

Кредитор 1 - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код юридичної особи: 38164151; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52;

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт», ідентифікаційний код юридичної особи: 32010004; місцезнаходження: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1,

за участю представників учасників провадження:

від позивача: Блащук Н.І., яка діє на підставі довіреності б/№, б/дати;

від відповідача: не з'явився;

інші учасники провадження: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/030-12 за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» (ідентифікаційний код: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) (Кредитор) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (ідентифікаційний код: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1) (Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03 березня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. розпорядником майна Боржника; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 червня 2012 року у справі №Б8/030-12 затверджено реєстр вимог кредиторів, ухвалено провести перші збори кредиторів до 28 червня 2012 року та до 30 червня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі; вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09 липня 2012 року відкрито процедуру санації Боржника, призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.; вирішено інші процедурні питання у справі.

30.07.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в особі керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. б/№, б/дати (вх. №2875/13 від 30.07.2013 року) про визнання недійсним договору, у якій Позивач просить визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (вул. Леніна, 1, с. Медвин, Богуславський р-н, Київська обл., 09751, код ЄДРПОУ: 32167932) та товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, код ЄДРПОУ: 36890444).

Свої вимоги, викладені у позовній заяві б/№, б/дати про визнання недійсним договору Позивач мотивує положеннями ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство») та вказує, що 18.05.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в особі Луценка В.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» було укладено договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, відповідно до якого Відповідач поставив, а Позивач прийняв та оплатив нафтопродукти на загальну суму 871 409,65 грн. Проте, зазначений договір укладено з грубим порушенням п.п. 9.3.3, 9.7.5 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», а саме: без надання головою зборів учасників товариства повноважень генеральному директору на укладання, зміну та розірвання цивільно-правових угод, сума яких перевищує 100 000,00 грн. в місяць.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30 липня 2013 року розгляд заяви призначено на 05 серпня 2013 року.

В судове засідання 05 серпня 2013 року з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 30 липня 2013 року, надав свої пояснення у справі, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 30 липня 2013 року не виконав. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились. Ухвалою господарського суду Київської області від 05 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 15 серпня 2013 року.

13 серпня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшли доповнення б/н, б/д (вх. №17364 від 13 серпня 2013 року) до позовної заяви про визнання недійсною угоди з доданими документами, у яких Позивач просить суд: застосувати наслідки недійсності договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладеного між Позивачем та Відповідачем; стягнути з Відповідача на користь Позивача все отримане за недійсним договором поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, а саме 871 409,65 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять гривень 65 коп.), перерахованих на адресу Відповідача на підставі додатку від 18.05.2011 року №1 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 824,50 грн. згідно з платіжним дорученням від 18.05.2011 року №1882 на суму 18 824,50 грн., згідно з платіжним дорученням від 18.05.2011 року №1875 на суму 240 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням від 06.06.2011 року №1886 на суму 20 000,00 грн.; відповідно до додатку від 08.09.2011 року №4 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 658,15 грн. згідно з платіжним дорученням від 12.10.2011 року №2432 на суму 278 658,15 грн.; відповідно до додатку від 28.10.2011 року №8 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 313 927,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 28.10.2011 року №22554 на суму 313 927,00 грн. - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в національній валюті №2600517821001 у Богуславській філії публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», МФО 319036, код ЄДРПОУ 26104518 (адреса: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 30).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Таким чином, справа розглядалась у редакції позовних вимог, з урахуванням доповнення б/н, б/д до позовної заяви про визнання недійсною угоди, яке по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а саме про: визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (вул. Леніна, 1, с. Медвин, Богуславський р-н, Київська обл., 09751, код ЄДРПОУ: 32167932) та товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, код ЄДРПОУ: 36890444); застосування наслідків недійсності договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (вул. Леніна, 1, с. Медвин, Богуславський р-н, Київська обл., 09751, код ЄДРПОУ: 32167932) та товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, код ЄДРПОУ: 36890444); стягнення з Відповідача на користь Позивача всього отриманого за недійсним договором поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, а саме 871 409,65 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять гривень 65 коп.), перерахованих на адресу Відповідача на підставі додатку від 18.05.2011 року №1 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 824,50 грн. згідно з платіжним дорученням від 18.05.2011 року №1882 на суму 18 824,50 грн., згідно з платіжним дорученням від 18.05.2011 року №1875 на суму 240 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням від 06.06.2011 року №1886 на суму 20 000,00 грн.; відповідно до додатку від 08.09.2011 року №4 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 658,15 грн. згідно з платіжним дорученням від 12.10.2011 року №2432 на суму 278 658,15 грн.; відповідно до додатку від 28.10.2011 року №8 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 313 927,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 28.10.2011 року №22554 на суму 313 927,00 грн. - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в національній валюті №2600517821001 у Богуславській філії публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», МФО 319036, код ЄДРПОУ 26104518 (адреса: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 30).

В судове засідання 15 серпня 2013 року з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 05 серпня 2013 року, надав свої пояснення у справі, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 30 липня 2013 року та 05 серпня 2013 року не виконав. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15 серпня 2013 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши подані ними докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. ст. 34, 35 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом: ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у справі про банкрутство № Б8/030-12 перебуває у процедурі банкрутства - санації боржника.

Пунктом 5 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що керуючий санацією має право подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Частиною 3 п. 11 ст. 17 Закону про банкрутство визначено, що розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 10.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №04-5/1193 від 04.06.2004 р., відповідно до частини 11 статті 17 Закону після введення процедури санації у межах справи про банкрутство господарським судом розглядаються заяви керуючого санацією про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником до винесення ухвали про санацію, які мають ознаки, передбачені абзацами другим і третім частини 11 статті 17 Закону. Про визнання таких угод (правочинів) недійсними чи відмову у визнанні недійсними судом, що розглядає справу про банкрутство, виноситься ухвала. Розгляд заяв про визнання таких угод (правочинів) недійсними повинен здійснюватись з дотриманням загальних засад господарського судочинства та правил судового провадження, передбачених ГПК України, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода (правочин).

Відповідно до п. 81 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, розгляд господарським судом заяв про визнання таких угод недійсними має здійснюватися з дотриманням загальних засад господарського судочинства, передбачених ГПК, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 18.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000», в особі директора Деменка Олега Миколайовича, який діє на підставі статуту (Постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в особі директора Луценко В.М., який діє на підставі статуту (Покупець), укладено договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема: бензин марок - А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне пальне, скрапленого газу та ін., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в договорі.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що асортимент, кількість та ціна товару наводяться у додатках, додаткових угодах до цього договору, заявках, рахунках, видаткових накладних та актах приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару партіями у кількості та асортименті згідно заявки покупця, за ціною, встановленою постачальником на день поставки товару, згідно видаткових накладних.

Договором у п. 3.7. визначено, що покупець отримує товар згідно товаросупровідних документів, а саме на підставі товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі, які підписуються повноважними представниками сторін. Покупець, на момент отримання товару, зобов'язаний забезпечити свого повноважного представника відповідною довіреністю (з представленням копії постачальнику) на отримання товару. Підписи повноважних представників на видаткових накладних та/або актах приймання, є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару.

Згідно п.п. 4.1., 4.1.1. Договору, ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається згідно встановлених постачальником цін на відповідні товари на день поставки товару, відповідно до видаткових накладних, та/або додаткових угод до цього договору. Факт отримання товару та підписання повноважним представником покупця відповідних накладних на товар (видаткових, товаросупровідних, актів, тощо), вважається, що покупець згоден з ціною на товар.

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата товару здійснюється протягом 7 календарних днів з дати отримання товару, шляхом оплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку-фактури, у безготівковому вигляді по банківським реквізитам постачальника, вказаним у рахунку-фактурі.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує Позивач у позовній заяві про визнання недійсним договору б/н, б/д, у період з 18.05.2011 року по 28.10.2011 року між Позивачем та Відповідачем було реалізовано дизпаливо та бензин на підставі Договору, згідно якого Відповідач поставив Позивачу дизпаливо та бензин: відповідно до додатку від 18.05.2011 року №1 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 824,50 грн., відповідно до додатку від 08.09.2011 року №4 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 278 658,15 грн., відповідно до додатку від 28.10.2011 року №8 до договору від 18.05.2011 року №0359-05 на суму 313 927,00 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», на виконання умов Договору, у період з 18.05.2011 року по 28.10.2011 року перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» грошові кошти, в рахунок оплати за поставлені Відповідачем нафтопродукти, у розмірі 871 409,65 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять гривень 65 коп.), що підтверджується банківською випискою від 02.08.2013 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на порушення п.п. 9.3.3, 9.7.5 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», допущені особою, яка не мала належних повноважень щодо вчинення даного правочину, та яка діяла від імені товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА».

Дослідивши матеріали справи, зокрема статут товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в редакції, чинній станом на момент укладення договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05 (далі за текстом: Статут товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА»), судом встановлено, що згідно п. 9.3.3. Статуту, до компетенції голови зборів учасників належить надання повноважень генеральному директору товариства на укладення, зміну та розірвання цивільно-правових угод, сума по яких не перевищує 100 000 грн. в місяць.

Відповідно до абз. 5 п. 9.7.5. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», укладати цивільно-правові угоди від імені товариства, які не суперечать діючому законодавству України, з урахуванням обмежень, передбачених у п.п. 9.2.10; 9.2.11; 9.2.12; 9.3.2; 9.3.3. цього статуту.

Як встановлено судом, загальна сума договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, з урахуванням п.п. 1.2., 2.3., 4.1. Договору та додатків від 18.05.2011 року №1, від 08.09.2011 року №4, від 28.10.2011 року №8 до Договору, складає 871 409,65 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять гривень 65 коп.). Таким чином, сума договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» в особі директора Луценко Віктора Миколайовича, перевищує суму (100 000,00 грн.), в межах якої, згідно п. 9.3.3. Статуту, директор товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» має право укладати цивільно-правові угоди від імені товариства без обмежень.

Згідно ч.ч. 1, 3 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про господарські товариства», - «Органи управління товариством та їх посадові особи» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», - «Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 98 Цивільного кодексу України у ч.ч. 1-3 встановлено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05 укладено Луценко В.М. від імені товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» з порушенням вимог п.п. 9.3.3, 9.7.5 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» та ст.ст. 203, 207 Цивільного кодексу України, оскільки на момент підписання Договору, Луценко В.М. не мав необхідного обсягу правоздатності та був неуповноваженою особою на укладення угод, сума яких перевищує 100 000,00 грн. в місяць.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно із вимогами ст.ст. 204, 205 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, з боку товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» підписано особою, неуповноваженою на підписання вказаного договору, та в силу вимог ст.ст. 202, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, вказаний договір не засвідчує волю, зазначеного у Договорі, Покупця - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», та Договір є таким, що суперечить вищевказаним нормам Цивільного кодексу України, інтересам Позивача та порушує його права, внаслідок чого позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і доведеними, в зв'язку з чим позовні вимоги Позивача про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», та застосування наслідків недійсності договору поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», - підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору та обставин справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви б/№, б/дати (вх. №2875/13 від 30 липня 2013 року) про визнання недійсним договору та подання доповнення до позовної заяви про визнання недійсною угоди б/н, б/д (вх. №17364/13 від 13 серпня 2013 року), Позивачем понесено господарські витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4 200,00 грн. (чотири тисячі двісті гривень 00 коп.).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 4 200,00 грн. (чотири тисячі двісті гривень 00 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, покладаються судом на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 42, 43, 32-36, 43, 49, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» до товариства з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору, - задовольнити повністю.

2. Визнати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, та товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000», ідентифікаційний код: 36890444, місцезнаходження: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, договір поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, - недійсним з моменту укладення.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000», ідентифікаційний код: 36890444, місцезнаходження: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, грошові кошти, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» за договором поставки нафтопродуктів від 18.05.2011 року №0359-05, у розмірі 871 409,65 грн. (вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять гривень 65 коп.).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000», ідентифікаційний код: 36890444, місцезнаходження: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 59, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 4 200,00 грн. (чотири тисячі двісті гривень 00 коп.).

5. Видати накази.

6. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.